60. Методичні об’єднання учителів.

Методичне об'єднання вчителів-предметників є важливим структурним підрозділом науково-методичної служби школи, воно веде методичну роботу з предметів, організує позакласну діяльність учнів

Робота методичного об'єднання будується відповідно до вимог стратегічних документів школи та даного положення.

Методичне об'єднання:

проводить проблемний аналіз результатів освітнього процесу;

вносить пропозиції зі зміни змісту та структури обов'язкових навчальних курсів, їх навчально-методичного забезпечення, з коректування вимог до мінімального обсягу та змісту навчальних курсів;

проводить первісну експертизу істотних змін, внесених викладачами в навчальні програми, що забезпечують засвоєння учнями вимог державних освітніх стандартів;

вносить пропозиції з організації та змісту атестації педагогів;

вносить пропозиції з організації та змісту досліджень, орієнтованих на поліпшення освоєння учнями навчального матеріалу відповідно до державних освітніх стандартів;

приймає рішення про підготовку методичних рекомендацій на допомогу вчителям, організує їх розробку й освоєння;

розробляє методичні рекомендації для учнів та їхніх батьків з метою найкращого засвоєння відповідних предметів і курсів, підвищення культури навчальної праці, дотримання режиму праці й відпочинку;

організує роботу методичних семінарів для малодосвідчених учителів-початківців.

Методичне об'єднання узгоджує свою діяльність із відповідними кафедрами в особі їхніх завідувачів. У своїй роботі методичні об'єднання підзвітні педагогічній раді.

Методичне об'єднання має право:

висувати пропозиції про поліпшення навчального процесу у школі;

звертатися за консультаціями з проблеми навчання й навчальної діяльності учнів до заступників директора школи з науково-методичної, навчально-виховної роботи, до завідувачів кафедр;

порушувати питання про заохочення своїх членів за успіхи в роботі, активну участь в інноваційній діяльності;

готувати свої пропозиції при проведенні атестації вчителів;

порушувати питання публікації матеріалів про кращий досвід, накопичений у рамках методичного об'єднання;

рекомендувати своїм учасникам різні форми підвищення кваліфікації за межами школи.

61. Моніторинг якості навчальних досягнень учнів.

Обов'язковим компонентом навчально-виховного процесу у школі є контроль знань, умінь і навичок, тобто перевірка його результативності.

Головною метою контролю як дидактичного засобу управління навчанням є забезпечення ефективності формування знань, умінь, навичок учнів, використання їх на практиці, стимулювання навчальної діяльності учнів, формування у них прагнення до самоосвіти.

Елементами контролю знань учнів є: перевірка - виявлення рівня знань, умінь та навичок; оцінювання - вимірювання рівня знань, умінь і навичок; облік - фіксування результатів у вигляді оцінок у класному журналі, щоденнику учня, відомостях. У процесі навчання контроль дає змогу з'ясувати готовність учнів до сприйняття, усвідомлення і засвоєння нових знань; отримання ними інформації про характер самостійної роботи у процесі навчання, а також ефективність організаційних форм, методів і засобів навчання, ступінь правильності, обсягу і глибини засвоєних учнями знань, умінь та навичок. Ці та інші завдання визначають зміст контролю, який змінюється із зміною дидактичних завдань.

Контроль виконує такі функції: а) освітню (навчальну ), яка є корисною для всього класу. Слухаючи змістовну відповідь товариша, учні звіряють з нею свої знання, ставлять запитання, доповнюють її, що сприяє повторенню та систематизації їхніх знань. Освітнє значення має й те, що учні слухають доповнення вчителем неповних відповідей. Освітня функція виявляється й у тому, що учень, який відповідає перед класом, повторює вивчений матеріал, виконує практичні завдання, закріплюючи знання, вміння і навички, краще усвідомлює навчальний матеріал; б) виховну, оскільки очікування перевірки спонукає учня регулярно готувати уроки. Перевірка й оцінювання знань допомагають учневі самому оцінити свої знання і здібності: одні позбуваються зайвої самовпевненості та самозаспокоєння, інші починають усвідомлювати свої труднощі або відчувають впевненість у власних силах. Все це сприяє формуванню позитивного ставлення учнів до навчання; в) розвиваючу - в процесі навчання в учнів розвивається логічне мислення, зокрема навички аналізу і синтезу, порівняння й узагальнення, абстрагування і конкретизації, класифікації та систематизації, мислительна діяльність, мовлення, пам'ять, уява, увага; г) діагностичну - контроль забезпечує виявлення успіхів і недоліків у знаннях, уміннях і навичках учнів, встановлення причин і шляхів їх усунення, окреслення заходів, спрямованих на поліпшення успішності; ґ) стимулюючу - схвалення успіхів учня сприяє розвитку в нього спонукальних мотивів до навчання; д) оцінювальну - об'єктивна оцінка знань, умінь і навичок учнів сприяє кращому навчанню; е) управлінську - на основі контролю визначається стан успішності учнів, що дає змогу запобігти неуспішності або подолати її. В цьому разі вчитель коригує і власну діяльність - змінює методику викладання, вдосконалює навчальну діяльність учнів.