Запитання для контролю
1. Які особливості зовнішньої будови притаманні головоногим молюскам?
2. Які особливості поведінки головоногих?
3. Яку роль головоногі молюски відіграють у природі та житті людини?
4. Чому у більшості головоногих молюсків черепашка або розташована під шкірою, або взагалі відсутня?
5. Які основні риси зовнішньої будови черевоногих молюсків вам відомі?
6. Чим живляться черевоногі молюски?
7. Яка роль черевоногих молюсків у природі та житті людини?
8. Які особливості зовнішньої будови двостулкових молюсків?
9. Які способи живлення двостулкових молюсків?
10. Яка роль двостулкових молюсків у природі та житті людини?
11. Що таке перлини? Як вони утворюються?
12. Які особливості будови жабурниці свідчать про те, що вона веде малорухливий спосіб життя?
Завдання 1.Складіть доповіді та альбоми по 3-м класам типу Молюски (Головоногі, Черевоногі, Двостулкові) та замалюйте будову їх представників в альбомі.
Завдання 2.Заповніть таблицю.
Особливості будови та життєдіяльності молюсків
|
Ознака |
Двостулкові |
Черевоногі |
Головоногі |
|
Будова тіла |
|
|
|
|
Покрив |
|
|
|
|
Травна система |
|
|
|
|
Дихальна система |
|
|
|
|
Кровоносна система |
|
|
|
|
Видільна система |
|
|
|
|
Нервова система |
|
|
|
|
Органи чуттів |
|
|
|
|
Розмножнння |
|
|
|
|
Розвиток |
|
|
|
|
Представники |
|
|
|
|
Практичне значення |
|
|
|
Завдання 3. З підручного матеріалу розробити муляжі представників класів молюсків.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Метелев В.В., Канав А.М., Дзасохова Н.Г. Водная токсикология. – М.: Колос. – 1974. – 247 с.
2. Шахмаев Н.К. Пресноводные униониды как биоиндикаторы и концентраторы марганца, кобальта, меди и железа: Автореф. дис. канд. биол. наук. Томск, 1975. – 22 с.
3. Биргер Т.И. Метаболизм водных беспозвоночных в токсической среде. – К.: Наук.думка. – 1979. – 190 с.
4. Флеров Б.А. Экспериментальное исследование фенольного отравления рыб. – М.: Б.и., 1965. – 19 с.
5. Алексеев В.А. Основные принципы сравнительно-токсикологического эксперимента // Гидробиол. журн. – 1981. – Т.17. – № 3. – С. 92-100.
6. Вискушенко Д.А., Бенедик С.В., Поповичук О.І. Вплив азотнокислого свинцю на водний баланс ставковика озерного (Mollusca: Pulmonata: Lymnaeidae) // Вісник Житомирського педагогічного університету. – 1999. – вип.4.С. 87-88
7. Жадин В.И. Наши пресноводные моллюски. – Муром: Изд-во Окск. биол. ст.,1926.-131с.
8. Строганов Н.С., Колосова Л.В. Изучение токсичности водной среды на брюхоногих моллюсках // Методики биол. исслед. по водн. токсикол. – М.: Наука, 1971. – С. 216-218
Лабараторне заняття № 4
Тема: Тип Членистоногі
Тип Членистоногі
Клас Ракоподібні
Представник Річковий рак
Клас Павукоподібні
Представник Павук-хрестовик
Клас Комахи
Представник Чорний тарган
Мета: вивчити будову, видовий склад та поширення
представників типу членистоногі.
Завдання:
1. Водні членистоногі: клас ракоподібні – вивчити зовнішню та внутрішню будову річкового раку. Познайомитись з видовою різноманітністю та поширенням інших вищих ракоподібних. Нижчі ракоподібні – їх значення в природі та народному господарстві.
2. Наземні членистоногі: клас павукоподібні – видовий склад. Будова на прикладі павука-хрестовика. Значення павукоподібних.
3. Клас комахи. Вивчити зовнішню та внутрішню будову на прикладі чорного таргана. Значення окремих представників.
