Граничнодопустима напруженість складових електромагнітного поля на робочих місцях

Електромагнітна складова		Магнітна складова
Частота поля, Гц	Граничнодопустима напруженість, В/м	Частота поля, Гц	Граничнодопустима напруженість, А/м
0	20000	0	30000
50	5000	103-3·104	100
	50	6·104 – 1,5·106	5
3·106 - 3·107	20	3·107 - 5·107	0,3
3·107 - 5·107	10	-	-
5·107 -3·108	5	-

Для електромагнітних випромінювань з частотою від 300 до 300 000 МГц встановлена граничнодопустима густина потоку потужності з врахуванням часу опромінення (Вт/м) і режиму роботи установки.

Граничнодопустима густина потоку енергії електромагнітного поля в діапазоні частот 300 МГц — 300 ГГц і час перебування на робочих місцях в місцях можливого знаходження персоналу, який професійно пов'язаний з дією ЕМП (крім випадків випромінювання від обертових і скануючих антен) зведені у табл. 2.

Таблиця 2

Граничнодопустима густина потоку енергії емп при неперервному опроміненні (гост 12.1.006-84)

Густина потоку, Вт/м2	Час перебування	Примітка
До 0,1	Робочий день
0,1-1,0	Не більше 2 г.	Решта робочого часу густина потоку енергії не повинна перевищувати 0,1 Вт/м2
1-10	Не більше 20 хв.	При умові користування захисними окулярами. Решта робочого часу густина потоку енергії не повинна перевищувати 0,1 Вт/м2

2.3. Методи розрахунку інтенсивності електромагнітного випромінювання

На стадії проектування радіоелектронної апаратури необхідно виконувати попередній розрахунок можливої інтенсивності електромагнітного поля на робочому місці.

При ізотропному випромінюванні напруженість електричного, В/м і магнітного, А/м полів у ближній зоні визначають за формулами:

(8)

(9)

де r - віддаль від джерела випромінювання до робочого місця, м.

І_пр- струм в провіднику (антені), А;

l - довжина провідника (антени), м;

ε - діелектрична проникливість середовища, Ф/м;

ω=2πf- кругова частота поля, c^-1/

В дальній зоні напруженість електричного і магнітного полів визначають з виразів:

(10)

(11)

де Р - потужність випромінювання, Вт;

- коефіцієнт підсилення антени по потужності, який в напрямку випромінювання визначається зі співвідношення

(12)

де = 3 - 10 — коефіцієнт;

- ефективна площа, м², антени, яка пов'язана з її геометричною площиною S залежністю:

(13)

де η = 0,4 - 0,7 – коефіцієнт.

При спрямованому випромінюванні густину потоку енергії, Вт/м², в ближній зоні по осі діаграми спрямованості випромінювання визначають за формулою:

(14)

де Р_ср. - середня потужність випромінювання, Вт.

Для установок, які працюють в імпульсному режимі, середню потужній визначають за формулою:

(15)

де Р_імп - потужність випромінювання в імпульсі, Вт; τ - тривалість імпульсу, с; Т - період проходження імпульсів, с.

У проміжній зоні визначають за формулою:

(16)

де r - віддаль від центра розкриву антени до точки, яка розташована у проміжній зоні, м.

У дальній зоні по осі випромінювання визначають з виразу

(17)

Крім трьох заданих зон існує так звана "мертва зона", в якій поля немає, розміри «мертвої зони» визначають експериментально.

Наведений розрахунок є орієнтовним і підлягає перевірянню після встановлення радіоелектронних пристроїв.