- •І. Загальні положення
- •Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "загальні вимоги до фінансової звітності"
- •На кого поширюється нп(с)бо 1
- •Комплектність фінзвітності згідно з нп(с)бо 1
- •Коли вперше подавати оновлені форми фінзвітності
- •Вимоги до новоспеченої фінзвітності
- •Строки подання нової фінзвітності
- •Новий баланс
- •Причини та суть змін
- •Загальні правила складання та подання Балансу
- •Форма та структура Балансу
- •Заповнення статей Балансу
- •Новий звіт про фінрезультати
- •Регулювання порядку складання
- •Структура Форми № 2
- •Зміст розділів Форми № 2
- •Зіставлення даних
- •Про що розповідає Звіт про ргк
- •Хто складає Звіт про ргк
- •Звітність за новою формою: коли запуск
- •Зміни у формі Звіту про ргк
- •Заповнення Звіту
- •Розділ і. Рух коштів у результаті операційної діяльності.
- •Розділи II та III
- •Звгг про власний капітал
- •Хто, навіщо й коли...
- •Що і як...
- •Статті власного капіталу
- •Нп(с)бо 1 і міжнародна практика
- •Баланс (Звіт про фінансовий стан)
- •Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)
- •Звіт про рух коштів
- •Звіт про власний капітал
- •Примітки до фінансової звітності
- •Щодо заповнення форм фінансової звітностіі. Загальні положення
- •II. Зміст статей балансу
- •III. Зміст статей звіту про фінансові результати
- •IV Зміст статей звіту про рух грошових коштів
- •Терміново потрібні:
Баланс (Звіт про фінансовий стан)
Подвійна назва звіту не суперечить МСБО 1, оскільки згідно з його § 10 підприємство може використовувати інші назви для звітів, аніж ті, які пропонує сам Стандарт. Тож воно має право обрати будь-яку з наведених назв звіту.
Зі змісту самого Звіту про фінансовий стан можна зробити висновок, що його наповнення так істотно й не наблизилося до вимог МСФЗ.
Нагадаємо: різницю в підходах до складання Балансу, які висуваються МСФЗ і П(С)БО, ми вже аналізували в газеті "Все про бухгалтерський облік " № 37 за 2012 рік, стор. 7. А зараз знову бачимо, що окремі рядки так і залишилися без змін, незважаючи на їхню невідповідність вимогам МСФЗ. Наприклад, у МСФЗ немає такого окремого об'єкта обліку, як незавершені капітальні інвестиції. Проте в затверджених формах ці об'єкти подані окремою статтею (рядок 1005), замість того, щоб увійти до складу основних засобів, як це й передбачає МСБО 16 "Основні засоби".
Окреме подання зносу (накопиченої амортизації) — не обов'язкова вимога МСФЗ для розкриття в самому Звіті про фінансовий стан. ЦІ
рядки достатньо розкрити (деталізувати із зазначенням зносу) в Примітках до рядків 1000 "Нематеріальні активи" і 1010 "Основні засоби". Виходячи з МСФЗ, підприємства можуть показати як основні засоби, так і нематеріальні активи або одним рядком за залишковою вартістю (первісна, зменшена на знос, розкривши ці показники в Примітках), або двома рядками (первісна вартість окре
м
та нарахований знос у дужках окремо). Тобто згідно з МСФЗ у підприємства є альтернатива в поданні основних засобів і нематеріальних активів. Однак обов'язкові рядки для відображення зносу (накопиченої амортизації) позбавляють підприємства можливості скористатися нею. Оскільки незаповнення цих рядків, як правило, викликає обурення тих, хто приймає фінзвітність.
Також слід звернути увагу, що наведення поточної дебіторської заборгованості більш- менш відповідає МСФЗ-вимогам. Позаяк виділено окремо торговельну дебіторську заборгованість, дебіторську заборгованість за розрахунками й за податком на прибуток.
Стаття оборотних активів "Витрати майбутніх періодів", з точки зору МСФЗ, має розглядатися як аванси видані, тому її окреме на^ ведення для укладачів МСФЗ-звітності недоречно.
