Методичні рекомендації

 

При відповіді на перше питання теми необхідно визначити та розкрити зміст об’єктивної сторони злочину як сукупності ознак, що характеризують зовнішню сторону злочинного посягання. Далі слід показати, які ознаки характеризують об’єктивну сторону складу злочину, і на цій підставі навести існуючу в науковій і навчальній літературі класифікацію цих ознак на обов’язкові (необхідні) та факультативні (необов’язкові). Треба пам’ятати, що у кримінально-правовій літературі це питання вирішується неоднаково. Деякі автори вважають, що обов’язковими ознаками об’єктивної сторони складу злочину є суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки та причинний зв’язок між ними, а усі останні – факультативні ознаки. На думку інших авторів, обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу злочину виступає тільки суспільно небезпечне діяння, а інші ознаки вважаються факультативними. Необхідно коротко викласти думки різних дослідників з цього питання та визначити своє ставлення до цієї проблеми, а також показати, яке значення має об’єктивна сторона злочину для кваліфікації злочинів і відмежування одних злочинів від інших тощо.

Висвітлюючи питання про поняття “діяння”, останнє слід розуміти як свідому, вольову, суспільно небезпечну та протиправну поведінку людини, яка може виявлятися у двох формах: дії чи бездіяльності. Усі ці ознаки треба розкрити. Особливу увагу необхідно приділити характеристиці умов відповідальності за злочинну бездіяльність. Необхідно зупинитись на питанні про обставини, які впливають на вольовий характер діяння (непереборна сила, фізичний і психічний примус), та з’ясувати їх значення для вирішення питання про об’єктивну сторону.

При характеристиці питання про суспільно небезпечні наслідки злочину необхідно дати дефініцію поняття “наслідки”, назвати їх види та показати кримінально-правове значення злочинних наслідків для вирішення питання про кваліфікацію злочину та призначення покарання. Доцільно на конкретних прикладах продемонструвати, що в одних статтях Особливої частини КК України суспільно небезпечні наслідки вказуються як обов’язкова ознака об’єктивної сторони, а в інших – не вказується. Виходячи з такої конструкції складів злочину треба пояснити їх поділ на “матеріальні” та “формальні”. Слід висвітлити практичне значення такого поділу.

При розгляді питання про причинний зв’язок треба мати на увазі, що наука і судова практика з кримінальних справ не виробили свого особливого вчення про причинний зв’язок. Вони виходять із загальновизнаних положень філософії про причинність, ураховуючи специфіку кримінального права. Більш обґрунтованою точкою зору в науці кримінального права визнається теорія необхідного спричинення, згідно з якою причинний зв’язок як ознака об’єктивної сторони є закономірним, необхідним зв’язком між суспільно небезпечним діянням та суспільно небезпечними наслідками. Слід показати найбільш типові види необхідного причинного зв’язку і відокремити його від випадкового зв’язку.

Відповідаючи на останнє питання теми, необхідно визначити поняття таких ознак об’єктивної сторони злочину, як час, місце, обстановка, спосіб та знаряддя вчинення злочину та показати їх значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність як обов’язкових ознак основного складу злочину, як ознак кваліфікуючих складів злочину та як обставин, що враховуються при призначенні покарання.