28 Мануфактурний період анг.Промисловості.

Розклад феодального суспільства був пов’язаний з такими проце-сами: розвиток товарного господарства; посилення майнової та соціа-

льної диференціації; формування великих капіталів і розвиток розши-реного відтворення; перетворення феодальної земельної власності на

об’єкт купівлі – продажу; використання найманої робочої сили. Знач-ну роль у занепаді феодального господарства та становленні індустрі-

ального суспільства відіграло мануфактурне виробництво. Господарс-тво Західної Європи у період XVI-XVIII ст. можна охарактеризувати

як мануфактурне [13]. Мануфактура – це підприємство, що ґрунтується на ремісничій техніці, поділі праці, вільнонайманій робочій силі. Це стадія промис-ловості, що історично передувала великому машинному виробництву. Існувало три основні типи мануфактур: розсіяна, (децентралізована),

централізована і змішана. Розсіяна мануфактура розвивалася в основному в ХVІ – першій

половині ХVІІ ст., ґрунтувалася на сільських промислах і дрібному ре-меслі. Ремісники-надомники за такого типу виробництва, незважаючи

на свою просторову відокремленість, були пов’язані поділом праці. Централізована мануфактура характеризувалася територіаль-

ною єдністю виробництва й утвердилася в другій половині ХVІІ ст. Бу-ла поширена в тих галузях виробництва, де технологічний процес ви-

магав спільної праці десятків і навіть сотень робітників, які виконували різні операції (текстильне виробництво, металургія, цукроваріння).

Змішана мануфактура передбачала поєднання основних рис ро-зсіяної і централізованої, коли початкова обробка здійснювалася на-

домниками, а основна – у майстернях мануфактурного типу [9].Мануфактури виникали в тих галузях, де рівень спеціалізації та

технічного розвитку створював умови для реорганізації виробництва. Такі умови в XVI ст. були в сукняному виробництві, металургії, судно-

будуванні, книгодрукуванні. Одночасно зберігалося ремесло і дрібне товарне виробництво. У сільському господарстві зміни відбувалися у

трьох напрямах: створення буржуазних форм земельної власності, пе-ретворення феодальної ренти на капіталістичну, зростання товарності.

Просте товарне виробництво переросло в ринкове, поглиблював-ся міжнародний поділ праці, формувалися національні, європейський

та світовий ринки товарів і грошей. Головну роль відігравали Голлан-дія та Англія. Європейські феодальні країни перетворилися на поста-

чальників аграрної продукції. Значну роль у становленні індустріаль-ної цивілізації відіграли буржуазні революції в Нідерландах, Англії,

Північній Америці, Франції [

27 Первісне накопичення в Англії

У XVI ст. у країнах Західної Європи капіталістичний сектор ви-робництва мав великий вплив на господарське життя, незважаючи на

те, що давав меншу частину всієї продукції промисловості і сільського господарства. Більшу частину суспільної продукції продовжували

виробляти господарства тих форм, які були властиві лише феодально-му суспільству. Для виникнення та розвитку капіталістичного вироб-

ництва необхідні дві умови:1) наявність значної маси бідних людей, юридично вільних, позбавле-

них засобів виробництва та існування, змушених найматися на ро-боту до капіталіста;

2) нагромадження в руках невеликої кількості людей грошового багат-ства, необхідного для створення капіталістичного підприємства.

Найбільш престижна галузь торгівлі – зовнішня торгівля – сти-мулювала розвиток товарного виробництва та внутрішню торгівлю.

Завдяки їй Європа наприкінці XV ст. перетворилась у центр світової торгівлі, відбувся перехід від Середньовіччя до епохи первісного на-

громадження капіталу. Розвиток зовнішньої торгівлі привів до ство-рення у цей період нових форм організації торгового капіталу (торго-

ві компанії, акціонерні компанії, біржі та ін.).Паралельно з торговим капіталом у цей період розвивався позич-

ковий, або банківський, капітал, який прийшов на зміну середньовіч-ному лихварству. Лихварський капітал обслуговував феодалів, з яких

лихвар намагався отримати максимум грошей, а клієнтом банкіра був купець, у добробуті якого був зацікавлений сам банкір, оскільки його

відсоток становив частину прибутку купця. Крім того, до послуг бан-кіра належали такі операції, як безготівкові розрахунки між купцями

