microbiol_MR_sbornik

результатами.

Тема: Реакції з використанням мічених антигенів та антитіл.

Кількість навчальних годин: __2__

1.Актуальність теми: Реакції з використанням мічених антигенів та антитіл є новітніми серологічними реакціями, які використовують як експрес-методи в лабораторній діагностиці патологій інфекційного походження. Знання механізму таких серологічних реакцій та їх переваги в порівнянні з традиційними дає змогу майбутнім фахівцям будь-якого профілю свідомо обирати напрямок серодіагностики за умов кожної конкретної ситуації і грамотно, згідно існуючим нормативам заповнити бланк-направлення в діагностичну лабораторію. :

2.Навчальні цілі:

Знати, засвоїти: суть реакцій імунофлюоресценції (РІФ), імуноферментного аналіза (ІФА), їх компоненти, механізми, модифікації. Суть імуноелектронної мікроскопії. Практичне застосування реакцій з використанням мічених антигенів та антитіл (α=І-ІІ).

Вміти, опанувати навичками, вміннями: проводити облік та оцінювати результати реакції імунофлюоресценції, імуноферментного аналізу (α=ІІ-

ІІІ).

3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи 3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).

3.2. Структурно-логічна схема змісту заняття “Реакції з використанням мічених антигенів та антитіл”.

Реакції з використанням мічених

антигенів та антитіл

Реакція імунофлюоресценції

(РІФ)

Пряма РІФ

Непряма РІФ

Імуноферментний аналіз (ІФА)

Прямий ІФА Непрямий ІФА

Твердофазний ІФА

Конкурентний ІФА

Радіоімунний аналіз (РІА)

Імуноелектронна мікроскопія

Практичне використання РІФ, ІФА, РІА, імуноелектронної мікроскопії

3.3. Рекомендована література: Основна (навчальна):

153.Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. - Київ.: Вища школа, 1992. – 432 с.; с.145-158; 177-179.

154.Коротяев А.Н., Бабичев С.П. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. – Санкт-Петербург.: Специальная литература, 2000. – 545 с.; с.165-186; 193-198; 232-233; 238.

155.Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней.

/Под ред. Ю.С. Кривошеина. – К.: Вища школа, 1986. – 376 с.44-46; 63.

156.Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии. /Под ред. Л.Б. Борисова. – М.: Медицина, 1984. – 256 с.; с.112-113; 115-117.

157.Тимаков В.Д., Левашов В.С., Борисов Л.Б. Микробиология. – М.: Медицина, 1983. – 497 с.; с.177-200; 220-221; 223.

158.Пяткин К.Д., Кривошеин Ю.С. Микробиология. – М.: Медицина, 1981. – 512 с.; с.170-181; 194-195; 197-200.

159.Пяткин К.Д. с соавт. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. – М.: Медицина, 1969. – 239 с.;

с.141-147.

8. Вороб’єв А.А., Кривошеін Ю.С.,Широбоков В.П. Руководство по медицинской и санитарной микробиологии. М.,2002. 14.Букринская А.Г. Вирусология. М.,1986.

10.Лобань Г.А., Федорченко В.І., Звягольська І.М., Полянська В.П., Книш О.В. Посібник для практичних занять з мікробіології, вірусології та імунології (ч. І, ІІ). Полтава, тов. “Укрпромторгсервіс”, 2003. 11.Лобань Г.А. Медична вірусологія. Полтава, 1999.

Додаткова:

1.Медицинская микробиология. /Под ред. В.И. Покровского, О.К. Поздеева. – М.: ГЭОТАР Медицина, 1998. – 1183 с.; с.77-89, 103, 107-108.

2.Вернигора А.Е. Общая иммунология.- Киев, 1998.

3.Воробьев А.А. с соавт. Микробиология.- М., 1994.

4.Медицинская микробиология, виусология, иммунология. /под ред. Л.Е. Борисова.- М., 1994.

5.Биргер М.О. Справочник по микробиологическим и вирусологическим методам исследования.- М., 1986.

6.Балаклієць Н.І., Циганенко А.Я., Мінухін В.В. Загальна мікробіологія. Харків,2002.

7.Вершигора А.Е., Общая иммунология. Киев, 1990. 160.Красильников А.П. Микробиологический словарь-справочник.

