Загальні висновки:

Отже, так само, як відчуття і сприйняття пам'ять є процесом відображення, причому відображається не тільки те, що діє безпосередньо на органи чуття, але і те, що мало місце в минулому.

Пам'ять - це запам'ятовування, збереження і наступне відтворення того, що ми раніше сприймали, переживали або робили. Іншими словами пам'ять - це відображення досвіду людини шляхом його запам'ятовування, збереження та відтворення. Те, що нами відчувається і сприймається, не зникає безслідно, все запам'ятовується в тій чи іншій мірі.

Не всі люди швидко запам'ятовують матеріал, тривало пам'ятають його і точно відтворюють або згадують саме в той самий момент, коли це потрібно. Та й проявляється це по-різному, по відношенню до різного матеріалу, залежно від інтересів людини, її професії, особистісних особливостей. Хтось добре запам'ятовує обличчя, але погано пам'ятає математичний матеріал, в інших хороша музична пам'ять, але погана на літературні тексти. У школярів запам'ятовування матеріалу часто залежить не від поганої пам'яті, а від поганої уваги, від відсутності інтересу до даного предмету.

Молодший шкільний вік характеризується значними якісними змінами, які відбуваються в розвитку пам'яті дитини. У молодших школярів процес пам’яті, наряду із процесом сприйняття вважається провідним психічним процесом. Більшість першокласників просто повторюють кожне слово, яке необхідно запам'ятати, а вже у III класі більшість дітей повторюють слова групами. Деякі з них групують слова за загальними ознаками. У цьому віці запам'ятовування відбувається головним чином мимовільно, що обумовлено недостатньо розвиненою здатністю до осмислення матеріалу, меншою можливістю використання асоціацій і недостатнім досвідом і незнайомством з прийомами запам'ятовування. Більшість першокласників просто повторюють кожне слово, яке необхідно запам'ятати, а вже у III класі більшість дітей повторюють слова групами. Деякі з них групують слова за загальними ознаками. Окремі учні IV класу при запам'ятовуванні використовують семантичну обробку матеріалу, логічні висновки для реконструювання подій. У молодшому шкільному віці значно підвищується здатність заучувати й відтворювати, зростає продуктивність запам'ятовування навчального матеріалу.

Якщо події мали емоційну значимість для дитини і справили на нього враження, мимовільне запам'ятовування відрізняється особливою точністю і стійкістю. Відомо, що діти молодшого шкільного віку легко запам'ятовують безглуздий матеріал (наприклад, лічилки) або об'єктивно осмислені, але недостатньо зрозумілі або зовсім незрозумілі їм слова, фрази, вірші. В якості причин, що лежать в основі такого запам'ятовування, називають інтерес, який викликається у дітей звуковою стороною цього матеріалу, особливе емоційне до нього відношення, включення в ігрову діяльність. Крім того, сама незрозумілість інформації може стимулювати допитливість дитини та залучати до неї особливу увагу. Основним напрямом розвитку пам'яті в молодшому шкільному віці є стимулювання запам'ятовування.

Пам'ять - дуже складний психічний процес, тому, незважаючи на численні її дослідження, все ще не створено єдиної теорії механізмів пам'яті. Нові наукові дані показують, що процеси пам'яті пов'язані зі складними електричними і хімічними змінами мозку.

Пам'ять входить в цілісну структуру людської особистості. І в міру розвитку мотиваційно-потребової сфери може змінюватися ставлення людини до свого минулого, від чого одне і те ж знання може по-різному зберігатися в пам'яті особистості.

У пам'яті виділяють три взаємопов'язані процеси: запам'ятовування, збереження і відтворення. Також, виділяється такий процес пам’яті, як забування.

За запам'ятовуванням виявляється найбільш переважаючий тип пам'яті у людини. Зазвичай рівень їх розвитку у людей неоднаковий, і цей дозволяє говорити про домінування одного з типів пам'яті.

В ході роботи мною були досліджені поняття пам’яті в психолого-педагогічній літературі, історичний хід вивчення поняття «пам’ять» у світовій науці та головні концепції природи пам’яті, розглянута проблема класифікації видів та типів пам’яті та різниця між ними, виявилено вікові особливості розвитку пам’яті в молодшому шкільному віці, в першу чергу особливості домінування певних типів пам’яті в даний період онтогенезу людини.

На констатуючому етапі я провела дослідження провідних типів пам’яті на двадцяти учнях четвертого класу КЗШ№ 123 м. Кривого Рогу. На основі дослідження я дійшла висновку щодо домінування слухової, комбінованої та логічної пам’яті. Якщо, на даний момент незначне , домінування, в більшості із респондентів, логічної пам’яті над механічною є гарним знаком того, що їх психічний розвиток відбувається гармонійно, то очевидний дисбаланс між слуховою і комбінованою та зоровою і моторно-слуховою пам’яттю піддослідних ставить перед їх вчителями завдання з додаткового розвитку типів пам’яті, які цього потребують.

Таким чином, задачі, які були поставлені на початку роботи, були вирішені, а мета дослідження досягнута. Результати даного дослідження можуть бути використані на практиці .