Vydysh.doc

трудового процесу. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення.

На нашу думку досить доцільно проаналізувати стан виробничого травматизму та професійних захворювань, аналіз якого здійснений на основі актів про нещасні випадки, професійні захворювання на

Якщо проаналізувати показники стану виробничого травматизму та професійних захворювань, то можна відмітити позитивні тенденції щодо зменшення кількості нещасних випадків, втрат працездатності від травм,

що свідчить про покращення ситуації в сфері охорони праці.

Також для оцінки рівня травматизму розрахуємо показники його

109

частоти й тяжкості за 2011 рік:

(4.1)

,

(4.2)

де Пчт – показник частоти травматизму;

А – кількість випадків травматизму за звітний період;

Т – середньоспискова чисельність працівників;

Д – кількість днів непрацездатності.

Показник непрацездатності – це число людино – днів непрацездатності, що припадає на 1000 працівників:

.

(4.3)

Показники інтенсивності випадків захворювань (Піз),

непрацездатності (Пнп), які припадають на 100 працюючих і тривалості захворювання (Птр) розраховуються:

(4.4)

,

(4.5)

110

.

(4.6)

де Р – загальна кількість працюючих;

Д – кількість днів непрацездатності через захворюваність;

С – кількість випадків захворювань.

Показники інтенсивності випадків захворювань та тривалості

досить незначні, що свідчить про сприятливі умови праці, які було створені роботодавцем для найманих працівників.

Таким чином, за результатами проведеного в даній роботі аналізу ми переконалися, що організація умов праці на робочому місці - складний і багатоаспектний процес. На підприємстві цьому питанню приділяється велика увага керівників.

4.3 Безпека в надзвичайних ситуаціях

Об'єкти підвищеної небезпеки на підприємстві ТОВ АФ «Вперед» –

це перш за все: персональні електронно-обчислювальні машини (ПЕОМ),

електророзетки.

Основними шкідливими факторами при використанні об'єктів підвищеної небезпеки є: шум, вібрації, електростатичне поле: пил.

Всі працівники якщо не працюють, то принаймні перебувають у зоні дії електронно-обчислювальної техніки (комп'ютери, принтери, ксерокси),

використання яких звичайно викликає наявність наступних небезпечних факторів: комп'ютер супроводжує іонізуюче випромінювання монітора,

негативний вплив монітору на очі, тому найбільше страждає зір працюючих;

наявність електроприладів (чайників, калориферів) викликає наявність електромагнітних полів та можливість виникнення пожеж; працівники

111

змушені довгий час займати одноманітне положення тіла, при якому постійно напружено працює незначна група м'язів.

В приміщенні принтери, сканери розміщені разом з ПК, що не відповідає нормативним вимогам. Інженерно – акустичні розрахунки для вибору засобів звукопоглинання не проводились, тому інколи рівень шуму в кабінетах високий, особливо коли працює знищувач паперу.

Приміщення відділів регулярно прибираються, але в деяких кабінетах по причині великого скупчення людей, характерним є надмірна запиленість та вміст різноманітних забруднювачів й мікробів.

Провітрювання приміщення є достатнім, оскільки обладнане кондиціонерами.

Оскільки використовується різне електричне обладнання, то існує небезпека ураження електричним струмом. Тому на підприємстві застосовують такий засіб безпечної експлуатації електроприладів, як захисне заземлення.

Основні міри по захисту від ураження електричним струмом на підприємстві є:

—забезпечення недоступності струмоведучих частин для випадкового доторкання;

—використання методів колективного захисту від ураження електричним струмом: захисного заземлення та автоматичного відключення;

—використання ізоляції струмоведучих частин;

—контроль та профілактика пошкоджень ізоляції;

—періодична перевірка опору заземлення.

Проводяться і протипожежні заходи. Основними причинами пожежі

на підприємстві може стати:

—необережне поводження з вогнем;

—незадовільний стан електротехнічних пристроїв та порушення правил їх монтажу та експлуатації;

112

—порушення режимів технологічних процесів;

—несправність опалювальних приладів;

—невиконання вимог нормативних документів з питань пожежної

безпеки;

—коротке замикання.

З метою попередження пожежі проводяться інструктажі з пожежної безпеки, робітники дотримуються правил протипожежної безпеки,

здійснюється перевірка електрообладнання. Один раз в квартал здійснюється перевірка всіх електричних приладів з метою виявлення дефектів і непередбачених загроз.

На досліджуваному підприємстві дотримуються наступних правил пожежної безпеки:

—забороняється палити на робочому місці;

—забороняється залишати без догляду ввімкнені електроприлади;

—забороняється зберігати на робочому місці легкозаймисті речовини у великій кількості.

Резюмуючи вище наведене можна зазначити, що в результаті проведеного аналізу ми переконалися, в тому що організація умов праці на робочому місці - складний і багатоаспектний процес. На сучасних підприємствах цьому питанню приділяється все більша увага керівників.

Були розглянуті теоретичні основи розробки умов праці на робочому місці. Були розглянуті види, функції та сутність організації умов праці на робочому місці. Також ми розглянули і вивчили методику аналізу умов праці.

За період практики було вивчено підприємство та проаналізовано показники охорони праці.

Для аналізу охорони праці на робочому місці досліджуваного підприємства були розглянуті наступні дані: умови праці, шкідливі та небезпечні фактори виробництва, організація робочого часу. Було

урахуванням всіх отриманих висновків про недоліки досліджуваного підприємства були розроблені та економічно обґрунтовані деякі заходи,

спрямовані на вдосконалення охорони праці. Завдяки більш раціональній і розумній організації умов праці на робочому місці можливе значне збільшення основних техніко-економічних показників.

