- •1.1. Праця й соціально-трудові відносини, як предмет наукового економічного дослідження
- •1.2. Мета, завдання, об'єкт, предмет, методологія й інформаційна база вивчення дисципліни "Економіка праці та соціально-трудові відносини"
- •1.3. Структура і логіка курсу. Взаємозв'язки дисципліни "Економіка праці та соціально-трудові відносини" з іншими дисциплінами та науками
- •1.4. Соціально-трудовий напрям економічної думки
- •1.5. Сучасний етап економіко-трудових досліджень
- •Глава 2. Праця як сфера життєдіяльності людини та провідний чинник виробництва
- •2.1. Сутність категорії "праця" та її соціально-економічні характеристики. Роль праці у розвитку людини і суспільства
- •2.2. Зміст, характер і види праці
- •2.3. Еволюція праці як чинника виробництва
- •2.4. Гуманізація праці
- •Розділ II. Економічні й соціальні компоненти трудового потенціалу
- •Глава 3. Населення і трудовий потенціал суспільства
- •Глава 4. Людський капітал населення і трудовий потенціал суспільства Глава з.Населення і трудовий потенціал суспільства
- •3.1. Населення як демоекономічна категорія
- •3.2. Характеристики відтворення населення
- •3.3. Економічно активне населення
- •3.5. Відтворення ресурсів для праці
- •3.6. Трудовий потенціал суспільства
- •Глава 4. Людський капітал
- •4.1. Розвиток концепції людського капіталу
- •4.4. Аналіз зисків та витрат при інвестиціях в освіту
- •Розділ III. Ринок праці як сфера трудової реалізації людини
- •5.1. Поняття та основні складові ринку праці
- •5.2. Кон'юнктура та особливості ринку праці
- •5.3. Взаємодія попиту та пропозиції на ринку праці
- •5.4. Особливості пропозиції праці у кризовій економіці
- •5.6. Сегментація та гнучкість ринку праці
- •Глава 6. Зайнятість населення і безробіття
- •6.1. Соціально-економічна суть, форми і види зайнятості
- •6.2. Трансформація зайнятості в перехідний період
- •6.3. Безробіття як соціально-економічне явище
- •6.4. Показники зайнятості та безробіття населення і динаміка їх в Україні
- •6.5. Державне регулювання зайнятості в Україні
- •6.6. Соціальний захист громадян від безробіття
- •6.7. Міжнародний досвід регулювання зайнятості
- •Глава 7. Людина на ринку праці
- •7.1. Вибір професії та пошук роботи — важливі етапи соціальної реалізації людини
- •7.1.1. Освіта — база професіоналізації!соціальна гарантія
- •7.1.2. Врахування нахилів, здібностей при виборі професії і роботи
- •7.1.3. Самомаркетинг
- •7.2. Напрями пошуку роботи
- •7.3. Підготовка і представлення інформації про себе на ринку праці. Складання професійного резюме
- •7.5. Трудовий контракт: переваги, структура, значення в соціально-трудових відносинах
- •Розділ IV. Соціально-трудові відносини та їх регулювання
- •8.1. Сутність соціально-трудових відносин. Загальна характеристика їх системи
- •8.2. Сторони і суб'єкти соціально-трудових відносин
- •8.3. Предмет соціально-трудових відносин на різних рівнях
- •Глава 9. Соціальне партнерство
- •9.1. Сутність соціального партнерства та його роль у функціонуванні ринкової економіки
- •9.2. Форми і принципи соціального партнерства
- •9.3. Держава в системі соціально-трудових відносин
- •9.4. Роль найманих працівників і профспілок у системі соціального партнерства
- •9.5. Організації та об'єднання роботодавців як суб'єкти соціального партнерства
- •9.6. Стан соціального партнерства в Україні та основні напрями його розвитку
- •Глава 10. Регулювання соціально-трудових відносин методами соціального партнерства
- •10.1. Система заходів громадського і державного регулювання соціально-трудових відносин
- •10.2. Правові засади та механізм соціального партнерства
- •10.3. Колективні договори й угоди — основа соціального партнерства
- •10.4, Пріоритетні напрями колективно-договірного регулювання відносин у сфері праці
- •10.4.1. Забезпечення ефективної зайнятості
- •10.4.2. Договірне регулювання оплати праці
- •10.4.3. Організація та охорона праці
- •10.4.4. Розвиток персоналу
- •10.5. Міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин
- •Глава 11. Моніторинг соціально-трудової сфери як інструмент регулювання й удосконалення соціально-трудових відносин
- •11.1. Сутність і завдання моніторингу соціально-трудової сфери
- •11.2. Джерела інформації про зайнятість і соціально-трудові відносини
- •11.3. Основні напрями моніторингу соціально-трудової сфери
- •11.3.1. Соціально-демографічні та міграційні процеси
- •11.3.4. Умови та охорона праці
- •11.3.5. Доходи та рівень життя населення
- •11.3.6. Соціально-психологічний клімат у трудових колективах
- •11.4. Організація моніторингу соціально-трудової сфери в Україні
