Vydysh.doc

позитивною тенденцією для господарства є стійке зростання цих

показників впродовж всього періоду, що аналізується. Так, додатне

значення коефіцієнта забезпечення запасів збільшилося на 0,154. Такі зміни призводять до зниження необхідності залучення кредиторської заборгованості у фінансування діяльності господарства.

Про раціональність розподілу та ефективність використання

власного капіталу свідчить також значення коефіцієнта маневреності та коефіцієнта маневреності власного капіталу. При оптимальному значенні цього коефіцієнта більше за 0,5, станом на кінець 2011 року воно становить 0,854, що ще раз підтверджує зроблені висновки стосовно задовільної структури майна та капіталу підприємства, а саме:

частка оборотних активів вища за 50,0% (від загальної вартості майна);

частка позикового капіталу становить лише 17,2% (від валюти

балансу);

зростає надлишок власного оборотного капіталу, який повинен

бути одним із основних джерел фінансування діяльності;

господарство повністю забезпечено оборотними активами для здійснення поточної діяльності. Оптимальним співвідношенням між оборотними активами і поточними зобов’язаннями вважається (2,0-

2,5) : господарство при залишках оборотних активів станом на

кінець 2011 року 15 642 тис. грн. має розмір короткострокових

зобов’язань 247,0 тис. грн. Отже, підтверджується одне з основних правил фінансової стійкості та платоспроможності підприємства.

Тому, невипадковим є відповідність значення коефіцієнта

фінансової стійкості оптимальному (реальне значення значно вище за норматив в десятки разів) та стійка тенденція до його зростання.

69

Таким чином, результати аналізу дозволяють зробити висновки про наявність абсолютно стійкого фінансового стану, на що вказує розмір та тенденція зміни основних фінансових коефіцієнтів. У цій ситуації підприємству необхідно дотримуватись існуючих заходів щодо підтримання економічного та фінансового становища. Слід пам’ятати, що в умовах ринкових відносин забезпечення фінансової стійкості підприємства є однією з найбільш важливих проблем, оскільки

перевагу підприємствам з високою часткою власного капіталу, з більшою фінансовою незалежністю, оскільки таке підприємство з більшою ймовірністю може погасити борги за рахунок власного капіталу.

Власники ж підприємства віддають перевагу розумному зростанню в динаміці частки позикових коштів.

Для об’єктивної оцінки фінансового стану підприємства важливе значення має розрахунок та застосування показника ліквідності. Вони дають змогу оцінити рівень платоспроможності підприємства на певний момент часу, а також у випадках виникнення надзвичайних ситуацій. З

цією метою застосовують систему коефіцієнтів ліквідності, що розрізняються між собою розміром ліквідних активів та розглядаються

як джерело покриття зобов’язань.

Кожен із зазначених коефіцієнтів має своє аналітичне призначення. Так, загальну оцінку платоспроможності підприємства дає коефіцієнт загальної ліквідності. Це коефіцієнт універсальний, оскільки аналітиками застосовується не лише при оцінці рівня платоспроможності, але й, наприклад, для діагностики ймовірного банкрутства підприємства. Його оптимальне значення (2,0-2,5) свідчить, що оборотні активи повинні у двічі перевищувати розмір поточних зобов’язань підприємства. При

70

значенні показника нижче за оптимальне суб’єкт господарювання вважається платоспроможним, але має ознаки фінансового ризику в оплаті боргів. Рівність поточних активів і короткострокових зобов’язань ( значення коефіцієнту >1,0) є свідченням загрози для фінансової стабільності підприємства, оскільки має можливість розраховуватися з боргами, але власного капіталу в обороті для продовження господарської діяльності не матиме. При значенні коефіцієнту <1,0 підприємство визнається неплатоспроможним, оскільки не в змозі сплатити свої зобов’язання.

Коефіцієнт термінової ліквідності (швидкої ліквідності, проміжного покриття, миттєвої оцінки) допомагає оцінити можливість погашення підприємством поточних зобов’язань у разі виникнення критичних обставин. Однак при оцінці рівня платоспроможності за вказаним показником слід враховувати «якість» складу оборотних активів, дебіторської заборгованості, реальність і терміновість її повернення на підприємство.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності є свідченням достатності грошових коштів для негайного покриття зобов’язань. При цьому

вітчизняних підприємств мають значення показника нижчі за оптимальні, але це не дає підстави робити висновок про неможливість розрахунків, оскільки усі кредитори одночасно не звертаються з вимогами про повернення боргів.

Інші, вищенаведені показники ліквідності, розраховуються аналітиками за потребою, оптимальних значень не мають, їх визначають індивідуально для кожного підприємства та можуть свідчити про частку певного виду поточних активів у покритті зобов’язань.

Значення й динаміка коефіцієнтів платоспроможності цікавить як внутрішніх, так і зовнішніх користувачів аналітичної інформації. Зокрема:

постачальників – коефіцієнт абсолютної ліквідності;

таблиці 2.11.

Таблиця 2.11 − Показники платоспроможності ТОВ АФ «Вперед» за

2009-2011 рр.

Аналіз показників платоспроможності господарства вказує, що

суб’єкт дослідження є платоспроможним. Так, станом на кінець 2010 та

2011 років, воно може негайно за рахунок наявних грошових коштів погасити відповідно 112,4% та 34,0% найбільш термінових зобов’язань,

що в десятки раз вище за оптимальне значення.

