Методичні рекомендації

 

При висвітленні першого питання теми треба звернутися до тексту закону – ст.13 КК України, де встановленні ознаки закінченого і незакінченого злочину. На підставі аналізу закону і вивчення запропонованої літератури треба дати загальне поняття стадій вчинення злочину, з’ясувати об’єктивні та суб’єктивні ознаки тих злочинів, в яких можливе виділення стадій. Визначення видів стадій вчинення злочину вимагає врахування того, що в юридичній літературі раніше мала місце думка, що першою стадією умисного злочину треба вважати виявлення умислу, а потім уже готування, замах та закінчений злочин. Нині більшість криміналістів не поділяє такого погляду. Також слід назвати ті ознаки, за якими провадиться відмежування стадій злочину між собою, і вказати, яке це має значення для кваліфікації злочину і призначення покарання.

Відповідь на питання про готування до злочину слід розпочати з аналізу ст.14 КК України, назвати і послідовно розкрити об’єктивні та суб’єктивні ознаки приготувальних дій, а також описати форми готування до злочину, що названі в ч.1 ст.14 КК України. Потім доцільно провести відмежування готування до злочину від так званого, виявлення умислу.

Досліджуючи законодавче визначення замаху на злочин (ч.1 ст.15 КК України), слід назвати і докладно розкрити зміст кожної із його об’єктивних та суб’єктивних ознак.

При розкритті питання про види замаху на злочин треба мати на увазі, що за ступенем реалізації злочинного наміру закон поділяє замах на два види: закінчений і незакінчений. Бажано проаналізувати ч.2 і 3 ст.15 КК України і показати, яке значення має такий розподіл замаху для відповідальності особи. Потім треба дати характеристику так званого “непридатного” замаху – замаху на непридатний об’єкт і замаху з непридатними засобами, а також навести приклади з судової практики.

Після докладного ознайомлення з поняттям “замах” доречно провести відмежування його як від готування, так і від закінченого злочину. Висвітлюючи питання про відповідальність за незакінчений злочин потрібно розкрити питання про підстави і межі кримінальної відповідальності за готування і замах. Важливо показати, що підставою кримінальної відповідальності за попередню злочинну діяльність є наявність у діях особи складу незакінченого злочину. Питання про те, як слід кваліфікувати дії особи, яка вчинила готування до злочину або замах на нього, необхідно вирішувати на підставі ст.16 КК України. Нарешті, важливо проаналізувати ч.1 ст.68 КК України, відповідно з якою при призначенні покарання за незакінчений злочин суд враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, ступінь здійснення злочинного наміру і причини, через які злочин не було доведено до кінця.

 

Основний та додатковий списки літератури

Дурманов Н.Д. Стадии совершения преступления. – М.: Госюриздат, 1955.

Тихий В.П., Панов М.І. Злочин, його види та стадії. – К.: Промені, 2007.

Тихий В. Проблеми відповідальності за незакінчений злочин // Закон і бізнес, 1999. – № 35. – С.14.

Тихий В.П. Стадії вчинення злочину. – Х., 1996.

Тишкевич И.С. Приготовление и покушение по советскому уголовному праву. – М.: Госюриздат, 1958.