Методичні рекомендації

 

Розглядаючи перше питання плану, необхідно мати на увазі, що об’єкт злочину є обов’язковим елементом будь-якого складу злочину. Саме тому треба дати його визначення, розкрити зміст, показати важливе теоретичне і практичне значення при встановленні соціальної сутності злочину, відмежуванні суміжних суспільно небезпечних діянь і правильній їх кваліфікації. Слід показати його важливе значення і при побудові системи Особливої частини КК України.

При подальшому аналізі цього питання потрібно врахувати, що в теорії кримінального права існують різні точки зору щодо поняття і змісту об’єкта злочину. Однак при розгляді цього питання важливо зазначити, що серед науковців панує погляд, що об’єктом будь-якого злочину є суспільні відносини, взяті під охорону законом про кримінальну відповідальність. Отже, це ті суспільні відносини між людьми, що об’єктивно існують у суспільстві і яким злочин завдає реальної шкоди чи створює загрозу її заподіяння.

Для правильного і всебічного визначення сутності об’єкта та “механізму” злочинного посягання на нього, при опрацюванні другого питання, важливо з’ясувати структуру суспільних відносин, визначити їх складові частини і взаємодію між ними. Необхідно враховувати поширену в юридичній літературі думку, відповідно до якої такими структурними складовими суспільних відносин визнаються: а) суб’єкти відносин; б) предмет таких відносин; в) соціальний зв’язок як зміст відносин. Важливо розкрити зміст кожної з них.

Висвітлення третього питання потребує аналізу класифікації об’єктів злочину та її значення. Різноманітність суспільних відносин, на які посягають злочини, вимагає наукового визначення усіх видів об’єктів, що сприяє з’ясуванню їх сутності і впливає на розвиток законодавства і вдосконалення практики його застосування.

Найбільш поширеною є триступенева класифікація об’єктів (загальний, родовий і безпосередній). Ця класифікація логічна, цілком відповідає потребам практики. Необхідно розкрити зміст кожного виду об’єкта злочину і показати їх значення.

При розгляді четвертого питання слід визначити предмет злочину як ознаку складу злочину. При цьому треба мати на увазі, що предмет суспільних відносин і предмет злочину – різні правові поняття, кожне з яких наділене власними ознаками, виконує свою роль і має різне правове значення. Необхідно враховувати, що поряд із предметом суспільних відносин і предметом злочину виділяють ще й предмет злочинного впливу. Тому доцільно з’ясувати зміст і показати значення кожного із них.

 

Основний та додатковий списки літератури

та матеріали судової практики

 

Гавриш С.Б. Теоретические предпосылки объекта преступления // Право и политика. – № 11. – 2000. – С. 4-15.

Глистин В.Н. Проблемы уголовно-правовой охраны общественных отношений. – Л., 1979.

Коржанский Н.И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны. – М., 1980.

Новосёлов Г.П. Учение об объекте преступления: Методологические аспекты. – М., 2001.

Сенаторов М.В. Потерпілий від злочину в кримінальному праві. – Х.: Право, 2006.

Таций В.Я. Объект и предмет преступлений в советском уголовном праве. – Х., 1988.

Трубников В.М. Новый взгляд на объект преступления // Право і безпека. – 2002. – № 1. – С. 81-85.

Фесенко Є.В. Цінності як об’єкт злочину // Право України. – 1999. – № 6. – С. 75-78.

 

Т е м а 5. Об’єктивна сторона злочину

 

П л а н

 

1.     Поняття та значення об’єктивної сторони злочину.

2.     Кримінально-правова дія або бездіяльність.

3.     Суспільно небезпечні наслідки.

4.     Причинний зв’язок між суспільно небезпечним діянням та суспільно небезпечними наслідками.

5.     Місце, час, обстановка, спосіб і знаряддя вчинення злочину та їх кримінально-правове значення.