Минск,1986.

161.Пастер Е.У. Иммунология. Практикум.Киев.1989. 162.Фролов А.Ф.,Шевченко Л.Ф.,Широбоков В.П. Практическая

вирусология.Киев,1989.

163.Широбоков В.П. и др. СПИД – синдром приобретенного иммунодефицита. Киев. 1988.

164.Гайдаш І.С., Флегонтова В.В. Медична вірусологія. Луганськ, 2002. 165.Хаитов Р.М., Игнатьева Г.А., Сидорович Н.Г. Иммунология.Учебник.

М., Медицина, 2000.

166.Ройт И. Иммунология.-Лондон-Москва, 2000.

167.Покровский (ред.) – Микробиология, М., 1998.

168.Протченко П.З. Загальна мікробіологія, вірусологія та імунологія. Вибрані лекції:Навч.посібник.-Одеса:Одес.держ.мед.ун-т.,.2002р.-300 с. (Б-ка студента-медика).

169.Маянский А.Н. –Микробиология для врачей, Н-Новгород, 1999. 170. Определитель бактерий Берджи, т.1 и т.2, М., Мир, 1977.

171.Ross P.W.,Peutherer J.F. Clinical microbiology. London-ntw-York. 1987.

172.Hart T.,Shears P. Color atlas of medical microbiology, Mosby-Wolf, 1996.

173. Fields B.N.,Knipe D.M. Field’s virology., N.-Y., Raven Press, 1990. 174.Johnson A.G.,et al. Microbiologe and immunology. Baltimore, W-W,

1989.

23.Schaechter M.et al. Mechanisms of Microbial Diseases, Baltimore, W- W, 1993.

3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою за темою заняття “Реакції з використанням мічених антигенів та антитіл”.

3.5. Матеріали для самоконтролю

А.Питання для самоконтролю:

1.Реакція імунофлюоресценції (РІФ): пряма і непряма.

2.Імуноферментний аналіз (ІФА): прямий, непрямий, твердофазний, конкурентний.

3.Радіоімунний аналіз (РІА).

4.Імуноелектронна мікроскопія.

5.Практичне використання зазначених методів дослідження.

Б. Тести для самоконтролю (І-ІІ рівнів).

В. Задачі для самоконтролю (І-ІІ рівнів).

1.Для виявлення антитіл до токсоплазм в сироватці крові вагітної жінки було використано непряму реакцію імунофлюоресценції. Для цього спочатку фіксований мазок токсоплазм обробили досліджуваною сироваткою. Чим потрібно обробити препарат на наступному етапі?

1)*люмінесціюючою сироваткою проти імуноглобуліну людини

2)розчином флуоресцеїну

3)імуноглобуліном людським нормальним

4)діагностичною сироваткою, що містить антитіла до токсоплазм

5)сироваткою, що містить мічені флуоресцеїном антитіла до токсоплазм

4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи 4.1. Навчальні завдання, які необхідно виконати на практичному занятті.

1.Замалювати схему прямої і непрямої реакції імунофлюоресценції (РІФ).

2.Замалювати схему прямого і непрямого твердофазного імуноферментного аналізу (ІФА).

3.Провести облік та оцінити результати імуноферментного аналізу (ІФА) з метою виявлення антитіл до антигенів збудника сифілісу. Внести результати досліджень у запропоновані таблиці.

4.2.Професійні алгоритми (орієнтовна карта) щодо опанування навичками та вміннями.

4.3. Навчальні задачі, тести (ІІ-ІІІ рівнів), що доповнюють самостійну роботу на практичному занятті, а також довідкові матеріали

( інструкції щодо постановки ІФА, РІФ, які є загальноприйнятими в діагностичних лабораторіях ).

5. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи.

Теми учбово-дослідної роботи студентів:

1.“Експрес-методи і реакції з мітками в лабораторній діагностиці вірусних інфекцій”.

2.“Експрес-методи і реакції з мітками в лабораторній діагностиці бактеріальних інфекцій”.

Методичну розробку склала доцент Звягольська І.М.

Українська медична стоматологічна академія

Кафедра мікробіології, вірусології та імунології

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

Тема: Імунний статус людини та методи його оцінки. Природні та набуті імунодефіцитні стани.