Методичні рекомендації

 

Розгляд першого питання теми потрібно починати з визначення поняття “повторність” і з’ясування її ознак. Для цього доречно звернутися до ст.32 КК України, де встановлено, що повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією ж самою статтею або частиною статті Особливої частини КК України.

Після визначення поняття “повторність” потрібно проаналізувати її ознаки і з’ясувати, по-перше, що слід розуміти під вчиненням особою двох чи більше злочинів, по-друге, якими за характером можуть бути злочини, що складають повторність. Теоретичні положення, які висловлюються в роботі, бажано ілюструвати прикладами.

Розгляд другого питання доцільно розпочати з визначення тих ознак повторності, які можна взяти за основу класифікації. Передусім потрібно зупинитися на поділі повторності залежно від факту засудження особи за раніше вчинений злочин. Виходячи з цього можна виділити два види повторності: 1) таку, що не пов’язана із засудженням за раніше вчинений злочин; 2) повторність, яка пов’язана із засудженням. Необхідно докладно проаналізувати обидва види повторності, але особливу увагу приділити розгляду повторності злочинів, яка не пов’язана із засудженням (так званій фактичній повторності). Доречно зауважити, що фактична повторність у науці кримінального права також має певний розподіл, згідно з яким розглядається як повторність тотожних і однорідних злочинів. Найбільш докладно треба розглянути повторність тотожних злочинів, вказати, як цей вид повторності закріплено у чинному законодавстві. При аналізі повторності однорідних злочинів бажано звернутися до Особливої частини КК України, знайти відповідні статті закону, де передбачено цей вид повторності, і навести їх як приклад до своїх міркувань. Необхідно також показати значення поділу повторності на види для кваліфікації злочинів.

Розглядаючи питання про співвідношення повторності з іншими видами множинності, треба зробити короткий аналіз точок зору з цього приводу, що існують в юридичній літературі, і на цій підставі провести відмежування повторності від сукупності злочинів і рецидиву. При цьому важливо пам’ятати, що повторність однорідних злочинів одночасно утворює також і реальну сукупність, особливістю якої є те, що повторний злочин повинен отримати свою самостійну кваліфікацію саме за цією ознакою. Тому, коли йдеться про відміну реальної сукупності злочинів від їх повторності, під останньою розуміють тільки повторність тотожних злочинів, які охоплюються однією і тією ж статтею КК України.

Висвітлення питання про відокремлення повторності від рецидиву слід розпочати з того, що у спеціальній літературі рецидив розглядають і як самостійний вид множинності, і як вид повторності злочинів, яка пов’язана із засудженням. Тому при викладенні точок зору з цієї проблеми бажано висловити і власну думку.

Наприкінці роботи необхідно зупинитися на кримінально-правовому значенні повторності злочинів. У цьому питанні передусім треба розкрити значення повторності як конститутивної ознаки відповідного складу злочину, а також показати її вплив на ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину. Далі важливо з’­ясувати, яке значення має повторність для кваліфікації злочинів і для призначення покарання.

 

Основний та додатковий списки літератури

 

Бажанов М.И. Множественность преступлений по уголовному праву. – Х.: Право, 2000.

Бажанов М.І. Повторність злочинів як вид множинності злочинів: Текст лекції. – Х.: Харк. юрид. ін-т, 1992.

Зинченко И.А. Составные преступления. – Х.: СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2005.

Кривоченко Л.Н. Борьба с рецидивом по советскому уголовному праву: Текст лекции. – Х.: Харк. юрид. ин-т, 1973.

Кривошеин П.К. Повторность в советском уголовном праве (теоретические и практические проблемы). – К., 1990.

 

×××

Малков В.П. Повторность преступлений. – Казань: Изд-во Каз. ун-та, 1970.

Малков В.П. Множественность преступлений и ее формы по советскому уголовному праву. – Казань: Изд-во Каз. ун-та, 1982.

 

Т е м а 17. Рецидив та його види

 

П л а н

 

1. Поняття й ознаки рецидиву злочинів.

2. Види рецидиву злочинів.

3. Відмежування рецидиву від інших видів множинності злочинів.

4. Кримінально-правове значення рецидиву.