Клас Черевоногі молюски

Виноградний слимак (Helix pomatia) — наземний черевоногий молюск, може вважатися слимаком або равликом.

Черепашка заввишки до 5 см, шириною близько 4,5 см. В природі мешкає в Європі (окрім півночі). Мешкає в чагарниках, на світлих лісових узліссях (але не в глибині лісу), в садах, парках. Травоїдний, харчується як свіжими рослинами (зокрема листям винограду), так і мертвими залишками рослин, а для нарощування черепашки потребує солей кальцію. Цей равлик знаходиться в активному стані з весни до перших холодів, коли заривається в землю на глибину до 30 см і впадає у сплячку (зимує, як правило, в одних і тих же укриттях). Під час зимівлі отвір черепашки закривається вапняною пробкою, товщина якої залежить від суворості холодів. У природі живе в середньому 7-8 років, може дожити до 20 років, якщо не буде з'їденийхижаками.

Внутрішня будова ставковика:

1) язик; 2) глотка; 3) стравохід; 4) шлунок; 5) кишечник; 6) печінка; 7) серце; 8) передсердя; 9) шлуночок; 10) легені; 11) анальний отвір.

Найбільше видів молюсків належить до класу Черевоногі (близько 90 тис. видів, з яких в Україні відомо понад 500). Адже вони заселили не тільки водойми, а й суходіл.      В Україні поширений виноградний слимак. Він живиться м’якими наземними частинами рослин і плодовими тілами шапкових грибів. Багато наземних молюсків мешкає в товщі ґрунту, де вони живляться рештками організмів. У прісних водоймах України можна зустріти різні види ставковиків, котушок. Багато видів черевоногих мешкає у Чорному та Азовському морях, зокрема рапана, черепашка якої сягає завдовжки 12 см. Але найбільш різноманітний видовий склад черевоногих у тропічних морях. Багато них видів має яскраве строкате забарвлення черепашки (наприклад, рід Конус, черепашка якого може сягати заввишки до 60 см., рід Мурекс, черепашка якого має химерний вигляд).

Особливості будови та процесів життєдіяльності черевоногих молюсків. У черевоногих добре розвинені всі три відділи тіла: голова, тулуб і нога. На голові є одна чи дві пари щупалець. Тулуб оточений суцільною зазвичай спірально закрученою черепашкою. Через її отвір - устя - у разі небезпеки втягуються голова і нога. Устя багатьох водяних видів (наприклад, рапани) закривається міцною кришечкою з рогоподібної речовини. Ця кришечка слугує для захисту від ворогів. У деяких черевоногих, наприклад у голих слизунів, черепашка відсутня або вкрита шкірою. Ноги мас пласку підошву, пристосовану для повзання.

Переважна більшість черевоногих живиться клітинами бактерій чи водоростей, зішкрябуючи їх з підводних предметів за допомогою щелепи та тертки. Наземні види споживають тканини живих рослин або їхніх відмерлих частин. Є й хижі види. У деяких хижих морських видів, що живляться іншими молюсками, до складу слини входить сірчана кислота, що розчиняє черепашку жертви, або отрута, яка її паралізує.

Ми вже згадували, що наземні, а також деякі прісноводні види дихають атмосферним повітрям за допомогою легені. У морських і деяких прісноводних видів органи дихання - це зябра.

Органи чуттів у черевоногих молюсків розвинені добре. Крім пари очей та органів дотику - щупалець, є також органи нюху, смаку й хімічного чуття. У нозі розташовані органи рівноваги.

Розмноження та розвиток.Серед черевоногих є як гермафродити, так і роздільностатеві види. Запліднення здебільшого внутрішнє. З відкладених яєць у наземних і прісноводних видів виходять маленькі особини, загалом подібні до дорослих. Тобто розвиток у цих тварин прямий. У більшості морських видів розвиток непрямий. З яєць виходять личинки, які ведуть планктонний спосіб життя, сприяючи розселенню виду.

Роль черевоногих молюсків у природі та житті людини. Черевоногі молюски - важлива складова водних і наземних угруповань організмів. Деякі види споживає в їжу людина (наприклад, виноградного слимака, рапану, трубача, літорину.

Рапана випадково потрапила у Чорне море 1947 р. з Японського на днищах кораблів. Тепер цей хижак активно знищує устриць і мідій.

Черепашки молюсків (особливо мешканців тропічних морів, наприклад конусів чи мурексів) використовують як сувеніри, з них виготовляють ґудзики та прикраси.      Рослиноїдні види черевоногих обмежують чисельність водної рослинності, запобігаючи заростанню водойм. Наземні ґрунтові молюски збагачують ґрунт органічними та мінеральними речовинами.

Проте наземні черевоногі молюски (наприклад, голі слизуни) можуть ушкоджувати зернові та овочеві культури, плодові тіла їстівних грибів. Багато видів є проміжними хазяями паразитичних червів (малий ставковик - проміжний хазяїн печінкового сисуна, бітинія - котячого сисуна).

Слинні залози тропічного молюска з роду Конус виробляють смертельну для людини отруту.