37 Завдання класного керівника

Завдання, функції, основні напрями і зміст роботи класного керівника в сучасних умовах визначаються Положенням про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, затвердженим наказом М 434 Міністерства освіти і науки України від 06.09 2000 року.

Класний керівник – це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, навчальної групи професійно-технічного навчального закладу, окремими учнями, їх батьками, організацію і проведення позаурочної та культурно-масової роботи, сприяє взає­модії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів (вихованців), їх соціального захисту

Основні завдання роботи класного керівника

— Виховання високої моралі у підростаючого покоління, формування в нього українського менталітету, традицій.  — Створення необхідних умов для фізичного розвитку школярів, збе­реження та зміцнення їхнього здоров'я.  — Духовно-моральне виховання.  — Розвиток розумових і фізичних здібностей формування високої пізна­вальної культури, організація змістовного дозвілля учнів.  — Підготовка школярів до господарсько-трудової діяльності.  — Створення умов для вільного вибору учнями світоглядних позицій.  — Гуманізація педагогічного процесу, демократизація стосунків у ко­лективі.  — Врахування інтересів дітей.  — Організація роботи з батьками.

38. Організація позакласної роботи

Позакласна робота допомагає формувати учнівський ко­лектив і виховує почуття відповідальності перед ним. У процесі поза-класної роботи учні навчаються знаходити науково обґрунтовані рішення під час розв'язування конкретних практичних завдань у різ­них життєвих ситуаціях, проводити досліди, спостереження, орієнту­ватися в сучасній науково-популярній літературі з різних галузей знань, уміло користуватися нею.

Методи:

За формою: навчальні, ігрові, загальні, групові, індивідуальні.

За способом: роз’яснювально - ілюстраційні, бесіди, ігри, досліди, спостереження, тощо.

За місцем проведення: школа – клас, актовий зал, спортивний зал; позашкільні.

За способом організації: групові, масові, індивідуальні.

Організація й проведення позакласної роботи дає змогу роз­в'язати багато проблем, які виникли на сучасному етапі перебудови освіти в Україні, а саме:

уникнути перевантаження програм із біології й наблизити біологіч­ну освіту до життєвих потреб учнів;

повніше задовольнити пізнавальні інтереси школярів;

органічно поєднати навчальну мету, навчальний матеріал та безпо­середній життєвий досвід підлітка з його участю в практичних зав­даннях, що збагачує життєвий досвід.

Позакласна діяльність із предмета дає змогу зробити навчально-ви­ховний процес у школі цілісним, гармонійно комплексним, індивідуально-особистісним.

Виокремлюють три форми позакласної роботи: індивідуальну, групову та масову.

Поділ позакласної роботи на окремі форми та види є умовним: окре­мі їхні елементи тісно пов'язані між собою, взаємно інтегруються. Наприклад, готуючись до тематичного вечора, учні виконують індивідуальні, групові та масові завдання.

Індивідуальна позакласна робота по суті є різновидом домашніх і позаурочних робіт. Вона полягає в добровільному виконанні епізодичних завдань, проведенні дослідів. Індивідуальна форма передбачає такі види позакласної роботи: робота з науково-популярною літературою, довідниками, словниками; підготовка доповідей, рефератів; досліди й спостереження; самоспостереження; виготовлення таблиць, моделей, обладнання для навчальних занять, тощо.

Групова робота. Серед багатьох форм і видів позакласної роботи чільне місце належить роботі в гуртках. Вважають, що саме гурток сприяє формуванню інтересу учнів до вивчення предмету.До групової форми належать: робота в гуртках, учнівських об'єднаннях (товариствах, клубах), випуск бюлетеня, стендів, тощо.

Масова позакласна робота охоплює учнів кількох класів або всієї школи. Основною її метою є поширення знань серед яко­мога більшої кількості школярів. Цим і зумовлюється вибір форм і методів підготовки й проведення масових заходів. Кожний із них має бути привабливим за змістом і досить цікавим за формою.До масової форми належать — тематичні вечори, олімпіади, вікторини, конференції, лекції, наукові товариства, екскурсії та ін.