Для підвищення ефективності системи управління охорони праці ми запропонували наступні рекомендації для впровадження їх в діяльності ТОВ АФ «Вперед» в сфері охорони праці:

—поліпшення умов праці за рахунок заміни старої комп’ютерної техніки на нову;

—поліпшення умов праці за рахунок зниження шуму та вібрації;

—поліпшення освітлення за рахунок встановлення ламп денного освітлення;

—встановлення попереджувальних знаків та позначень;

—організація короткочасних перерв для працівників, робота яких пов’язаних з персональними електронними машинами.

114

ВИСНОВКИ

Завершальним етапом бухгалтерського обліку є складання фінансової звітності, яка містить інформацію про фінансовий стан,

результати діяльності і руху грошових коштів підприємства за звітний період. Значення фінансової звітності полягає в тому, що вона є інформаційною базою фінансового аналізу, головною метою якого є вчасне виявлення і усунення недоліків у фінансовій діяльності й знаходження резервів для поліпшення фінансового стану підприємства та його платоспроможності. Однією із основних форм фінансової звітності суб’єкта господарювання є Баланс, який складається на основі даних бухгалтерського обліку як системі суцільного, безперечного,

документального відображення фінансово-господарської діяльності підприємства.Актуальність дослідження посилюється ще й зростанням ролінауково-обґрунтованої побудови і методики складання балансудля глибинного та усебічного аналізу фінансового стану підприємства.

У балансі відображаються активи, зобов’язання та власний капітал підприємства у тисячах гривень без десяткових знаків. За даними окремих регістрів бухгалтерського обліку складаються окремий баланс і відповідні форми фінансової звітності щодо зазначених господарських операцій. Показники окремого балансу і відповідних форм фінансової звітності включаються до балансу підприємства і відповідних форм фінансової звітності юридичної особи.Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов’язань та власного капіталу.

Актив відображається в балансі за умови, що оцінка його може бути достовірно визначена і очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов’язаних з його використанням. Зобов’язання відображаються у балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Власний капітал відображається

115

у балансу одночасно з відображенням активів або зобов’язань, які призводять до його зміни.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» розкриває методику складання кожної статті балансу, тому, на нашу думку, доцільно розкрити особливості складання кожної статті балансу.

Також було узагальнено і проаналізовано досвід вітчизняних та

зарубіжних вчених, і на основі даних узагальнень було наведено методику проведення фінансового аналізу господарської діяльності підприємства. Крім цього було розглянуто та наведено послідовність дослідження економічного потенціалу підприємства, в основі якої лежить діалектичний метод пізнання.

ліквідним та фінансово стійким, його ділова активність характеризується,

як ефективна. Темп зростання валюти балансу значно перевищує темпи

росту показників, що досить позитивно характеризує фінансові результати

діяльності підприємства. Поточних (оборотних) активів достатньо для

погашення поточних зобов’язань.

Підприємство є незалежним від зовнішніх джерел фінансування,

окрім того,частина власних коштів підприємства у загальній кількості авансованого у діяльність капіталу становить 98,0 %. У підприємства не

заборгованості протягом аналізованого періоду говорить про те, що у підприємства знижується потреба у залученні зовнішніх джерел фінансування власних поточних активів.

Темпи зростання доходу (виручки) від реалізації випереджають темпи зростання собівартості реалізованої продукції.Окрім того, основна

повертаються за рахунок грошових надходжень від господарювання, а

отриманий прибуток забезпечує самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів

Баланс ТОВ АФ «Вперед» включає досить значну кількість статей,

порядок заповнення яких є досить специфічним, оскільки підприємство належить до такої галузі як сільське господарство. Водночас, дослідження

сучасному етапі у процесі аналізу балансу виникає безліч проблем,

оскільки існуюча його структура майже не містить в собі елементів

уніфікації та певної самостійності. Тому більш доцільно наводити

зведені баланси, які включають не лише інформацію про наявність активів і пасивів, але, що є основним, дають можливість без додаткових обчислень зробити експрес-аналіз фінансового стану без врахування цінового фактору.

Тому було запропоновано порівняльний аналітичний баланс, який

117

дає змогу оцінити фінансовий стан підприємства у найбільш узагальненому вигляді за допомогою раду характеристик оцінки активів,

власного капіталу та зобов’язань. Схема представленого аналітичного балансу охоплює велику кількість показників, які характеризують статику

та динаміку фінансового стану підприємства. Окрім того, наведений

порівняльний аналітичний баланс містить показники як горизонтального,

так і вертикального аналізу, це дає змогу спростити групування статей балансу.

При побудові аналітичного балансу обов’язково слід враховувати вплив витрат і доходів майбутніх періодів та забезпечення наступних

фінансовими показниками, які завжди знаходяться у сфері уваги керівника

підприємства та фінансової служби. Вони використовуються для оцінки

фінансового стану підприємства, його економічної надійності, кредито - й

конкурентоспроможності, можливості банкрутства та слугує інструментом для прийняття управлінських рішень.

Особливістю показників фінансової стійкості і поточної ліквідності являється наявність встановлених меж їх зміни, тому порівнюючи їх

планові чи фактичні значення, отримані розрахунковим шляхом, з

прийнятими критеріями, можна здійснювати контроль та подальше

регулювання фінансового стану підприємства.

З цією метою запропоновано спосіб побудови уніфікованого

графіка фінансової стійкості та поточної ліквідності за даними

на звітну дату, але і планувати зміну питомої ваги необоротних активів,

запасів і витрат майбутніх періодів, власного капіталу і довгострокових зобов’язань в цілях покращення фінансової стійкості і поточної