На жаль, права частина Звіту про фінансовий стан має неіснуючу в МСФЗ назву "Пасиви". Виходячи із МСФЗ, права частина повинна називатися "Капітал і зобов'язання", щоб хоч у частині назви відповідати МСФЗ.
Серед рядків капіталу замість статті "Статутний капітал" ми тепер бачимо "Зареєстрований капітал", це знову говорить, що цей показник фінзвітності повинен відповідати установчим документам. А будь- які його зміни мають відображатися в інших рядках. На етапі обговорення коментованої форми пропонувалося в розділ "Власний капітал" увести статтю "Інші елементи капіталу", оскільки деякі елементи капіталу, що виникають у зв'язку із застосуванням МСФЗ, не можна віднести до жодного з наведених у ньому компонентів капіталу (наприклад, частина капіталу, що виникла у зв'язку з коригуваннями на гіперінфляцію, дольовий компонент конвертованих облігацій тощо — це ніяк не додатковий капітал). Однак такої статті в балансі так і не передбачили.
Для відображення вилученого та неоплачено- го капіталу було б доцільним використовувати застосовний у МСФЗ термін — казначейські акції, тобто випущені акції, але не оплачені власниками чи викуплені в них.
У зобов'язаннях і забезпеченнях на один розділ поменшало. Так, уже немає розділу "Забезпечення таких витрат і платежів", що в цілому наближує Звіт про фінансовий стан до вимог МСФЗ. Але цього замало, аби досягти поставленої мети.
Як і раніше, у складі довгострокових зобов'язань і забезпечень присутня стаття "Цільове фінансування", хоча такого поняття в МСФЗ немає. Якщо мають на увазі відображення в цьому рядку довгострокової частини державних грантів, які обліковуються за МСБО 20 "Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу", то це, швидше, довгострокова частина відкладених доходів (доходів майбутніх періодів), а такого рядка в довгострокових зобов'язаннях немає. Тому доведеться вчиняти, як і колись: пишемо "цільове фінансування", у голові тримаємо "довгостроковий компонент відкладених доходів за державними грантами".
Поява об'єднуючої статті "Довгострокові забезпечення" (рядок 1520) Відкриває підприємствам шляхи для створення гарантійних резервів, резервів під реструктуризацію та інших резервів і забезпечень, передбачених МСБО 37 "Забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи".
У поточних зобов'язаннях кредиторська заборгованість поділяється на товарну та розрахункову, у т.ч. із податку на прибуток, що в цілому відповідає вимогам МСФЗ. Хоча Мінфін не зміг приховати інтересу до кредиторської заборгованості перед фондами соцстрахуван- ня, виділивши для цієї заборгованості окремий рядок. А за МСФЗ розрахунки із соцфондами та розрахунки з оплати праці разом і є розрахунками з персоналом.
Одними з найсуттєвіших досягнень у наближенні національного Звіту про фінансовий стан до вимог МСФЗ стали визнання та виділення окремого рядка для поточних забезпечень (рядок 1660). У ньому, очевидно, відображатимемо забезпечення на оплату відпусток із нарахуваннями або інші поточні забезпечення за виплатами персоналу.
Раніше ми вже звертали увагу на статтю "Доходи майбутніх періодів" (рядок 1665) у зв'язку з тим, що вона може мати як поточний, так і довгостроковий компонент. Отже, для довгострокового компонента доходів майбутніх періодів (відкладених доходів) окремого рядка не передбачили. При його виникненні знову доведеться включати такі суми в інші довгострокові зобов'язання (рядок 1515).
Аналіз нової форми Звіту про фінансовий стан, ідея якої полягала в лібералізації для цілей МСФЗ-звітності, показав: глобальних змін так і не відбулося, універсальної форми так і не одержали, а до МСФЗ вона хоч§ і наблизилася, але не так істотно, як нам би] хотілося
.
2
• ^
Невідповідності
"старих"
Звіту
про фінансові результати,
Звіту
про власний капітал і Звіту про рух
коштів вимогам
МСФЗ
ми обговорювали в газеті "Все
про бухгалтерський
облік"
Мв
41 за 2013 рік, стор. 9.