
- •2. Теми курсових робіт
- •Методичні рекомендації
- •Методичні рекомендації
- •Т е м а3. Поняття складу злочину за кримінальним правом
- •Методичні рекомендації
- •Основний та додатковий списки літератури
- •П л а н
- •Методичні рекомендації
- •Методичні рекомендації
- •Основний та додатковий списки літератури та матеріали судової практики
- •П л а н
- •Методичні рекомендації
- •Методичні рекомендації
- •Методичні рекомендації
- •Методичні рекомендації
- •Основний та додатковий списки літератури
- •Методичні рекомендації
- •Методичні рекомендації
- •××× Иванов в.Д. Ответственность за покушение на преступление: Караганда: Караганд. Высш. Шк. Мвд ссср, 1974. Караулов в.Ф. Стадии совершения преступления. – м.: вюзи, 1983.
- •Методичні рекомендації
- •Т е м а 13. Поняття співучасті та її форми
- •Методичні рекомендації
- •Основний та додатковий списки літератури та матеріали судової практики
- •Методичні рекомендації
- •Т е м а 15. Складна співучасть у злочині
- •Методичні рекомендації
- •Методичні рекомендації
- •Методичні рекомендації
- •Методичні рекомендації
- •Основний та додатковий списки літератури та матеріали судової практики
- •Методичні рекомендації
- •(Діяння, пов’язане з ризиком)
- •Методичні рекомендації
- •Основний та додатковий списки літератури
- •П л а н
- •1. Соціальна природа покарання і його значення в протидії злочинності.
- •Злочинів
- •Методичні рекомендації
- •За сукупністю вироків
- •Методичні рекомендації
- •За кримінальним правом України
- •Методичні рекомендації
- •Методичні рекомендації
Методичні рекомендації
Починаючи висвітлювати питання про поняття “осудність”, треба підкреслити, що осудність є обов’язковою ознакою суб’єкта злочину як елемента складу злочину. Це поняття визначається згідно з ч.1 ст.19 КК України як здатність особи під час вчинення злочину усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. У цьому зв’язку необхідно охарактеризувати дві ознаки осудності: інтелектуальну та вольову, їх співвідношення. Слід зупинитися на тому, що осудною може бути визнана не тільки психічно здорова людина, але й така, що хворіє на будь-яку душевну хворобу, за умови, що під час вчинення злочину вона усвідомлювала свої дії (бездіяльність) і керувала ними. При завершенні розгляду першого питання теми доречно показати значення осудності як передумови встановлення вини та кримінальної відповідальності особи, що вчинила злочин.
Розкриваючи зміст поняття “неосудність”, треба звернутися до ч.2 ст.19 КК України та показати, що за кримінальним законом формула неосудності має змішаний характер, тобто ґрунтується на єдності двох критеріїв: юридичного (психологічного) та медичного (біологічного). Після цього доцільно докладно розглянути кожен з цих критеріїв, а також їх взаємозв’язок при вирішенні питання про визнання особи неосудною. Аналізуючи медичний критерій, важливо мати на увазі, що він являє собою узагальнюючий перелік усіх ймовірних хворобливих розладів психіки людини, які можуть виступати потенційним джерелом його неосудності. Треба коротко охарактеризувати кожну ознаку медичного критерію неосудності (хронічну психічну хворобу, тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство чи інший хворобливий стан психіки) та показати, що для наявності медичного критерію неосудності достатньо встановити хоча б одну його ознаку.
Пояснення питання про юридичний критерій неосудності вимагає врахування того, що він включає до себе дві ознаки: інтелектуальну й вольову. Слід назвати їх та послідовно розкрити кожну з них. Треба пояснити, що розуміють під не-здатністю особи усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і в яких випадках правомірно робити висновок, що особа не здатна керувати своїми діями. Доцільно з’ясувати, чому в понятті “неосудність” інтелектуальна та вольова ознаки юридичного критерію роз’єднанні сполучником “або”, навести приклади визнання особи неосудною саме за наявності вольової ознаки юридичного критерію (наприклад, суспільно небезпечні діяння клептоманів, піроманів, наркоманів тощо). Наприкінці показати значення кожного з указаних критеріїв для визнання особи неосудною, пояснити, чому саме юридичний критерій є вирішальним при визначенні неосудності, й обґрунтувати, чому визнання особи неосудною не потребує встановлення всіх ознак юридичного та медичного критеріїв. Нарешті, встановити значення наслідків визнання особи неосудною.
Вирішення питання про обмежену осудність за кримінальним правом України вперше передбачене новим КК України у ст. 20. Необхідно дати визначення поняття “обмежена осудність”, відмежувати від неосудності, а також показати її кримінально-правове значення. Для цього слід звернутися до ХІV розд. КК України і дати характеристику примусових заходів медичного характеру. Треба визначити мету застосування таких заходів, а також встановити категорії осіб, до яких можливе застосування даних заходів.