15 Становлення феодалізму к.Р. 19 .

Індивідуальна земельна власність зародилася у Київській Русі ли-ше у другій половині ХІ ст. “Руська правда”, складена за часів Яросла-

ва до 1073 р., ще не знала такого способу власності. У “Правді Яро-славичів” 1073 р. можна знайти підтвердження наявності особистого

землеволодіння, поки що князівського. У розширеній редакції “Русь-кої правди”, що оформилась наприкінці ХІІ – на початку ХІІІ ст., зу-

стрічаємо чіткі докази наявності боярського землеволодіння й ведення боярами власного господарства. У літописах перші звістки про князів-

ське землеволодіння датуються кінцем ХІ ст., а боярське – з ХІІ ст.Названі документи закріпили привілеї феодала, становище залежних

від нього селян та інших груп населення. Низка статей передбачала покарання за посягання на власність, за розорення межі, за пограбу-вання боярської садиби, за вбивство слуг феодала. “Руська правда” відобразила походження феодальної залежності населення шляхом як економічного, так і позаекономічного примусу.Приклад останнього – розорений смерд вимушений був піти в кабалу до світського або церковного феодала. У “Правді Ярославичів” показановлаштування вотчини як форми земельної власності й організації ви-

робництва. Її центром були палаци князя або боярина, будівлі його наближених, конюшні, приміщення для худоби. Вотчину можна було

купити, продати, передати у спадщину. Вотчина, як правило, з’являласяшляхом приєднання багатими людьми земельних ділянок інших об-

щинників, зокрема збіднілих. Інколи таке приєднання здійснювалося насильницьким шляхом. Вотчина могла бути княжою, боярською, мо-

настирською, церковною. З Х-ХІ ст. смерди (сільське населення) не тільки сплачують данину державі, а й стають залежними від феодала

(боярина) і сплачують йому за користування землею оброк або відп-рацьовують барщину. Але в цей період ще значна частина жителів за-

лишались незалежними від бояр. Існувала общинна власність, яка пе-реважала у сільському господарстві.

У Київській Русі люди, що служили князю, були особливим кла-сом київського населення, тільки на княжій службі можна було стати

боярином, тобто тогочасним аристократом. Вся інша маса суспільства складалася із людей вільних і рабів (холопів). З розвитком міського життя і торгівлі серед вільних людей стали виділяти міських людей, яких називали “градскими людьми”, і селян, яких називали смердами,

які були вільними людьми і мали своє господарство. Якщо смерд йшов у батраки до іншого землевласника, він уже не вважався самос-

тійною людиною і називався закупом. Але закуп не був рабом, якщо він міг розрахуватися зі своїм хазяїном і завести власне господарство.

Окремо виділялось церковне суспільство, яке підпорядковувалося ру-ському митрополиту: духівництво, монастирі, церковні робітники,

“страдні люди

22 Економічні причини Великих Географ.Відкритів .

У становленні європейського ринкового господарства важливу роль відіграли Великі географічні відкриття. Їхньою передумовою бу-

ла криза левантійської торгівлі, яка виникла після загарбання турками Константинополя у 1453 році. Континентальна торгівля також занепа-

ла. З XV ст. посилюється попит Західної Європи на благородні мета-ли, екзотичні товари, сільськогосподарську продукцію та деякі видисировини. Відчувалася нестача грошей в обігу. Причинами цього бу-ло збільшення кількості людей, безпосередньо не пов’язаних з хар-

човим виробництвом; подальше соціально-майнове розшарування;підвищення рівня споживання привілейованих та взагалі заможних

верств населення. Географічним відкриттям передували господарські та науково-технічні досягнення та сприяв розвиток абсолютизму. В Єв-ропі з’явилися нові типи кораблів, зросла їх вантажність; винайдено барометр, гідрометр; вдосконалено компас та видано географічний ат-лас. Європейські монархи потребували значних коштів для утримання

війська, чиновників, двору, прагнули розширення володінь [13].Роль Великих географічних відкриттів у розвитку ринкового гос-

подарства виявляється в таких аспектах:1. Почала формуватися колоніальна система, яка прискорила ви-

никнення у Західній Європі капіталістичного виробництва і сприяла нагромадженню у буржуазії великих грошових сум, необхідних для

організації великих капіталістичних підприємств. Піднесення Іспанії і Португалії як колоніальних держав було відносно недовгим. Отримані від колоній багатства феодали використовували непродуктивно, тоді як в Англії і Франції заохочувався розвиток промисловості й торгівлі.

