2_1-2_136
.doc. (6)
Звідки отримаємо зміну температури
. (7)
Підставляємо в формулу (7) данні умови задачі, виражені в системі СІ, і отримаємо відповідь:
=
-
Яку роботу треба здійснити, щоб розділити сферичну краплю ртуті радіусом R =3 мм на дві однакові краплі?
2.103.
Розв’язок.
Д
Дано
R
= 3 мм
= 0,5 Дж/м2
= ?
, (1)
де - поверхневий натяг; S – площа поверхневого шару, м2.
Оскільки каплю ділимо на дві однакові краплі, то зміна площі поверхневого шару дорівнюватиме
, (2)
де - діаметр великої кулі, який знаходимо з рівності об’ємів великої кулі суми маленьких:
. (3)
Тоді зміну поверхні отримаємо підстановкою радіуса малої краплі з виразу (3) у вираз (2):
, (4)
Підставляємо вираз з (4) у формулу енергії (1) і отримаємо вираз для розрахунку работи:
= (5)
Підставляємо в формулу (5) данні умови задачі, виражені в системі СІ, і отримаємо відповідь:
=
-
Яку роботу проти сил поверхневого натягу треба здійснити, щоб збільшити вдвічі об'єм мильної бульбашки радіусом R = 1 см? Поверхневий натяг мильного розчину = 0,043 Н/м.
2.104.
Дано
R
= 1 см
= 0,043 Н/м
= ?
Додаткова енергія, яку мають молекули в поверхневому шарі рідини, отримала назву поверхневої і визначається таким чином:
, (1)
де - поверхневий натяг; S – площа поверхневого шару, м2.
Оскільки необхідно збільшити вдвічі об'єм мильної бульбашки, то підрахуємо на скільки збільштеся площа її вільної поверхні, враховуючи що бульбашка має зовнішню і внутрішню поверхню:
, (2)
де - радіус великої бульбашки, який знаходимо з умови задачі:
. (3)
Тоді зміну поверхні отримаємо підстановкою радіуса великої бульбашки з виразу (3) у вираз (2):
, (4)
Підставляємо вираз з (4) у формулу енергії (1) і отримаємо вираз для розрахунку роботу:
(5)
Підставляємо в формулу (5) данні умови задачі, виражені в системі СІ, і отримаємо відповідь:
=
-
Яку роботу проти сил поверхневого натягу треба здійснити, щоб видути мильну бульбашку діаметром d = 4 см? Поверхневий натяг мильного розчину = 0,043 Н/м.
2.105.
Дано
d
= 4 см
= 0,043 Н/м
= ?
Додаткова енергія, яку мають молекули в поверхневому шарі рідини, отримала назву поверхневої і визначається таким чином:
, (1)
де - поверхневий натяг; S – площа поверхневого шару, м2.
Оскільки необхідно видути мильну бульбашку, то підрахуємо на скільки збільштеся площа її вільної поверхні, враховуючи що бульбашка має зовнішню і внутрішню поверхню:
, (2)
Підставляємо вираз з (2) у формулу енергії (1) і отримаємо вираз для розрахунку роботи:
(5)
Підставляємо в формулу (5) данні умови задачі, виражені в системі СІ, і отримаємо відповідь:
=
-
Знайти тиск повітря у повітряній бульбашці діаметром d = 0,01 мм, що знаходиться на глибині h = 20 см під поверхнею води. Атмосферний тиск о = 101,7 кПа.
2.106.
Дано
=
0,01 мм
= 0,073 Н/м h
= 20 см
= 101,7 кПа
= ?
Надлишковий тиск, зумовлений кривизною поверхні рідини (формула Лапласа), для сферичної поверхні:
. (1)
Тоді повний тиск дорівнюватиме
. (2)
де - риск водяного стовпа.
Після підстановки у формулу (2) даних умови задачі, отримаємо відповідь
=
-
Тиск повітря всередині мильної бульбашки на = 133,3 Па більше атмосферного. Знайти її діаметр. Поверхневий натяг мильного розчину = 0,043 Н/м.
2.107.
Дано
= 0,043 Н/м
= 133,3 Па
= ?
Надлишковий тиск, зумовлений кривизною поверхні рідини (формула Лапласа), для сферичної поверхні:
. (1)
Згідно з умовою надлишковий тиск дорівнює . Тоді діаметр бульбашки дорівнюватиме
. (2)
Після підстановки у формулу (2) даних умови задачі, отримаємо відповідь
=
-
Маса m = 10 г реального гелію займає об'єм V = 100 см3 при тиску = 100 МПа. Знайти температуру газу.