- •12.2. Поділ і кооперування праці
- •12.3. Організація робочих місць
- •12.4. Трудовий процес і його раціоналізація
- •12.6. Охорона праці
- •12.7. Дисципліна праці
- •Глава 13. Нормування праці
- •13.1. Суть і значення нормування праці
- •13.2. Об'єкти нормування праці
- •13.3. Режими праці і відпочинку. Класифікація витрат робочого часу
- •13.4. Система нормативів і норм праці
- •13.5. Методи нормування трудових процесів
- •Глава 14. Ефективність праці
- •14.1. Поняття ефективності праці. Соціальне та економічне значення її підвищення
- •14.2. Продуктивність і рентабельність праці як основні показники її ефективності
- •14.3. Показники і методи вимірювання продуктивності праці
- •14.5. Програми управління продуктивністю праці на підприємстві
- •Глава 15. Оплата праці
- •15.1. Сутність, функції і принципи організації заробітної плати
- •15.2. Структура заробітної плати. Елементи організації оплати праці
- •15.3. Форми і системи заробітної плати
- •15.4. Тарифна система організації оплати праці
- •15.5. Безтарифна модель оплати праці
- •15.6. Регулювання оплати праці. Мінімальна заробітна плата
- •Глава 16. Планування, аналіз, звітність і аудит у сфері праці
- •16.1. Сутність і значення планування праці. Трудові показники
- •16.2. Види планів з праці. Показники праці як складова бізнес-плану
- •16.4. Планування соціального розвитку трудових колективів
- •16.6. Напрями, етапи і методи проведення аудиту в сфері праці. Ефективність аудиту
- •16.7. Звітність з питань праці
- •17.3. Організація діяльності Міжнародної організації праці
- •17.4. Нормотворча діяльність моп. Міжнародний кодекс праці
- •17.6. Проблеми інтеграції соціально-трудових відносин України в систему відносин, визнану моп
- •18.2. Індекс людського розвитку
- •18.4. Рівень життя, нерівність і людський розвиток
- •18.5. Динаміка показників людського розвитку в Україні
- •Додатки
Розділ IV. Соціально-трудові відносини та їх регулювання
Глава 8. Система соціально-трудових відносин
Глава 9. Соціальне партнерство
Глава 10. Регулювання соціально-трудових відносин методами соціального партнерства
Глава 11. Моніторинг соціально-трудової сфери як інструмент регулювання й удосконалення соціально-трудових відносин
Глава 8. СИСТЕМА СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН
8.1. Сутність соціально-трудових відносин. Загальна характеристика їх системи.
8.2. Сторони і суб'єкти соціально-трудових відносин.
8.3. Предмет соціально-трудових відносин на різних рівнях.
8.4. Принципи і типи соціально-трудових відносин.
8.5. Якість трудового життя як результат і показник стану соціально-трудових відносин.
Резюме.
Терміни і поняття.
Запитання та завдання для індивідуальної роботи.
Література для поглибленого вивчення теми.
Соціально-трудові відносини є ключовим елементом будь-якої економічної системи, "серцевиною" усього комплексу суспільних відносин, оскільки саме від їх характеру та досконалості безпосередньо залежать якість трудового життя, соціальна злагода у суспільстві, продуктивність праці і, зрештою, соціально-економічний прогрес. За рівнем розвитку соціально-трудових відносин можна судити про міру соціалізації відносин між працею та капіталом, рівень демократизації суспільства і соціальної орієнтованості економічної системи, досконалість суспільного буття загалом. Наукові теорії, спрямовані на формування справді партнерських, ефективних соціально-трудових відносин і конструктивна практична діяльність розвинутих країн у цій галузі стали одним з найвагоміших досягнень світової цивілізації.
Під час вивчення матеріалів цієї глави завдання студента полягає в тому, щоб зрозуміти сутність і значення соціально-трудових відносин, ідентифікувати їх сторони і суб'єкти, уяснити зміст предмета соціально-трудових відносин на всіх рівнях, з'ясувати принципи і типи соціально-трудових відносин, сутність поняття висока якість трудового життя як мети і критерію досконалості відносин у сфері праці.
8.1. Сутність соціально-трудових відносин. Загальна характеристика їх системи
Проблема створення нової концепції соціально-трудових відносин для України має об'єктивні й суб'єктивні причини, які в реальному житті тісно переплетені. Об'єктивною базою для розробки положень про соціальне партнерство і тристороннє співробітництво є трансформація нашого суспільно-економічного життя на ринкових засадах, поява нових суб'єктів соціально-трудових відносин, а також негативні наслідки тривалої економічної кризи. Суб'єктивні причини поширення цієї концепції — прагнення соціальної злагоди в суспільстві, європейський вибір нашої країни, міжнародні стандарти.
