Тема 23 . Призначення покарання за сукупністю вироків

План

1. Загальні засади призначення покарання.

2. Особливий порядок призначення покарання за сукупністю вироків:

а) порядок призначення основного покарання;

б) порядок призначення додаткових покарань.

3. Призначення покарання на підставі ст.71 КК України.

Методичні рекомендації:

Перш за все слід зазначити, що загальні засади призначення покарання викладені в ст.65 КК. Разом з тим, особливий порядок призначення покарання має місце у випадку сукупності вироків.

Висвітлюючи друге питання теми, слід на підставі аналізу ст.71 КК розглянути три основні ознаки сукупності вироків: 1) винесення вироку, яким особу засуджено до певної міри покарання, 2) неповне (часткове) відбуття засудженим призначеного покарання, 3) вчинення нового злочину після винесення вироку, але до повного відбуття покарання. Потрібно розкрити відмінності випадків призначення покарання за сукупністю вироків від призначення покарання за сукупністю злочинів. Ознайомлення з ознаками сукупності вироків необхідне для подальшого визначення та характеристики правил призначення покарання за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК.

Характеристика правил призначення покарання за сукупністю вироків повинна включати висвітлення певних моментів: а) окремого призначення покарання за новий вчинений злочин; б) приєднання до цього покарання повністю або частково невідбутої частини покарання за попереднім вироком за раніше вчинений злочин; в) визначення остаточної міри покарання у певних межах, встановлених в Загальній частині КК. Тут необхідно докладно описати різні ситуації, які можуть виникнути при призначенні остаточного покарання за сукупністю вироків, наприклад, коли за один із злочинів призначений максимум для даного виду покарання, встановлений в Загальній частині КК або довічне позбавлення волі. Окремо слід розглянути питання складання різновидних (різнорідних) однорідних покарань, особливості складання призначених додаткових покарань.

Наприкінці слід показати, що правила призначення покарання, які викладені у ст.71 КК, мають універсальний характер і тому розповсюджуються на всі випадки, коли новий злочин вчиняється особою після винесення вироку за вчинення попереднього злочину. З цією метою слід стисло проаналізувати кримінально-правові наслідки вчинення особою нового злочину протягом іспитового строку при звільненні від відбування покарання з випробуванням, протягом невідбутого строку покарання при умовно-достроковому звільненні від покарання, а також при заміні невідбутої частини покарання іншим, більш м’яким покаранням. Із зазначених питань доцільно привести 2-3 приклади із судової практики.

Основний та додатковий списки літератури та матеріали судової практики:

Бажанов М.И. Назначение наказания по советскому уголовному праву.- Киев: Вища школа, 1980. С.126-138

Бажанов М.И. Назначение наказаний по совокупности преступлений и совокупности приговоров: Учеб. пособие.- Харьков, 1977.

Бажанов М.И. Множественность преступлений по уголовному праву. – Харьков, 2000.

Тютюгін В.І. Призначення покарання при вчиненні кількох злочинів та за кількома вироками: Конспект лекцій. - Харків, 1992.

Становський М.И. Назначение наказания. - СПб.: Изд-во “Юрид. центр Пресс”, 1999, 480 с.

Постанова ПленумуВерховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 р.- № 7зі змінами від 10 грудня 2004.- № 18