Основний та додатковий списки літератури та матеріали судової практики:

Бажанов М.И. “О различных трактовках некоторых признаков объективной стороны преступления в науке уголовного права”. – Проблемы законности № 40, – 1999. – С. 144-145.

Ковалев М.И., Васьков П.Г. Причинная связь в советском уголовном праве. – М.: Госюриздат, 1958.

Кудрявцев В.Н. Объективная сторона преступления. – М.: Госюриздат, 1960.

Кузнецова Н.Ф. Значение преступных последствий. – М.: Госюриздат, 1958.

Мальцев В.В. Проблема уголовно–правовой оценки общественно опасных последствий. – Саратов: Изд–во Саратов. ун–та, 1989.

Панов Н.И. Способ совершения преступления и уголовная ответственность. – Харьков: Изд–во Харьк. ун–та, 1984.

Панов Н.И. Уголовно-правовое значение способа совершения преступления: Уч. пособие. – Х.: Юрид. ин-т. – 1984. – 111 с.

Тер–Акопов А.А. Бездействие как форма преступного поведения. – М.: Юрид. лит., 1980.

Церетели Т.В. Причинная связь в уголовном праве. – М.: Госюриздат, 1963.

Ярмиш Н.Н. Действие как признак объективной стороны преступления. – Харьков “Основа”, 1999.

Ярмыш Н.Н. Теоретические проблемы причинно-следственной связи в уголовном праве (филосовско-правовой анализ). – Х.: Право. – 2003. – 512 с.

Х Х Х

Малинин В.Б. Причинная связь в уголовном праве. – СПб.: Издательство “Юридический центр Пресс”, 2000.

Сичов П. Обстановка вчинення злочину: проблеми питання // Право України. – 1998. – № 6. – с.106–107.

Тимейко Т.В. Общее учение об объективной стороне преступления. – Ростов–на–Дону: Изд–во Ростов. ун–та, 1977.

Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання застосування судами України адміністративного та кримінального законодавства у зв’язку з набранням чинності Законом України від 22 травня 2003 року «Про податок з доходів фізичних осіб» від 28. 05 2004 року № 9.

Тема 6. Суб’єктивна сторона злочину План

1. Поняття суб’єктивної сторони складу злочину та її значення.

2. Ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.

3. Поняття вини, її зміст і значення. Принцип суб’єктивного ставлення за вину.

4. Мотив і мета як факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину. Їх кримінально-правове значення.

Методичні рекомендації:

При висвітленні першого питання необхідно звернути увагу на важливу роль суб’єктивної сторони як елемента складу злочину. Це внутрішня сторона злочину, певна психічна діяльність особи, що відображає її ставлення до вчинюваного нею суспільно небезпечного діяння і до його наслідків. Необхідно також розкрити зміст суб’єктивної сторони складу злочину, який характеризують такі суб’єктивні ознаки як вина, мотив і мета вчинення злочину.

Далі необхідно показати значення суб’єктивної сторони як завершального етапу у констатації наявності складу злочину. Її наявність чи відсутність дає можливість відмежувати злочинне діяння від незлочинного. Суб’єктивна сторона, форми вини, мотив і мета вчинення суспільно небезпечного діяння істотно впливають на кваліфікацію злочинів і дозволяють відмежовувати суміжні злочини.

Зміст суб’єктивної сторони істотно впливає на ступінь тяжкості вчиненого діяння і тим самим на призначення покарання.

У другому питанні передусім необхідно назвати всі ознаки суб’єктивної сторони, відмітити, що вина - це обов’язкова ознака суб’єктивної сторони, відсутність якої виключає склад злочину.

Необхідно зазначити, що в багатьох умисних злочинах суб’єктивна сторона потребує наявності мотиву і мети, що є її факультативними, тобто не завжди обов’язковими ознаками певних злочинів. Треба мати на увазі, що особливості деяких складів злочинів потребують також з’ясування емоцій, які відчуває особа при вчиненні злочину. Тому необхідно показати в яких випадках закон надає їм значення ознаки суб’єктивної сторони.

При розгляді третього питання необхідно звернутися до ст. 62 Конституції України і ч. 2 ст. 2 ККУ де закріплено принцип суб’єктивного ставлення за вину, відповідно до якого кримінальна відповідальність настає лише тоді, коли буде доведено вину особи у вчиненні злочину.

Необхідно зазначити, що загальне поняття вини є результатом наукових досліджень і вперше закріплено в ст. 23 чинного ККУ, а статті 24 і 25 КК дають визначення окремих видів умислу та необережності.

При аналізі поняття вини необхідно звернути увагу, що вона нерозривно пов’язана з об’єктивними ознаками складу злочину, які відображають її зміст. Потрібно уяснити, що не існує абстрактної вини, відірваної від конкретного протиправного діяння. Тільки таке діяння і становить предметний зміст вини.

Далі слід розкрити зміст вини, її форми та ступінь, а також показати її правове значення.

При висвітленні четвертого питання необхідно дати визначення мотиву та мети вчинення злочину, детально з’ясувати їх зміст, види і показати правове значення.