Позиції Англії, Франції і Нідерландів на колоніальних ринках зміц-нювались. Ці країни змогли більш ефективно використати географічні відкриття для розвитку ринкової економіки та створення власних ко-лоніальних імперій.

2. Африку, Америку і Австралію поєднали між собою торговель-ні шляхи, почав створюватися світовий ринок. Його виникнення стало

ще одним потужним поштовхом до зародження та розвитку капіталіс-тичних відносин у Західній Європі. Новий світ став ринком збуту для

мануфактур Європи, а монопольне володіння ним забезпечило швидке нагромадження капіталу в країнах Західної Європи. Великі географі-

чні відкриття створили основу для виникнення міжнародного поділу праці та світового господарства. У боротьбі за оволодіння новими ри-

нками поступово почали створюватися торгові компанії, які регулю-вали торгівлю купців з певним районом світу. Найбільш могутніми з них були Ост-Індські компанії в Голландії й Англії, яким вдалося мо-нополізувати індійський ринок.

3. Відбулась так звана революція цін, зумовлена ввезенням з Аме-рики до Європи великої кількості золота і срібла. У XVI ст. загальна

кількість “дзвінкої монети”, яка перебувала в обігу в західноєвропей-ських країнах, зросла більш ніж у 4 рази. Такий великий наплив відно-сно дешевого золота і срібла призвів до різкого падіння їхньої вартостіта значного підвищення цін на продукцію сільського господарства та

промисловості.

4. “Революція цін” сприяла зміцненню позицій міської і сільської буржуазії, що зароджувалась, підвищенню її доходів і збільшенню

кількості мануфактурних робітників. Розорювались великі землевлас-ники-феодали, потерпали від збитків найбідніші селяни і наймані ро-

бітники, збагачувалась буржуазія.5. У результаті Великих географічних відкриттів слідом за пере-міщенням головних торговельних шляхів центр економічного життя перемістився з країн Середземного моря до держав, розташованих на

берегах Атлантичного океану. Стали занепадати італійські міста-республіки, виникли нові центри світової торгівлі: Лісабон, Севілья й

особливо Антверпен. Саме останній став найбагатшим містом в Євро-пі, світовим торговельним і фінансовим центром. У XVI ст. виникли товарна і фондова біржі. На відміну від Португалії і Іспанії, які мали переваги в торгівлі, основними виробниками промислових товарів бу-

ли Нідерланди, Англія, Франція. Буржуазія цих країн швидко багатіла, переправляючи золото і срібло з приморських країн в обмін на проми-

слові товари. Поступово вони витіснили конкурентів з морських шля-хів, а потім – із заморських колоній. Зокрема, у дослідженнях Тихого

океану і південних морів на межі XVI-XVII ст. ініціативу перехопили Нідерланди, а в 40-ві роки XVII ст. буржуазна революція в Англії ви-

вела цю країну на арену боротьби за ринки збуту, панування на морі, колоніальні володіння.

6. Наслідком Великих географічних відкриттів стало посилення но-вих тенденцій в економічній політиці європейського абсолютизму. Вона набула яскраво вираженого меркантилістського характеру. Правлячі династії в Іспанії, Англії, Франції всіма доступними засобами стимулю-

вали торгівлю, промисловість, судноплавство, колоніальну експансію.

Меркантилізм як економічна політика епохи первісного нагромадження капіталу був породжений капіталізмом, що розвивався в надрах феодалі-

зму та сприяв формуванню й розвитку ринкової економіки.Таким чином, у результаті Великих географічних відкриттів

окремі країни Західної Європи опинились у максимально сприятли-вих умовах для розвитку капіталістичного виробництва. Позитив-

ний вплив мала на них географічна близькість до нових морських шляхів світової торгівлі й те, що Русько-Литовська та Московська держави прикрили собою Західну Європу від руйнівних монголо-татарських набігів. Великі географічні відкриття прискорили процес первісного нагромадження капіталу .