через його банк, обмін грошей. Таким чином, в епоху первісного на-громадження зародилось багато сучасних форм банківської діяльності.Країни, які утримували лідерство у торгівлі, ставали європейськими банками.Розвиток торгівлі спричинив зміни у сфері виробництва як сіль-

ськогосподарського, так і промислового. З’явились нові організаційні форми – мануфактури, організаторами яких передовсім виступали

купці.У сільському господарстві спостерігався перехід до грошової

ренти, поступового звільнення селян, оренди, використання найма-ної праці, капіталістичного фермерства. Виробництво ставало все

більш спеціалізованим.Відбувалося формування національних держав, що мали еконо-

мічну основу для об’єднання у вигляді національного внутрішнього

ринку, що формувався і пов’язував в єдине ціле окремі райони країни. Замість торговельної політики окремих міст формується торговельна

політика держави. Це була політика протекціонізму, тобто захисту ві-тчизняних купців у їх боротьбі проти зарубіжних конкурентів [28].Процес первісного нагромадження капіталу найбільш яскраво проявився в Англії. Його основними шляхами були такі: аграрний пе-

реворот та Реформація; система державного боргу, в результаті якого надзвичайно збагатилися ті лихварі, купці, підприємці, які позичали

державі, зокрема абсолютній монархії) гроші під великі проценти; протекціоністська політика уряду щодо національної буржуазії; коло-

ніальна система, піратство [13]. До кінця епохи первісного нагромадження формується перша

економічна концепція, яка отримала назву меркантилізму. Вона вира-жала світогляд торгової і банківської буржуазії. Проте меркантилісти

уже говорили про багатство нації, а не окремої людини, хоч помилко-

во ототожнювали його з грошима, а гроші – з золотом та сріблом. Са-ме з цим пов’язана їх вимога до держави проводити політику протек-

ціонізму в інтересах націїXVI ст. виявилось періодом різких змін у становищі селян Англії.

Зі збільшенням наприкінці XV ст. попиту на англійську шерсть в Єв-ропі та цін на неї більш прибутковою справою стало вівчарство, а не

землеробство. Тому більшість великих землевласників почали перет-ворювати землі своїх володінь на пасовища і розводити овець. Вони

захоплювали общинні землі, якими раніше користувались, руйнували житла селян, зносили цілі поселення. Захоплені селянські землі обго-

роджували частоколами та ровами. У XV ст. Англія займала перше місце з доставки африканських

рабів до Америки. З 1562 до 1775 р. англійські торгівці рабами вивез-

ли з Африки до Америки близько 3 млн. осіб. Разом з торгівлею раба-ми англійці займались і піратством, грабуючи іспанські кораблі, міста

і порти у Південній Америці.Піратські пограбування англійців завдавали великої шкоди Іспанії,

іноді до 3 млн. дукатів (італійська монета високої проби, найбільш по-ширена у Західній Європі, 3,4-3,5 г золота) за рік. Доходи від торгівлі

рабами і мореплавання під “чорним роджером” на чолі з капітаном Флінтом метрополії перетворювали у капітал, а торгівцям рабами і пі-ратам король Англії присвоював дворянські титули та звання адміралів.У первісному нагромадженні капіталу значну роль відіграла сис-

тема державної позики. Королі Англії, які весь час відчували потребу в грошах, вимушені були позичати їх у постачальників і купців під ве-ликі відсотки. У результаті потерпав платник податків, а збагачува-лась англійська буржуазія.

У XVI-XVII ст. важливу роль у сприянні нагромадженню відігра-вала протекціоністська політика. Уряди багатьох країн ввели великі

податки на імпортовані готові товари, забороняли експорт сировини та продуктів харчування. Така меркантилістська політика давала бур-

жуазії можливість утримувати на внутрішньому ринку високі ціни натовари вітчизняного виробника та сприяти розвиткові національного

виробництва.У ході первісного нагромадження капіталу в країні формувалися зовнішній і внутрішній ринки. Завдяки розвитку торгівлі вони розши-рювались, і це стало ще одним додатковим джерелом збагачення анг-лійських купців. Частину своїх капіталів останні вкладали в національну

економіку, особливо у добувну промисловість, виробництво пороху, паперу, мила, будівництво кораблів та ін.

Ускладнення класової структури суспільства було результатом виникнення нового способу виробництва. Поряд з основними класами

феодального суспільства (феодали, селяни, ремісники) виникають нові –наймані робітники та капіталісти [