- •Міністерство освіти і науки україни
- •3.Домашні завдання 48
- •1.Безпека техногенного середовища
- •1.1. Виробниче середовище та умови праці
- •1.2. Мікроклімат закритих приміщень та засоби нормування параметрів повітря
- •Оптимальні параметри мікроклімату закритих приміщень
- •Категорія робіт за ступенем важкості
- •1.3. Освітлення приміщень
- •Значення кпо для виробничих приміщень, які розміщені в 3-му світловому поясі
- •Значення загального коефіцієнта світлопропускання
- •Значення коефіцієнта,
- •Значення коефіцієнта для бокового одностороннього освітлення
- •Норми освітленості робочих поверхонь у виробничих приміщеннях при штучному освітленні
- •Загального призначення напругою 220 в
- •Світлові і електротехнічні характеристики люмінесцентних ламп
- •1.4. Шумове забруднення повітря та захист від нього
- •Рівні інтенсивності шуму від різних джерел
- •Характеристика зон та рівні шумового забруднення у листах
- •1.5. Основи пожежної безпеки
- •2.Захист від електромагнітного випромінювання радіочастотного діапазону
- •2.1.Характеристика розповсюдження електромагнітного випромінювання
- •Класифікація електромагнітних радіохвиль
- •2.2. Дія електромагнітного випромінювання на організм людини. Нормування і контроль рівнів випромінювань
- •Граничнодопустима напруженість складових електромагнітного поля на робочих місцях
- •Граничнодопустима густина потоку енергії емп при неперервному опроміненні (гост 12.1.006-84)
- •2.3. Методи розрахунку інтенсивності електромагнітного випромінювання
- •2.4. Основні засоби захисту від електромагнітного випромінювання
- •Граничнодопустима напруженість електричної складової поля промислової частоти (гост 12.1.006-64)
- •2.5. Захист від електромагнітного випромінювання оптичного діапазону
- •Захист від інфрачервоного випромінювання
- •Дія інфрачервоного випромінювання на організм людини
- •Нормування і контроль рівня, інфрачервоного випромінювання
- •Тривалість перебування людини в зоні дії інфрачервоного випромінювання
- •2.5.1. Основні види захисту від інфрачервоних випромінювань
- •2.5.2. Захист від ультрафіолетового випромінювання
- •Біологічна дія і контроль густини потоку ультрафіолетового випромінювання.
- •Основні заходи захисту.
- •2.5.3. Захист від лазерного випромінювання Характеристика і дія лазерного випромінювання.
- •Нормування і контроль інтенсивності лазерного випромінювання
- •Розрахунок інтенсивності лазерного випромінювання
- •Основні засоби захисту
- •3.Домашні завдання Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Завдання 5
- •Правила оформлення самостійної роботи.
- •Приклад оформлення:
- •Захист від електромагнітного випромінювання
2.4. Основні засоби захисту від електромагнітного випромінювання
2.4.1.Захист часом передбачає обмеження часу перебування людини в електромагнітному полі. Допустимий час перебування людини в полі залежить від інтенсивності опромінення або напруженості ЕМП (табл. 2, 3).
Таблиця 3
Граничнодопустима напруженість електричної складової поля промислової частоти (гост 12.1.006-64)
Напруженість ЕП, КВ/м |
5 |
10 |
15 |
20 |
25 |
Допустимий час перебування, хв. |
тривалий |
180 |
90 |
10 |
5 |
2.4.3.Зменшення потужності випромінювання безпосередньо в джерелі можна досягнути застосуванням спеціальних пристроїв. Наприклад, замість відкритих випромінювачів застосовують поглиначі потужності, які застосовуються для навантаження генераторів. При цьому потужність опромінення послаблюється більш ніж на 60 дБ. Фланцеві з'єднання є джерелом побічних випромінювань (їх послаблювальна здатність досягає 40-50 дБ). Застосування бронзових прикладок між фланцями забезпечує послаблення інтенсивності випромінювання до 60 дБ, а дросельні фланці - до 70-80 дБ. При недостатньому послабленні випромінювання в зазорі фланцевого з'єднання застосовують спеціальні металеві хомути, які покриті радіопоглинальним матеріалом зі сторони, яка опромінюється.
2.4.4. Екранування джерел випромінювання використовується для зниження інтенсивності електромагнітного поля на робочому місці. У цьому випадку застосовують заземлені екрани з металевих листів або сіток у вигляді замкнутих камер або кожухів.
Ефективність екранування являє собою відношення параметра ЕМП в даній точці при відсутності екрана (E,H) до цього ж показника в цій ж точці при наявності екрану (Ee,He). Наприклад,
(18)
Товщину екрана 8, м, виготовленого з суцільного матеріалу, який забезпечує задане послаблення інтенсивності поля, визначають за формулою:
(19) |
де - задане послаблення інтенсивності поля; f - частота поля, Гц;
-абсолютна магнітна проникність матеріалу екрана, Гн/м,
-питома провідність матеріалу, См/м.
При виборі конструкції екрана або камери необхідно враховувати ступінь їх герметичності (наявність отворів). Якщо отвори рівні або кратні цілому числу півхвиль, тоді різко зросте потужність випромінювання, оскільки така щілина є антеною. У цьому випадку послаблення електромагнітного поля досягається насадкою на отвір спеціального патрубка, який являє собою граничний хвилевід. Вентиляційні, оглядові й інші отвори затягуються металевими сітками, які щільно припаяні по периметру. Застосовують граничні хвилеводи з сітками на обох кінцях, щільникову конструкцію, або патрубки. Розмір окремого патрубка або комірок щільникової решітки визначають у залежності від діапазону частот, послаблення на одиницю довжини, Гц, дБ/см і ефективності екранування (табличне значення).
Довжину l, см, граничного хвилеводу можна визначили за формулою:
(20)
де - задана ефективність екранування, дБ.
Контактуючі поверхні частин екрана повинні мати антикорозійне покриття (лудіння, цинкування, міднення) і щільно прилягати один до одного по всьому периметру.
Приміщення, в яких проводять роботи по настроюванню, регулюванню і випробуванню випромінювальних установок влаштовують так, що при включенні їх на повну потужність їх випромінювання не проникне в суміжні приміщення. Стіни і стелю покривають матеріалом, який поглинає електромагнітну енергію (пінопласти, компаунди і ін.). Отвори і оглядові вікна екранують оптично прозорим склом з відбивальними властивостями.
2.4.5.Екранування робочого місця 1 застосовують, якщо неможливо здійснити екранування джерел випромінювання. Для цього споруджують невеликі кабіни ширми з металу 2 з покриттям з радіопоглинаючих матеріалів 3 (рис. 1).
Рис. 1. Схема екранування робочого місця: 1- робоче місце; 2 - металевий екран; 3 - поглинальне покриття.
2.4.6. Індивідуальні засоби захисту застосовують у тому випадку, коли інші засоби недопустимі або неефективні. Як засоби захисту застосовують халати, комбінезони, капюшони, захисні окуляри й ін. Для захисту людини використовують матеріал з спеціальної радіотехнічної тканини, в структурі якого є тонкий металевий дріт, скручений з бавовняними нитками (утворює сітку з кроком комірки 0,8x0,5 мм).
Для захисту від постійного магнітного поля застосовують шапки і спідниці з пермалою.
Для захисту очей від НВЧ-випромінювання застосовують сіткові (в формі півмаски) і скляні окуляри, які покриті тонким шаром двооксиду олова.