Матеріали та обладнання: вологі препарати, муляжі ракоподібних, колекції комах та павуків, мікроскопи, таблиці «Ракоподібні», «Комахи».
План
Розглянути та вивчити зовнішню та внутрішню будову річкового раку.
Розглянути та вивчити зовнішню та внутрішню будову павука-хрестовика.
Познайомитися з видовим складом комах та вивчити будову чорного таргана.
Хід роботи
Розгляньте будову річкового раку зі спинної та черевної сторони. Найдіть добре виявлених відділи на які поділяється тіло – голово груди, покриті хітиновим панциром та членисте черевце. Ознайомтесь з будовою голово грудей. На них помітна шийна борозна та дві зяброві серединні борозни.
Розгляньте особливості зовнішньої будови черевної сторони. З черевної сторони видно 19 пар кінцівок. Вони мають різноманітну будову в залежності від виконуваних функцій.
На голові знайдіть верхні щелепи (жвали) та мандибули, першу пару нижніх щелеп (максили) та другу пару, а також ногощелепи (три пари) і 5 пар ходильних ніг.
Використовуючи таблиці та вологі препарати, познайомтеся з внутрішньою будовою рака. Замалюйте розтинену самку річкового раку.
Ракоподібні- досить різноманітний підтип членистоногих. Учені налічують понад 65 тис. сучасних видів цих тварин (в Україні - понад 800).
Найпоширеніші в Україні довгопалий і широкопалий річкові раки належать до класу Вищі раки. Широкопалого річкового рака занесено до Міжнародної Червоної книги та Червоної книги України. Чисельність та поширення цього виду обмежує діяльність людини: забруднення водойм, масовий вилов тощо.
Ознаки, притаманні ракоподібним. Як мешканці водойм ракоподібні дихають за допомогою зябер. Їхня кутикула не має зовнішнього шару з жироподібної речовини, тому ці тварини не витримують пересихання. Органи виділення - пара залоз, які через своє забарвлення дістали назву зелених. На голові розташовані дві пари чутливих вусиків. Особливості зовнішньої будови і процесів життєдіяльності ракоподібних розглянемо на прикладі річкового рака. Річкові раки населяють водойми з чистою водою, з високим умістом кисню. Тому їх можна вважати покажчиками незабруднених водойм. Удень раки ховаються в підводних норах, під колодами, каменями, серед коренів рослин тощо, а вночі виходять на полювання. Вони повзають за допомогою довгих ходильних ніг, а також можуть спиратись і на клешні. Живуть до 20 років і можуть досягати довжини до 25 см та маси до 200 г.
Тіло рака має головогруди, зверху вкриті суцільним панциром, і черевце, що складається з окремих сегментів, укритих щитками. У самок черевце ширше за головогрудний відділ, у самців - вужче.
У передній частині тіла на рухомих стебельцях розташовані складні очі (мал.1). На головогрудях є дві пари вусиків, кінцівки, які утворюють ротовий апарат (три пари щелеп і три пари ногощелеп), та п’ять пар ходильних ніг. На першій парі ходильних ніг добре розвинені клешні. Вони слугують для захисту від ворогів, захоплення їжі та її шматування. Невеличкі клешні є й на наступних двох парах ходильних ніг. Шість пар кінцівок розташовані на черевці. Ніжки останньої пари розширені і разом з анальною пластинкою, якою закінчується черевце, утворюють віялоподібний хвостовий плавець. Підгрібаючи під себе воду, рак здатний швидко плавати, рухаючись заднім кінцем уперед. Загалом у нього 19 пар кінцівок.
Річковий рак - всеїдна тварина. Він може живитись водяними рослинами, дрібними тваринами (червами, молюсками, ракоподібними, личинками комах, пуголовками, рибою тощо), рештками організмів. Здалеку відчуває запах їжі за допомогою добре розвинених органів нюху.
Паруються раки у жовтні чи листопаді. Самка прикріплює запліднені ікринки до своїх черевних ніжок. Наприкінці весни або на початку літа з ікринок виходять молоді рачки, загалом схожі на дорослих (прямий розвиток). Певний період молоді рачки тримаються під черевцем самки і лише згодом переходять до самостійного життя.
