Т е м а 15. Складна співучасть у злочині

 

П л а н

 

1.                 Поняття співучасті у злочині, її об’єктивні та суб’єктивні ознаки.

2.                 Форми співучасті (проста співучасть, складна співучасть).

3.                 Складна співучасть, її види та ознаки:

3.1. Співучасть з розподілом ролей.

3.2. Організована група.

3.3. Злочинна організація.

4.                 Особливості кримінальної відповідальності при складній формі співучасті.

 

Методичні рекомендації

 

При розкритті першого питання теми необхідно визначити поняття “співучасть”, сформульоване у ст. 26 КК України. На основі даної дефініції описати об’єктивні (участь декількох суб’єктів злочину у вчиненні злочину та спільність їх дій) та суб’єктивні (спільність умислу) ознаки співучасті у злочині. При цьому потрібно ретельно проаналізувати ознаки спільності дій та спільності умислу співучасників злочину. Рекомендується порівняти визначення поняття “співучасть” у КК України 1960 р. та у чинному законі про кримінальну відповідальність. Далі розгляд теми курсової роботи слід здійснювати, базуючись на чинному КК України.

Розкриваючи поняття форм співучасті треба докладно проаналізувати, на підставі якого критерію співучасть поділяється на просту та складну. Потрібно звернути увагу, що саме така ознака, як розподіл ролей, дозволяє відмежувати просту форму співучасті від складної форми.

Розглядаючи питання про складну співучасть, доцільно визначити її види, а саме, співучасть з розподілом ролей; організована група; злочинна організація. Об’єктивними ознаками складної співучасті є не тільки участь декількох суб’єктів злочину у вчиненні злочину та спільність їх дій як ознаки співучасті, а й наявність розподілу ролей. Суб’єктивною ознакою складної співучасті визнається, крім спільності умислу, також і наявність змови між співучасниками. На підставі підручників, монографічної літератури, прикладів із судової практики потрібно надати визначення поняття “змова” та її видів (попередня змова, співучасть без попередньої змови), а також з’ясувати, який вид змови є ознакою складної форми співучасті.

Висвітлюючи питання про складну форму співучасті з розподілом ролей, слід показати, що тут лише виконавець (співвиконавці) безпосередньо виконує об’єктивну сторону злочину, а інші співучасники (організатор, підбурювач, пособник) діють “через” виконавця, тобто об’єктивізують свій злочинний намір у діянні виконавця.

При розгляді питань щодо організованої групи та злочинної організації потрібно звернутися до ст. 28 КК України, де надаються визначення понять “злочин, вчинений організованою групою” (ч. 3 ст. 28 КК України), та “злочин, вчиненого злочинною організацією”. При встановленні та характеристиці об’єктивних та суб’єктивних ознак організованої групи та злочинної організації слід звертатися до підручників, науково-практичних коментарів, монографічної літератури та обов’язково використовувати судову практику, у тому числі Постанову Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями” від 23.12.2005 р., № 13.

Після аналізу ознак організованої групи та злочинної організації доцільно встановити спільні та відмінні ознаки: а) співучасті з розподілом ролей і організованої групи; б) співучасті з розподілом ролей і злочинної організації; в) організованої групи та злочинної організації.

Розв’язуючи питання щодо особливостей кримінальної відповідальності при складній формі співучасті, необхідно звернутися до відповідних статей Загальної частини КК України, а також визначити, у чому полягає її відмінність від кримінальної відповідальності при простій формі співучасті.

 

Основний та додатковий списки літератури та матеріали судової практики

 

Бурчак Ф.Г. Соучастие: социальные, криминологические и правовые проблемы. – К.: Вища шк., 1986.

Гуторова Н.А. Соучастие в преступлении по уголовному праву Украины: Учеб. пособие. – Х.: Рубикон, 1997. – 102 с.

Демидова Л.М. Кримінальна відповідальність за створення злочинної організації. – Х.: СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2005.

Ковалёв М.И. Соучастие в преступлении. Ч.1 Понятие соучастия. – Свердловск: Свердлов. юрид. ин-т., 1960.

Новицький Г.В. Поняття і форми співучасті у злочині за кримінальним правом України. – К.: Вища шк., 2001. – 96 с.

Панов М.І. Щодо поняття організованих злочинних груп / Пробл. боротьби з організов. злочинністю в регіоні: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. – Х., 2000. – С. 21-22.

Тельнов П.Ф. Ответственность за соучастие в преступлении. – М.: Юрид. лит., 1974.

 

×××

Єрмак О. Умови звільнення від кримінальної відповідальності учасника злочинної організації / Підприємництво, госп-во і право, 2002. – № 9. – С.88-91.

Кваша О.О. Організація злочину. Кримінальне-правове та кримінологічне дослідження. – К.: ІДПНАН України, 2003. – 216 с.

Лемешко О.М. Кримінально-правова оцінка потурання вчиненню злочину. – Х.: ФІНН, 2003. – 160 с.

Козлов А.П. Соучастие: традиции и реальность. – С.-Пб.: Юрид. центр. Пресс, 2001.

Хавронюк М., Максимов М. Ознаки та поняття організованої групи та злочинної організації / Право України, 2000. – № 4. – С. 59-64.

Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями / Постанова Пленуму Верхов. Суду України № 13 від 23.12.2005 р.

 

Т е м а 16. Повторність злочинів та її види

 

П л а н

 

1. Поняття та ознаки повторності злочинів.

2. Види повторності злочинів.

3. Відмежування повторності від інших видів множинності злочинів.

4. Кримінально-правове значення повторності.