Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
bilety_otvet.docx
Скачиваний:
8
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
255.29 Кб
Скачать

5 Особливості розвитку стародавнього Сходу

Екон.думка стародавньої Індії була оповита релігійною оболонкою. Екон.проблеми окремо не досліджувалися. Писемними джерелами були релігійні

трактати. Буддійське вчення проповідує відмову від власності якнеобхідну умову досягнення нірвани. Велика кількість брахманістських

творів грунтується на концепції трьох цілей життя – релігійногообовязку, матеріальної вигоди та любові. Найвідомішими книжками про

обовязок є “Закони Ману”, про вигоду – “Артхашастра”, про кохання –“Камасутра”. Екон. думка старод. Китаю виникли та розвивалися у рамках філософськихта політичних вчень. Основними напрямами суспільної думки були конфуціанство, легізм , даосизм, та моїзм. відний напрямок було конфуціанство. Його назва походить від імені засновника – Конфуція (Кун – цзи). Його твір “Бесіди й міркування”. Йго

вчення захищало архаїчні стосунки. На його думку правитель мав дотримуватись економії у витратах та дбати про людей. Школа легістів вінікла у 6-5 ст.до н.е. Одним із засновників був ЛіКуй. Він склав “Зведення “ усіх наявних до нього законів, створив ученняпро найповніше викор. землі. Погляди Шан Ян викладено у “Книзі правителя області Шан”. Він вважав щодержава процвітає завдяки землеробству і войнам. Засновником школи моїстів був Мо Ді. Його вчення викладено в книзі “Мо –цзи”. Моїсти виходили з принципу природної рівності всіх людей,засуджували рабство.Вони вважали фізичну працю джерелом багатства.

7 Економічна думка Стародавньго Сходу (месопотпмія Єгипет ) До країн східного рабства, а саме так історики називають країни

Стародавнього Сходу, належали також державні утворення Месопо-тамії (Межиріччя). Особливістю східного рабства було те, що основ-

ною продуктивною силою суспільства були селяни – общинники, зем-лероби, вільні ремісники. Раби становили незначний відсоток населення,

належали в основному державі, використовувалися як домашня прис-луга в господарствах царів, деспотів, численних чиновників, при храмах.

У долинах рік Тигру і Євфрату успішно здійснювалося землероб-ство, спорудження гребель, каналів, інших іригаційних споруд. Зрос-

тання сільськогосподарського виробництва стимулювало розвиток ремесел і торгівлі. Найпоширенішими ремісничими професіями були

такі: каменярі, теслярі, ковалі, металурги, пекарі. За часів могутнього централізованого Вавилонського царства значного розвитку набули

зовнішня та внутрішня торгівляУ ХVІІІ сторіччі до н.е. для Вавилонського царства, що було

розташоване у межиріччі Тигру і Євфрату, виникла реальна загрозаруйнування його цілісності і незалежності. Швидкий розвиток товар-но-грошових відносин почав супроводжуватися різким скороченням надходжень податків у державну казну, а відповідно – послабленням

ефективності діяльності державних структур, особливо армії. За умов, коли люди встигли звикнути до самостійності, до відносної волі, до

прибутків від ринкової торгівлі, Хаммурапі виявив мудрість і визнав за підлеглими право самим турбуватись про своє життя. У його за-

конах знайшли відображення розвиток товарно-грошових відносин та заходи, які сприяли розширенню торговельних угод. Закріплені в

“Кодексі Хаммурапі” правові норми жорстко регламентували натура-льно-господарські основи, пов’язавши їх не тільки з майновою відпо-

відальністю. Так, за зазіхання на особисту власність мірою покарання могли бути рабство чи смертна кара. Намагання звільнити чужого ра-

ба чи сприяння його втечі також каралось смертю. Крадіжка майнав особи, що близька до царя, каралася суворіше, ніж аналогічний зло-

чин, але скоєний проти селянина. Хаммурапі почав стягувати податки не продукцією, а сріблом.

Новий закон також давав можливість царським воїнам та іншим гро-мадянам-вавилонянам не втрачати свої земельні наділи за борги. Тому,хто віддавав або продавав за борги в рабство своїх дружину чи дітей, закон гарантував, що після трьох років рабства членів його сім’ї зві-

льнять з одночасним анулюванням боргу. Масштаби лихварства були впорядковані таким чином, що межа грошової позики не перебільшу-

вала 20 %, а натуральної позики – 35 % від первинної суми. Хаммура-пі декілька разів скасовував всі накопичені в країні борги [Одні з перших відомих нам памяток екон.думки стародавнього Сходуналежать до літератури стародавнього Єгипту. В них знайшли своє

відображення численні питання організації та управління державнимгосподарством, уявлення про власність, рабство,товарно грошові

відносини. Про екон. думку стародавнього Єгипту можна дізнатисянасамперед з творів держ. чиновників.

Одним із найдавніших центрів людської цивілізації була Месопотамія(Дворіччя). У державах цього регіону швидко розвивалися приватна

власність та товарно грошові відносини. Держава намагалася за допомогоюзаконодавства регулювати екон. діяльність населення. Відомою памяткоюекон. думки 18 ст.до н.е. є закони вавілонського царя Хаммурапі. Текстзаконів складається зі вступу, 282 статей та підсумку. Основна мета

законів – усебічне зміцнення екон. влади держави.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]