2.108.
Дано
m
= 10 г
= 4∙10-3 кг/моль
=
100 см3
= 100 МПа
= ?
Рівняння Ван-дер-Ваальса для одного молю газу має вигляд
, (.1)
а для довільної маси газу
, (2)
де = і — сталі Ван-дер-Ваальса. В цьому рівнянні —тиск, зумовлений силами взаємодії молекул, — об'єм, зв'язаний з власним об'ємом молекул.
Зв'язок критичних параметрів — молярного об'єму, тиску і температури газу — із сталими і Ван-дер-Ваальса
. (3)
Сталу знайдемо з другого та квадрату третього рівнянь з (3):
(4)
А сталу визначаємо поділивши одне на одне друге та третє рівняння з (3)
, (5)
де = 5,2 К, = 0,23 МПа – критичні параметри для гелію.
Отримані сталі Ван-дер-Ваальса з формул (4) і (5) підставляємо у формулу (2) та розв’язуємо її відносно температури:
, (6)
Підставляємо у вираз (6) даних умови і отримаємо відповідь:
=
-
Один кмоль вуглекислого газу знаходиться при температурі Т = 100°С. Знайти тиск газу, вважаючи його реальним. Задачу розв’язати для об'ємів V1 = l м3 і V2 = 0,05 м3.
2.109.
Дано
= 1 кмоль
= 44∙10-3 кг/моль Т
= 100°С V1
= l м3
V2
= 0,05 м3
= 100 МПа
= ?
= ?
Рівняння Ван-дер-Ваальса для одного молю газу має вигляд
, (.1)
а для довільної маси газу
, (2)
де = і — сталі Ван-дер-Ваальса. В цьому рівнянні —тиск, зумовлений силами взаємодії молекул, — об'єм, зв'язаний з власним об'ємом молекул.
Зв'язок критичних параметрів — молярного об'єму, тиску і температури газу — із сталими і Ван-дер-Ваальса
. (3)
Сталу знайдемо з другого та квадрату третього рівнянь з (3):
(4)
А сталу визначаємо поділивши одне на одне друге та третє рівняння з (3)
, (5)
де = 304 К, = 7,4 МПа – критичні параметри для вуглекислого газу.
Отримані сталі Ван-дер-Ваальса з формул (4) і (5) підставляємо у формулу (2) та розв’язуємо її відносно тиску:
, (6)
Підставляємо у вираз (6) даних умови і отримаємо відповіди:
= =
2.110. Знайти зміну ентропії при переході = 8 г кисню від об'єму = 10 л при температурі t1 = 80°С до об'єму = 40 л при температурі t2 = 300°С.
2.110.
Дано
= 8 г
= 32∙10-3 кг/м3 V1
= 10 л
t1
= 80°С V2
= 40 л t2 = 300°С
= ?
Для любого оборотного кругового процесу, сума зведених кількостей теплоти дорівнює нулю. Тобто:
. (1)
З рівності нулю цього інтеграла слідує, що підінтегральний вираз дорівнює повному диференціалу деякої функції, яка визначається тільки станом термодинамічної системи і не залежить від способу переходу до цього стану. Тобто:
. (2)
Приріст ентропії при переході термодинамічної системи із стану 1 у стан 2 дорівнює
. (3)
Таким чином, зміна ентропії при переході ідеального газу з одного стану у другий, не залежить від виду термодинамічного процесу і, з урахуванням першого принципу термодинаміки:
, (4)
де - елементарна кількість теплоти, що підводиться до термодинамічної системи; - зміна внутрішньої енергії системи; - робота, виконувана системою проти зовнішніх сил при нескінченно малій зміні об’єму, тоді, після інтегрування, маємо
. (5)
Молярну теплоємність газу для випадку його участі в ізохорному процесі
, (6)
= 5 - кількість ступенів вільності молекул газу.
З урахуванням теплоємності з виразу (6), вираз (5) прийме вигляд:
. (7)
Підставляємо в формулу (7) данні умови задачі, виражені в системі СІ, і отримаємо відповідь:
=
-
Знайти зміну ентропії при переході = 6 г водню від об'єму V1 = 10 л під тиском =150 кПа до об'єму V2 = 60 л під тиском = 100 кПа.
2.111.
