7. Велика Моравія: політичний та культурний центр, найвидатніші представники династії

Вели́ка Мора́вія  (Velká Morava) — історична держава західних слов'ян у басейні Середнього Дунаю, що сягала верхів'їв річок Лаби й Одри. Виникла наприкінці VIII — початку IX століть на території сучасних Словаччини й Моравії та досягла розквіту в 860—880 роках.

Центром культурного життя було Угерське Градіще.

Вперше назва Моравія згадується в західних джерелах в 822 році, коли посли мораван, серед інших послів слов'ян, прибули до двору імператора Франкської держави Людовика I Благочестивого

Першим історично достовірним правителем Моравського князівства є Моймир I ( до 846р) від нього пішла династія Моймировичів. У 846 році між Моймиром I і Людовиком II Німецьким стався конфлікт: король Східно-франкського королівства звинуватив мораван у намірі відколотися, вторгся в Моравію , повалив Моймира і поставив новим князем його племінника Ростислава. Приблизно в 861 році Ростислав вирішив, що остаточно покінчить з впливом східних франків у Великій Моравії. Тому звернувся до папи Римського з проханням надати вчителів, які б могли вишколити місцевих священників (згідно з декотрими джерелами хотівєпископа). Однак папа не відгукнувся

Приблизно у 862 році князь Ростислав звертається до Візантійського імператора Михаїла3 з проханням направити у Моравію християнських проповідників . 863 рік- брати Костянтин-Кирило та Мефодій прибувають у Велику Моравію.( принесли глаголицю та поширювали християнство на старослов’янській мові.)

Як Ростислав, так і Святополк були змушені у 868–869 роках відбивати чергові напади східних франків. 870 року Святополк перейшов на сторону ворога і визнав суверенітет східних франків над його Нітранським князівством. Після того, як Ростислав намагався полонити Святополка, Святополк у свою чергу дав полонити Ростислава і віддав його в листопаді 870 до рук східних франків. Крім того вислали власних графів Вільяма та Енгельшалька як регентів у Моравське князівство Ростислава. Святополк у Нітранському князівстві, який тоді надіявся, що стане володарем і в тій частині Великоморавії, яка належала Ростиславові, відмовився визнати східно-франкську окупацію, за що його разом з Мефодієм ув'язнили. Влітку871 року під проводом Славомира виникло великоморавське повстання проти східно-франкських регентів. Франки звільнили Святополка за умови, що їм допоможе придушити повстання. Однак звільнений Святополк обернувся проти франків, переміг, і став новим володарем Великоморавії. Його перемога означала остаточний кінець будь-якої надвлади східних франків у Великоморавії.

Святополк (Svatopluk) (870-894)

У 872 р. сам король Людовик Німецький на чолі саксонського і тюрингське війська вторгся в Моравію, але зазнав жорстокої поразки. В 874 р. був укладений мир. Святополк присягнув на вірність королю і зобов'язався платити трибут. Але фактично Людовик примирився з незалежністю Моравії, а після його смерті держава Святополка досягла найбільшого розширення своєї території: у неї входили Моравія, Західна Словаччина, Чехія, сербські племена по р. Сала, лужицькі серби, сілезькі племена, вісляни Краківської землі, слов'яни Паннонії. Але держава не була централізованим і не мало єдиної системи управління. Святополк правил лише на власне моравської території, на решту — місцеві князі, які, однак, Святополку підкорялися, платили йому трибут і на його вимогу виставляли військові сили. Таким чином, Велика Моравія являла собою конгломерат залежних територій, об'єднаних навколо центральної частини військово-адміністративними зв'язками.

 За добу Святополка Велика Моравія набула найбільшого розміру. Саме у цей період до складу держави входила територія Закарпаття.

Святополк I помер в 894 році. Заповівши своїм синам укріплювати державу і чинити опір східним франкам, він розділив державу між синами. Князем Великої Моравії став його перший син Моймир II. Другий син, Святополк II, отримав Нітранське князівство. (Можливо, що у Святополка I був ще один син - Предслав.)

Столицею на Великоморавії було місто Велеград, чиє місцезнаходження на сьогоднішній день є спірне.

Вже наступного 895 році Святополк II, підтримуваний Арнульфом каринтійських, повстав проти свого старшого брата. Розпочатий конфлікт послабив Велику Моравію, і від неї стали відкладатися прикордонні території.

. Моймир II зумів консолідувати сили. У 898 році він попросив папу прислати в Моравію нових священнослужителів, щоб зменшити вплив священнослужителів з Баварії. Баварці, незадоволені цією вимогою, послали до Великої Моравії війська. Моймир II розбив їх і, більше того, зумів зловити бунтующего брата. Втім, баварці виручили Святополка II і забрали з собою.

Нова небезпека виникла, коли прийшли угорці. У 896 році вони розселилися на малонаселених землях Великої Моравії вздовж верхньої і середньої течії Тиси , а в 900-901 роках стали переходити Дунай і селитися на правій його стороні.

Коли в 901 році угорці стали здійснювати набіги на землі Східно-Франкського королівства, німецька знать уклала мир з Великою Моравією, а Моймир II помирився з братом, який повернувся на батьківщину. Цей мирний договір також поклав край війні між Великою Моравією і франкским васалом Богемією, що йшла з 895 року.

На початку X століття у Великоморавську державу вторглися угорські племена, найбільш великі міста були зруйновані й запустіли. Держава розпалася в результаті мадярського завоювання в 906—907 роках. В Угорщині слов'янське населення було асимільовано. Згодом Моравія стала частиною Чеського князівства.