9. Зміст освіти

це чітко окреслена система знань, умінь і навичок, якими люди оволодівають у навчальних закладах (коротке визначення).

Зміст освіти є конкретною відповіддю дидактики на питання "Що вчити?".

Зміст загальної середньої освіти - це частина культури, соціального досвіду суспільства, яка використовується в навчальному процесі для вирішення завдань навчання, виховання і розвитку особистості.

Зміст освіти - це гуманістично орієнтована і педагогічно адаптована система знань, способів діяльності, досвіду творчої діяльності і досвіду ставлень до світу.

Особистісно орієнтований зміст освіти спрямований на розвиток цілісної особистості: її природних особливостей (здоров'я, здібностей відчувати, мислити, діяти), соціальних властивостей (бути громадянином, сім'янином, трудівником), властивостей суб'єкта культури (свободи, гуманності, духовності, творчості).

Зміст загальної середньої освіти охоплює різні види знань, які характерні для фундаментальних наук:

-основні поняття і терміни, без яких неможливо зрозуміти жодного тексту, жодного елементу знань;

-факти повсякденної дійсності й науки, які дають змогу зрозуміти закони науки, формувати переконання, доводити і відстоювати свої ідеї,

-основні закони науки, що розкривають взаємозв'язки різних об'єктів і явищ дійсності;

-теорії, які містять систему наукових знань про певну сукупність об'єктів, зв'язки між законами, прогноз у даній предметній галузі; тощо.

Одна з концепцій змісту освіти трактує його як адаптовані основи наук, що вивчаються в школі, залишаючи поза увагою такі якості особистості, як здібність до творчості, уміння реалізувати свободу вибору, справедливе ставлення до людей.

Друга концепція розглядає зміст освіти як сукупність знань, умінь і навичок, які повинні засвоїти учні.

В найбільшій мірі відповідає цим засадам гуманістичного мислення концепція змісту освіти як педагогічно адаптованого соціального досвіду у всій його структурній повноті. Крім "готових" знань і досвіду здійснення способів діяльності, ця концепція передбачає також досвід творчої діяльності і досвід емоційно-ціннісних відношень.

У традиційній педагогіці зміст освіти визначається як сукупність систематизованих знань, умінь і навичок, поглядів і переконань, а також певний рівень розвитку пізнавальних сил і практичної підготовки, що досягається в результаті навчально-виховної роботи . Він зорієнтований головним чином на знання як відображення духовного багатства людства, накопиченого протягом історичного розвитку. Знаннєво орієнтований зміст освіти сприяє входженню людини у соціальне середовище, її пристосуванню до культурних, психологічних, соціологічних факторів, забезпеченню її життєдіяльності.

10. Мета та завдання педагогіки

Мета визначається як передбачуваний результат діяльності, що може бути матеріальним чи духовним продуктом, а також організованим у певний спосіб процесом.

Загальна мета педагогічної науки полягає у розкритті її сутності, обґрунтуванні методологічних засад, закономірностей, принципів, форм, методів вивчення особистості дитини, в розробці науково-методичної системи організації соціально-педагогічної діяльності.

Найважливішими завданнями педагогіки як науки є:

-дослідження і розробка теоретичних основ освіти, навчання і виховання, їх структури й механізмів;

-розробка теорії й методики організації навчально-виховного процесу, його змісту, принципів, організаційних форм, методів та прийомів;

-здійснення соціальної адаптації людини, визначення закономірностей розвитку особистості в умовах навчально-виховного процесу;

-вдосконалення змісту освіти;

-розробка і впровадження у навчально-виховний процес новацій.

Завдання педагогіки (на сучасному етапі)

1. Удосконалення змісту освіти, стандартизація освіти, подальша її зовнішня диференціація.

2. Розробка принципово нових засобів навчання, навчального обладнання.

3. Комп'ютеризація навчального процесу. Нові інформаційні технології.

4. Підготовка підручників відповідно до нового змісту освіти.

5. Розробка нових, модернізація наявних форм і методів навчання і контролю навчальних досягнень учнів.

6. Виявлення виховних можливостей кожного предмета — гуманітаризація освіти.

7. Виявлення шляхів посилення виховної ролі уроку.

8. Удосконалення змісту і методики виховання.

9. Удосконалення політехнічної підготовки учнів, їхньої професійної орієнтації, підготовки до праці.

10. Гуманізація освіти, навчально-виховного процесу — створення необхідних умов для успішного навчання учнів.

11. Демократизація навчально-виховного процесу, співпраця вчителів і учнів, самоуправління в навчально-виховних закладах.

12. Внутрішня диференціація навчання та виховання учнів.

13. Підвищення компетентності вчителя та відповідальності за результати педагогічної діяльності.

14. Стимулювання, розвиток ініціативи і творчості вчителів та учнів.

15. Пропаганда та впровадження технологій особистісно-зорієнтованого навчання.