Дано
= 6 г
= 2∙10-3 кг/м3 V1
= 10 л
=150 кПа V2
= 60 л
= 100 кПа
= ?
Для любого оборотного кругового процесу, сума зведених кількостей теплоти дорівнює нулю. Тобто:
. (1)
З рівності нулю цього інтеграла слідує, що підінтегральний вираз дорівнює повному диференціалу деякої функції, яка визначається тільки станом термодинамічної системи і не залежить від способу переходу до цього стану. Тобто:
. (2)
Приріст ентропії при переході термодинамічної системи із стану 1 у стан 2 дорівнює
. (3)
Таким чином, зміна ентропії при переході ідеального газу з одного стану у другий, не залежить від виду термодинамічного процесу і, з урахуванням першого принципу термодинаміки:
, (4)
де - елементарна кількість теплоти, що підводиться до термодинамічної системи; - зміна внутрішньої енергії системи; - робота, виконувана системою проти зовнішніх сил при нескінченно малій зміні об’єму, тоді, після інтегрування, маємо
. (5)
Молярну теплоємність газу для випадку його участі в ізохорному процесі
, (6)
= 5 - кількість ступенів вільності молекул газу.
З системи рівнянь Менделєєва — Клапейрона для двох станів газу:
(7)
Отримаємо відношення температур:
. (8)
З урахуванням теплоємності з виразу (6) відношення температур з виразу (8), вираз (5) прийме вигляд:
. (9)
Підставляємо в формулу (9) данні умови задачі, виражені в системі СІ, і отримаємо відповідь:
=
-
Маса m = 6,6 г водню ізобарно розширяється від об'єму V1 до об'єму V2 = 2V1. Знайти зміну ентропії при цьому розширенні.
2.112.
Дано
= 6,6 г
= 2∙10-3 кг/м3
=
V2
= 2∙V1
= ?
Для любого оборотного кругового процесу, сума зведених кількостей теплоти дорівнює нулю. Тобто:
. (1)
З рівності нулю цього інтеграла слідує, що підінтегральний вираз дорівнює повному диференціалу деякої функції, яка визначається тільки станом термодинамічної системи і не залежить від способу переходу до цього стану. Тобто:
. (2)
Приріст ентропії при переході термодинамічної системи із стану 1 у стан 2 дорівнює
. (3)
Таким чином, зміна ентропії при переході ідеального газу з одного стану у другий, не залежить від виду термодинамічного процесу і, з урахуванням першого принципу термодинаміки:
, (4)
де - елементарна кількість теплоти, що підводиться до термодинамічної системи; - зміна внутрішньої енергії системи; - робота, виконувана системою проти зовнішніх сил при нескінченно малій зміні об’єму, тоді, після інтегрування, маємо
. (5)
Молярну теплоємність газу для випадку його участі в ізохорному процесі
, (6)
= 5 - кількість ступенів вільності молекул газу.
З системи рівнянь Менделєєва — Клапейрона для двох станів газу:
(7)
Отримаємо відношення температур:
. (8)
З урахуванням теплоємності з виразу (6) відношення температур з виразу (8), вираз (5) прийме вигляд:
. (9)
Підставляємо в формулу (9) данні умови задачі, виражені в системі СІ, і отримаємо відповідь:
=
-
На скільки тиск повітря всередині мильної бульбашки діаметром d = 5 мм більше нормального атмосферного тиску ?
2.113.
Дано
= 5 мм
= 0,043 Н/м
= 105 Па
= ?
Надлишковий тиск, зумовлений кривизною поверхні рідини (формула Лапласа), для сферичної поверхні:
. (1)
Згідно з умовою надлишковий тиск дорівнює . Тоді маємо
. (2)
Після підстановки у формулу (2) даних умови задачі, отримаємо відповідь
=
-
Знайти зміну ентропії при ізотермічному розширенні = 6 г водню від тиску = 100 кПа до тиску = 50 кПа.
2.114.
Дано
= 6 г
= 2∙10-3 кг/м3
=
= 100 кПа
= 50 кПа
= ?
Для любого оборотного кругового процесу, сума зведених кількостей теплоти дорівнює нулю. Тобто:
. (1)
З рівності нулю цього інтеграла слідує, що підінтегральний вираз дорівнює повному диференціалу деякої функції, яка визначається тільки станом термодинамічної системи і не залежить від способу переходу до цього стану. Тобто:
. (2)
Приріст ентропії при переході термодинамічної системи із стану 1 у стан 2 дорівнює
. (3)