- •Розділ III ливарне виробництво
- •Глава I Виготовлення ливарних форм
- •§ 1. Основні положення по конструюванню литих деталей
- •§ 2. Ливарні сплави і їхні властивості.
- •§ 3. Модельний комплект і принципи його виготовлення.
- •§ 4. Формувальні й стрижневі матеріали.
- •§ 5. Підготовка формувальних і стрижневих
- •Глава II
- •§ 3. Машинне формування ливарних форм.
- •§ 4. Виготовлення стрижнів.
- •§ 5. Сушіння форм і стрижнів.
- •§ 6. Ливникова система.
- •Глава III Заливання форм, вибивання й очищення лиття.
- •§ 1. Заливання форм металом.
- •§ 2. Вибивання опок.
- •§ 3. Очищення й обрубання литва.
- •Глава IV Виробництво виливків із чавуну.
- •§ 1. Особливості виготовлення форм для чавунного
- •§ 2. Плавка чавуну.
- •Глава V Виробництво виливків зі сталі
- •§ 1. Сталі для виробництва виливків.
- •§ 2. Особливості виготовлення форм.
- •§ 3. Розливання стали.
- •Глава VI
- •§ 1. Кольорові сплави, застосовувані для лиття.
- •§ 2. Особливості виготовлення форм для кольорових сплавів.
- •§ 3. Плавка кольорових металів.
- •Глава VII Спеціальні види лиття.
- •§ 1. Класифікація спеціальних видів лиття.
- •§ 2. Лиття точних виливків у разові форми.
- •§ 3. Лиття в напівпостійні форми.
- •§ 4. Лиття в металеві форми.
Глава VI
Виробництво виливків з кольорових металів і сплавів.
§ 1. Кольорові сплави, застосовувані для лиття.
Для виробництва виливків застосовують важкі сплави на мідній основі й легкі на алюмінієвій і магнієвій основах.
Мідні сплави застосовують для виливків, які повинні мати деякі спеціальні властивості: зносостійкістю, стійкістю в атмосфері, кислотах, лугах, прісній або морській воді при досить високих механічних показниках.
Чиста мідь має погані ливарні властивості, тому частіше застосовують її сплави: латуні й бронзи.
Латуні – це сплави міді із цинком. Вони бувають прості й спеціальні. У простих латунях до 45% цинку й для виливків вони застосовуються рідко. Найбільше широко застосовуються спеціальні латуні, які виходять добавкою до простих латуней Sn, Al, Ni, Mn, Fe, Pb, що надає латуням підвищену міцність, твердість, оброблюваність різанням і гарні ливарні властивості.
Крім латуней, застосовуються також бронзи. Вони розділяються на дві групи: олов’яні й спеціальні або безолов’яні. Так як олово є дефіцитним і дорогим металом на практиці застосовують багато марок бронзи, у яких олово частково або повністю замінене іншими елементами: Zn, Pb, Fe, Ni, Si і ін.
Олов’яні бронзи мають підвищену зносостійкість і корозійну стійкість, з них виготовляють корпуса насосів, підшипники, зубчасті колеса, втулки.
З безоло’вяних бронз найбільше застосування знаходять алюмінієві й кременисті бронзи.
Алюмінієва бронза в порівнянні з олов’яною, має більшу міцність, опір зношування й стійкість проти корозії, досить гарну рідкотекучість. Однак їй властиві підвищена усадка (до 3%) і схильність до поглинання газів у рідкому стані.
З алюмінієвої бронзи відливають деталі для хімічної промисловості, суднобудування, ручних насосів.
Кремениста бронза утримуюча до 3% Si має гарні ливарні властивості й високу пластичність. Добавка Mn підвищує корозійну стійкість, а Pb – антифрикційні властивості.
Маркування мідних сплавів.
Сплави позначають початковою буквою: Л - латунь, Бр - бронза. Після чого випливають перші букви основних елементів, що утворять сплав.
О - олово, Ц - цинк, Мц - марганець, Ж - залізо, Ф - фосфор, Б - берілій, Х - хром, С - свинець, А - алюміній, К - кремній, Н - нікель. Цифри після букв показують кількість легуючих елементів в %.
Прості латуні маркірують: Л60; Л63; Л70; Л80; Л90; Л96, де цифра вказує кількість міді, а інше цинк.
Ливарні латуні: ЛК80-3Л – кремній 3%, мідь 80%, інше цинк; ЛАЖМц-66-6-3-2; ЛМцС58-2-2; ЛМцЖ55-3-1.
Олов’яні бронзи: БрОФ6,5-0,4 – 6,5 олова й 0,4 фосфори, інше мідь, БрОЦС6-6-3 – 6% олова, 6% цинку, 3% свинцю інше мідь.
Безолов’яні бронзи: БрАЖС-7-1,5-1,5 – 7% алюмінію, 1,5% заліза, 1,5%свинцю інше мідь.
До ливарних олов’яних бронз відносять: БрО10; БрОФ10-1; БрОЦ10-2; БрОСЦ5-5-5; БрОСЦ6-6-3; БрОЖ10-3-1,5.
Кремениста бронза БрКМц3-1.
Чистий алюміній також дуже рідко застосовується для лиття, тому що має низькі ливарні властивості. На практиці частіше використовують легкі сплави на основі Al і Mg (силуміни). Сплави Al з Si зі змістом 6...13% Si відрізняються високими ливарними властивостями, гарною рідкотекучістю. З них відливають тонкостінні вироби дуже складної конфігурації. Усадка силумінів близько 1%.
У ливарному виробництві застосовують також сплави Al з Mg (АЛ8-8, 8% Mg інше Al) і Al з Cu (АЛ7, АЛ12).
В авіаційній промисловості широко застосовують сплави магнію. Із цих сплавів роблять деталі літаків, радіоапаратури. Їхня ливарна усадка 1,2...1,4%.