- •1.2. Особливості розвитку пам’яті, як провідного психічного процесу молодших школярів.
- •1.3. Практичні рекомендації вчителям щодо підвищення мнемічної активності молодших школярів.
- •Вправи та ігри для розвитку пам’яті:
- •2.1. Організація емпіричного дослідження.
- •Методика «Визначення типу пам’яті» за о.Р. Лурією.
- •Методика 2. «Вивчення механічної та логічної пам’яті».
- •2.2. Аналіз результатів науково-дослідної роботи.
- •Таблиця 2.1.
- •Таблиця 2.3 «Показники розвитку механічної пам’яті»
- •Висновки до другого розділу:
- •Загальні висновки:
- •Список використаної літератури:
2.2. Аналіз результатів науково-дослідної роботи.
Методика 1.
Про переважній типі пам'яті випробуваного можна зробити висновок, розрахувавши коефіцієнт типу пам'яті (С).
С = а / 10
Де а - кількість правильно відтворених слів. Тип пам'яті визначається по тому, в якому з рядів було більше відтворення слів. Чим ближче коефіцієнт типу пам'яті до одиниці, тим краще розвинений у випробуваного даний тип пам'яті.
Надалі для зручності дробовий коефіцієнт був переведений мною у процентне відношення. Тому чим ближче був коефіцієнт пам'яті до 100% , тим вищім був рівень даного типу пам’яті в дитини.
З результатами проведеного дослідження можна ознайомитися у наступній таблиці. Задля дотримання етичних норм, імена та прізвища учнів були замінені мною на умовну нумерацію.
Таблиця 2.1.
Умовний номер піддослідного |
Типи пам’яті та коефіцієнт типу пам’яті в (%) | |||
|
зорова |
слухова |
моторно-слухова |
комбинована |
1. |
60 |
30 |
50 |
50 |
2. |
30 |
20 |
40 |
60 |
3. |
30 |
20 |
40 |
50 |
4. |
70 |
60 |
30 |
60 |
5. |
80 |
70 |
40 |
60 |
6. |
30 |
30 |
70 |
60 |
7. |
60 |
60 |
30 |
40 |
8. |
70 |
60 |
40 |
60 |
9. |
50 |
30 |
40 |
50 |
10 . |
70 |
30 |
50 |
60 |
11. |
40 |
30 |
30 |
70 |
12. |
20 |
30 |
30 |
30 |
13. |
40 |
30 |
40 |
40 |
14. |
40 |
30 |
40 |
30 |
15. |
50 |
30 |
40 |
40 |
16. |
80 |
60 |
60 |
80 |
17. |
70 |
50 |
60 |
80 |
18. |
80 |
70 |
60 |
60 |
19. |
80 |
70 |
70 |
70 |
20. |
80 |
70 |
60 |
70 |
За результатами дослідження можна говорити про три рівні запам'ятовування: високий (більше 80%), середній 60-79%), низький (об’єм запам'ятовування менше 50-60%).
Якщо взяти загальні результати обох груп, то зіставивши їх, можна отримати загальні середні результати розвитку типів пам'яті у групи випробовуваних в кількості 20 осіб. Виявиться, що краще в групі розвинена слухова пам'ять. Практично таке ж розвиток має комбінована пам'ять. Трохи менше розвинена моторно-слухова пам'ять. Найменш розвинена в групі випробуваних зорова пам'ять.
Діаграма загальних показників розвитку типів пам'яті у групи випробовуваних в кількості 20 осіб.
п
Слухова
Комбінована
Зорова
Моторно-Слухова
56,5% 56% 43,5% 46% Рис.2.1
Обробка даних показує, що в одних людей переважно переважає слухова пам'ять у інших зорова. Є й такі, у яких однаково добре розвинена, і зорова, так і слухова пам'ять, таке поєднання так само зустрічається. У цілому аналіз даних показав, що пам'ять випробовуваних за всіма показниками має середній і низький рівень розвитку. Більшість піддослідних (70%) з великими зусиллями виконували завдання з написання запам'яталися їм слів. Були й такі, яким це вдалося легко, їх всього 30%.
Високий рівень запам'ятовування в одному або декількох завданнях зустрічається лише у 25% піддослідних. Середній рівень запам'ятовування зустрічається у 65% піддослідних. Низький рівень запам'ятовування у 80% піддослідних[10].
Можна зробити висновок, що якість пам'яті у дітей дуже низька, що надалі, (в середніх класах), може відбитися на їх успішності. Особливу увагу потрібно приділити педагогам на зорову пам'ять дітей. Вона менш розвинена в багатьох піддослідних. І хоча навіть якщо певний тип пам'яті в кожному з нас закладений при народженні, за допомогою зусиль і роботи над собою можна навчитися розвивати той потенціал, який є в кожному з нас.
Методика 2.
Коефіцієнт обсягу логічної пам’яті (C) розраховується за формулою C=B/A, де А— кількість слів першого ряду, а В — кількість слів, що запам’ятались.
Чим ближчий коефіцієнт до 10, тим більше в піддослідного розвинутий той, чи інший тип пам’яті.
Об’єм механічної пам’яті розраховується аналогічно.
Для зручності коефіцієнт обсягу кожного з типів пам’яті одразу записується в процентному відношенні. Як і у попередньому дослідженні вводимо шкалу запам’ятовування: високий рівень (більше 80%), середній 60-79%), низький (об’єм запам'ятовування менше 50-60%).
Результати досліджень заносяться в наступні таблиці:
№ |
Слова з лівого ряду (А) |
Слова з правого ряду(В) |
Коефіцієнт Логічної пам’яті(С) |
1. |
10 |
7 |
70% |
2. |
10 |
5 |
50% |
3. |
10 |
10 |
100% |
4. |
10 |
4 |
40% |
5. |
10 |
6 |
60% |
6. |
10 |
8 |
80% |
7. |
10 |
5 |
50% |
8. |
10 |
8 |
80% |
9. |
10 |
9 |
90% |
10. |
10 |
9 |
90% |
11. |
10 |
8 |
80% |
12. |
10 |
3 |
30% |
13. |
10 |
8 |
80% |
14. |
10 |
7 |
70% |
15. |
10 |
10 |
100% |
16. |
10 |
9 |
90% |
17. |
10 |
8 |
80% |
18. |
10 |
7 |
70% |
19. |
10 |
7 |
70% |
20. |
10 |
5 |
50% |
Виходячи з результатів першого етапу дослідження можна сказати, що в середньому логічна пам’ять учнів цього класу знаходиться на середньому, задовільному рівні, середній коефіцієнт логічної пам’яті — 71,5%. Що говорить про те, що мнемічна діяльність знаходиться на задовільному урівні розвитку, діти починають оволодівати базовими мнемічними прийомами (наприклад: утворення асоціацій, узагальнення, виділення головного і другорядного), розвиток пам’яті в напряму від мимовільності до довільності та від механічності до логічності відбувається рівномірно, в оптимальному темпі.