2.3. Спільне та відмінне при написанні курсових і кваліфікаційних робіт

Відмінністю курсової роботи і кваліфікаційної є рівень їх виконання. Курсова робота – наукове дослідження, яке виконується на теоретичному рівні в ре­зультаті пошуку, систематизації та аналізу відповідної літератури, узагальнення висновків, отриманих унаслідок використання переважно теоретичних методів дослідження: аналізу, синтезу, систематизації, узагальнення, що застосовується у процесі вивчення літературних джерел. На 4 курсі передбачається виконання дослідної частини в курсовій роботі. Кваліфікаційна робота – наукове до­слідження, яке виконується на теоретичному та емпіричному. Тобто для її виконання проведення дослідно-експериментальної роботи є обов'язковим. Для її здійснення студент розробляє програму констатувального експерименту, формувального та контрольного експериментів, використовуючи різноманітні емпіричні методи: анкетування, інтерв'ювання, бесіду, спостереження, тестування, соціометрію, рейтингові методи тощо. Для отримання вторинних емпіричних даних - методи математичної статистики.

Це дозволяє вивчити явища і процеси в контрольованих і керованих умовах, змінюючи в кожній дослідницькій процедурі один чи декілька чинників за умови незмінності і контрольованості інших (експериментальний фактор, експериментальна змінна).

Можна виділити наступні етапи експериментально!роботи:

1. Формулювання гіпотези, окреслення мети і завдань експерименту.

2. Розробка програми експерименту.

3. Вибір шляхів і способів фіксації результатів дослідження.

4. Проведення експерименту.

5. Кількісна і якісна обробка результатів експерименту.

6. Узагальнення, пояснення результатів, формулювання висновків.

7. Розробка практичних рекомендацій за результатами констатувального чи формувального експерименту.

2.4. Структура кваліфікаційної роботи і зміст її розділів

Структура кваліфікаційної роботи, кількість її розділів, співвідношення їх у кожному конкретному випадку визначаються залежно від теми, об'єкта, пред­мета і цільової спрямованості дослідження. Об'єм дипломної роботи, включаю­чи її текстовий матеріал, повинен складати 50-60 сторінок друкованого тексту. До структури роботи входять: вступ, що становить приблизно 10% від загально­го обсягу роботи; теоретична частина – від 25 до 30% від загального обсягу відповідно до цільової спрямованості і глибини опрацювання теоретичних пи­тань; експериментальна – 30-35%; аналітична – 15-20%; висновки – 5%; бібліографія, додатки.

1. Титульна сторінка. Вона оформляється з урахуванням наступних вимог.

Зверху – назва навчального закладу і кафедри. Посередині аркуша пи­шуться тема кваліфікаційної роботи на здобуття відповідної кваліфікації, нижче – назва спеціальності. Далі по центру сторінки – прізвище, ім'я, по батькові студента, а також курс, група і факультет, ще нижче, справа, – прізвище, ім'я, по батькові, науковий ступінь та вчене звання наукового керів­ника. Внизу – місце і рік написання кваліфікаційної роботи (додаток Б).

1. Зміст кваліфікаційної роботи. У змісті послідовно формулюються назви розділів і параграфів дипломної роботи. Враховуючи, що дипломна робота - це дослідження, яке виконується на теоретичному та емпіричному рівнях, у її змісті повинні бути: 1) 1-2 розділи, в межах яких буде здійснене теоретичне обґрун­тування об'єкта дослідження; 2) один розділ, який буде присвячений вивченню предмета дослідження; 3) 1-2 розділи, де будуть представлені процедура і результати вивчення досліджуваної проблеми на емпіричному рівні, а саме:

• один розділ – процедура і результати констатувального експерименту

• два розділи – процедура і результати відповідно формувального та контрольного експериментів.

Формулювання розділів і параграфів повинні точно відповідати змісту роботи, бути короткими, чіткими і точно відображати її внутрішню логіку. Обов'язково вказуються сторінки, з яких починається кожен розділ або параграф роботи (додаток Е).

3. У вступі обґрунтовується актуальність теми у соціально-педагогічному та психологічному аспектах, окреслюється наукова проблема та науковий напрямок, визначаються мета, завдання і методологічні основи дослідження, об'єкт, предмет дослідження; формулюється гіпотеза, дається оцінка стану розробленості питань вибраної теми; коротко характеризуються методи, вико­ристані під час проведення дослідження, зазначається кількість опрацьованих літературних джерел, вказується загальна структура роботи. Остаточний варіант вступу пишеться після виконання всієї роботи (додаток Ж).

4. У теоретичній частині кваліфікаційної роботи окреслюються та аналізу­ються теоретичні положення і концепції, на яких ґрунтуються основні питання теми дослідження, аналізуються та узагальнюються погляди авторів, наукових шкіл, групуються напрями досліджень у даній галузі, здійснюється оцінка існуючих методичних підходів до реалізації експериментальної частини дослідження. Визначається точка зору автора роботи, концептуальна позиція дослідження і на підставі цього обираються методичні підходи для розробки констатувального і формувального експериментів. Необхідно, щоб у процесі викладу змісту цієї частини роботи автор перейшов від теоретичних знань до аналізу педагогічної практики, від аналізу одиничних фактів до їх теоретичного узагаль­нення.

5. В аналітичній частині роботи дається опис і проводиться аналіз стану досліджуваної проблеми. За допомогою обраної методології дослідження аналізується ситуація, що склалася в дошкільній освіті, досліджується і оброб­ляється інформація, відібрана відповідно до мети і завдань дослідження, необхідна для розробки методики і змісту констатувального чи формувального експериментів.

6. В експериментальну частину включають конкретні розробки змісту і методів удосконалення виховно-освітньої роботи з дітьми, в ній описують методику проведення роботи в межах формувального експерименту, демонструють шляхи вирішення поставлених проблем і завдань, дають методичні рекомендації з впровадження отриманих результатів у практику роботи ДНЗ. Для цього необхідно розкрити динаміку і стан явища, що вивчається, в даній установі (що було і що змінилося впродовж певного часу, чим визначається досягнуте, які кількісні і якісні результати отримали, які виникали труднощі і яким чином доводилося їх долати тощо) з позиції наукових положень, а також на основі аналізу особистого досвіду і досвіду педагогів-практиків.

7. У висновках підводяться підсумки за наслідками проведеної роботи, в межах яких розкривається позиція студента на зміст і процедуру дослідження; формулюються підсумки виконаного аналізу; даються короткі рекомендації щодо підвищення ефективності роботи з дітьми колективам дошкільних освітніх закладів, майбутнім вихователям та окреслюються можливі шляхи реалізації даних рекомендацій у практику ДНЗ.