Категорія соціально-трудові відносини, на відміну від категорій виробничі відносини і трудові відносини у їх традиційному розумінні, які пронизані ідеєю класової боротьби, відображає нову соціальну реальність й іншу ідеологію — ідеологію соціальної злагоди і суспільного розвитку на основі високої ефективності виробництва.
Соціально-трудові відносини — це комплекс взаємовідносин між найманими працівниками і роботодавцями (суб'єктами і органами, що їх представляють) за участі держави (органів законодав чої і виконавчої влади), які пов'язані з наймом працівників, використанням та оплатою їхньої праці, відтворенням робочої сили і спрямовані на забезпечення соціальної злагоди, високого рівня та якості життя працівників, високої ефективності роботи підприємств.
Ці відносини охоплюють широке коло питань — від соціально-економічних аспектів майнових відносин до системи організаційно-економічних і правових інститутів, пов'язаних з колективними та індивідуальними переговорами, укладанням договорів і угод, визначенням умов праці, розмірів її оплати, вирішенням трудових конфліктів, участю працівників в управлінні виробництвом тощо.
Соціально-трудові відносини мають об'єктивний характер, оскільки вони не залежать від волі й бажання окремої людини, тобто це об'єктивна взаємозалежність і взаємодія суб'єктів цих відносин. Разом з тим, соціально-трудові відносини, безумовно, суб'єктивовані, оскільки вони відображають суб'єктивно визначені наміри і дії учасників цих відносин, сформовані з усвідомленням взаємної залежності.
Соціально-трудові відносини в сучасному розумінні їх сутності й змісту є сферою не класового протистояння, а взаємних погоджень, компромісів, угод і договорів між покупцями й продавцями трудових послуг на ринку праці за участю держави. Соціально-трудові відносини пройшли у своєму розвитку чотири стадії.
· Ранньокапіталістична, що характеризується повною незахищеністю працівника від свавілля роботодавця.
· Конфронтаційна, однією з основних ознак якої є організований страйковий рух.
· Стадія змагального співробітництва, для якої характерні динамічний паритет сторін, розуміння їх взаємозалежності.
· Стадія соціального партнерства, що характеризується орієнтацією на забезпечення оптимального балансу в реалізації інтересів сторін.
Головними гарантами трудових відносин у країнах з соціально орієнтованою ринковою економікою стали профспілкові свободи й колективні переговори, становлення й розвиток яких проходили в умовах гострої класової боротьби на початку XX ст. Свобода асоціації й право трудящих на організацію створили законну основу для ведення колективних переговорів між організаціями трудящих і підприємцями. -
На стан трудових відносин активно впливають такі чинники, як структурні зміни в економіці, соціальна політика уряду, науково-технічний прогрес, професійно-кваліфікаційні зміни в робочій силі, темпи економічного розвитку, інфляція, гнучкість ринку праці, активність колективних переговорів, ефективність зайнятості, зокрема в державному секторі, тощо.
Трудові відносини на Заході вважаються "здоровими" або "справедливими", якщо між профспілками і підприємцями досягнуто взаєморозуміння й продуктивного співробітництва, тобто соціальна злагода в сучасному розумінні. Якщо профспілки й підприємці досягають компромісу у встановленні умов праці та наймання працівників, держава здебільшого не втручається в трудові відносини. Але за умови виникнення напруженості в економіці в результаті внутрішніх чи зовнішніх чинників, держава в особі зацікавлених міністерств, уряду і навіть парламенту може втручатися в трудові відносини під приводом дотримання загальнонаціональних інтересів. Тобто, в контексті західної ідеології, втручання держави в трудові відносини суперечить принципам вільного діалогу соціальних партнерів в умовах ринкової економіки, але за певних умов допускається в формі консультацій представників трьох зацікавлених сторін: трудящих, підприємців і держави.
Соціально-трудові відносини як система виявляються у двох формах: 1) фактичні соціально-трудові відносини, які функціонують на об'єктивному і суб'єктивному рівнях і 2) соціально-трудові правовідносини, що відображають фактичні соціально-трудові відносини на інстйтуціональному, законодавчому, нормотворчому рівнях.
Система соціально-трудових відносин характеризується такими складовими (рис. 8.1):
· сторони соціально-трудових відносин;
· суб'єкти соціально-трудових відносин;
· механізм соціально-трудових відносин;
· рівні соціально-трудових відносин;
· предмет соціально-трудових відносин;
· принципи соціально-трудових відносин;
· типи соціально-трудових відносин.
Створення в Україні нової системи соціально-трудових відносин, адекватних соціально орієнтованій ринковій економіці, має передбачати на забезпечення свободи і прав людини (як найманого працівника, так і роботодавця); людський розвиток; розширене відтворення робочої сили; інтелектуалізацію праці; стабільність і ефективність зайнятості; захист національного ринку праці; гідну працю; належний соціальний захист і соціальне забезпечення.