За сукупністю вироків

 

П л а н

 

1. Загальні засади призначення покарання.

2. Особливий порядок призначення покарання за сукупністю вироків:

а) порядок призначення основного покарання;

б) порядок призначення додаткових покарань.

3. Призначення покарання на підставі ст.71 КК України.

 

Методичні рекомендації

 

Перш за все доречно зазначити, що загальні засади призначення покарання викладені у ст.65 КК України. Разом із тим особливий порядок призначення покарання має місце у випадку сукупності вироків.

Висвітлюючи друге питання теми, слід на підставі аналізу ст.71 КК України розглянути три основні ознаки сукупності вироків: 1) винесення вироку, яким особу засуджено до певної міри покарання, 2) неповне (часткове) відбуття засудженим призначеного покарання, 3) вчинення нового злочину після винесення вироку, але до повного відбуття покарання. Потрібно розкрити відмінності випадків призначення покарання за сукупністю вироків від призначення покарання за сукупністю злочинів. Ознайомлення з ознаками сукупності вироків необхідне для подальшого визначення та характеристики правил призначення покарання за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК України.

Характеристика правил призначення покарання за сукупністю вироків повинна включати висвітлення певних моментів: а) окремого призначення покарання за новий вчинений злочин; б) приєднання до цього покарання повністю або частково невідбутої частини покарання за попереднім вироком за раніше вчинений злочин; в) визначення остаточної міри покарання в певних межах, встановлених у Загальній частині КК України. Бажано докладно описати різні ситуації, які можуть виникнути при призначенні остаточного покарання за сукупністю вироків, наприклад, коли за один із злочинів призначений максимальний строк для даного виду покарання, встановлений в Загальній частині КК України, або довічне позбавлення волі. На окремий розгляд заслуговує питання складання різновидних (різнорідних) однорідних покарань, особливості складання призначених додаткових покарань.

Наприкінці слід показати, що правила призначення покарання, які викладені у ст.71 КК України, мають універсальний характер і тому розповсюджуються на всі випадки, коли новий злочин вчиняється особою після винесення вироку за вчинення попереднього злочину. З цією метою слід стисло проаналізувати кримінально-правові наслідки вчинення особою нового злочину протягом іспитового строку при звільненні від відбування покарання з випробуванням, протягом невідбутого строку покарання при умовно-достроковому звільненні від покарання, а також при заміні невідбутої частини покарання іншим, більш м’яким покаранням. Із зазначених питань доцільно навести 2-3 приклади із судової практики.

 

Основний та додатковий списки літератури

та матеріали судової практики

 

Бажанов М.И. Назначение наказания по советскому уголовному праву. – К.: Вища шк., 1980. – С.126-138.

Бажанов М.И. Назначение наказания по совокупности преступлений и совокупности приговоров: Учеб. пособие. – Х., 1977.

Бажанов М.И. Множественность преступлений по уголовному праву. – Х., 2000.

Тютюгін В.І. Призначення покарання при вчиненні кількох злочинів та за кількома вироками: Конспект лекцій. – Х., 1992.

Становський М.И. Назначение наказания. – С.-Пб.: Юрид. центр Пресс, 1999.

Про практику призначення судами кримінального покарання: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р., зі змін. від 10.12.2004. – № 18.

 

Т е м а 24. Давність та її види