У той же час, при нормативі 70,0-80,0% підприємство за рахунок

наявних грошових коштів та очікуваних надходжень від дебіторів може розраховуватися з боргами короткострокового характеру на 444,0% у

2010 році та 854,2% − у 2011 році.

Значне відхилення від рекомендованих значень спостерігається

щодо коефіцієнту загальної ліквідності. Отримані кошти від перетворення оборотних активів на готівку станом на кінець 2011 року дозволяють перекрити кредиторську заборгованість товарного характеру та поточні зобов’язання за розрахунками на 5270,0%, що у сотні разів перевищує

72

оптимальне значення.

Отже, за результатами досліджень виявлено, що підприємство

можна вважати платоспроможним протягом останніх трьох років. Крім

дебіторської заборгованості залучало 0,10 грн. кредиторської, у 2010 році

– 0,302 грн., у 2009 – 0,402 грн. Тобто, при достатності власного капіталу

підприємство майже не використовувало кредиторську заборгованість, як джерело фінансування. Коефіцієнт співвідношення активів у 2011 році становив 510,1%, що значно вище рекомендованого значення.

Підводячи загальний підсумок за усіма вище наведеними

оборотних активів. Водночас, протягом 2009-2011 рр. господарство є платоспроможним.

Крім всіх вище розрахованих показників для повного аналізу необхідно розрахувати показники, що характеризують ефективність використання власного оборотного капіталу. Дані розрахунки дають можливість не лише визначити сам розмір капіталу, але і назвати основні причини його зміни та невідповідності нормативу. Обчислення можливо проводити двома шляхами:

по-перше, шляхом віднімання від суми власного капіталу та довгострокових зобов’язань залишку необоротних активів за балансом ( ряд. 380 + 430 понад 1 рік + 480 + 630 понад 1 рік – 080);

по-друге, як різницю між вартістю оборотних активів та поточними зобов’язаннями підприємства (ряд. 260 + 270 до 1 року – 620 – 430 до 1 року – 630 до 1 року).

Розрахунок суми власного оборотного капіталу представлено у

73

таблицях 2.12 та 2.13. Зазначимо, що суб’єкт дослідження протягом трьох останніх років має надлишок власного оборотного капіталу, зокрема, станом на кінець 2011 року його величина склала 15 327,0 тис. грн. Розмір надлишку власного оборотного капіталу для фінансування поточних активів відносно 2009 року зріс на 7936,0 тис. грн.

Враховуючи другий варіант розрахунку зазначимо, що господарство

постійно зменшує суму своїх боргів короткострокового характеру. У той

74

час, як сума оборотних активів порівняно з 2010 роком зросла на

99,1%, поточні зобов’язання за розрахунками навпаки, зменшилися на

20,0%. Це, поряд з впливом інших факторів, спричинило зростання

мобілізації власного капіталу. При зростанні грошових активів, зменшенні

кредиторської заборгованості господарство не залучає до джерел

фінансування своєї діяльності кредитів і позик довгострокового та короткострокового характеру. Відчуває надлишок власного оборотного капіталу і відносно нормативу – станом на кінець 2011 року він становить 15 315,00 тис. грн.

75

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ СКЛАДАННЯ БАЛАНСУ ТА ЗДІЙСНЕННЯ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО

СТАНУ ТОВ АФ «ВПЕРЕД»

3.1 Аналітичний баланс як інструмент оцінки фінансового стану підприємства

Інструментом загальної оцінки фінансового стану суб’єкта

фінансових показників не дозволяє визначити головні тенденції зміни фінансового стану підприємства.

Одним із фундаторів балансознавства Блатов М. пропонував досліджувати структуру й динаміку фінансового стану підприємства за допомогою порівняльного аналітичного балансу, який будується шляхом агрегування окремих однорідних за складом елементів балансових статей та доповненням балансу показниками структури, динаміки та структурної динаміки складових майна та джерел їх фінансування.

Слід зазначити, що в Росії в кінці ХІХ століття з’явилися школи, в

яких вивчали елементи аналізу, комерційних розрахунків. Розквіт науки про аналіз балансу припадає на початок ХХ століття. Рощаховський К.

76

одним із перших оцінив роль економічного аналізу та його зв’язок із бухгалтерським обліком. Ним вперше запропонована структура балансу акціонерного товариства, яка поєднувала в собі елементи уніфікації та певної самостійності при складанні балансу. Так, в журналі «Донецький кооператор» за 1923-1924 рр. наведені зведені баланси, які включають не лише інформацію про наявність активів і пасивів, але, що є основним,

дають можливість без додаткових обчислень зробити експрес-аналіз фінансового стану без врахування впливу цінового фактору. Доречно відмітити, що такий підхід до складання балансу отримав в подальшому широке розповсюдження і покладений в основу більшості міжнародних і

національних облікових стандартів.

Порівняльний аналітичний баланс дає змогу оцінити фінансовий стан підприємства у найбільш узагальненому вигляді за допомогою ряду характеристик оцінки активів, власного капіталу та зобов’язань. Схемою

аналітичного балансу охоплена велика множина показників, які

характеризують статику й динаміку фінансового стану підприємства. Цей

77

Продовження таблиці 3.1

При побудові аналітичного балансу обов’язково слід враховувати вплив витрат і доходів майбутніх періодів та забезпечень наступних витрат і платежів на обсяг оборотних активів та довгострокових і поточних зобов’язань

Склад оборотних активів, довгострокових та поточних зобов’язань наведено на (рис. 3.1 – 3.3).

Рисунок 3.1 − Склад оборотних активів