3.4. Планування інноваційного розвитку та результатів фінансової діяльності суб’єкта господарювання

В основі механізму управління фінансовою діяльністю суб’єктів господарювання знаходиться фінансове планування.

Фінансове планування– це процес розроблення і реалізації системи фінансових планів та фінансових нормативів із забезпечення розвитку суб’єктів господарювання необхідними фінансовими ресурсами (капіталом) і високим рівнем ефективності їх фінансової діяльності у відповідному періоді. Основним призначенням фінансового планування є забезпечення фінансової стійкості суб’єктів господарювання на всіх етапах їх розвитку. Систему фінансового планування розкривають його складові: довгострокове фінансове планування (прогнозування фінансової діяльності), середньострокове, поточне й оперативне планування фінансової діяльності суб’єктів господарювання.

У межах довгострокового та середньострокового періодів діяльності суб’єктів господарювання визначальною складовою фінансового планування є обґрунтування і реалізація інвестиційної програми розвитку, тобто плану-прогнозу капітальних вкладень у розвиток технічної бази виробництва. Призначенням реального інвестування є забезпечення зростання рівня ефективності основної операційної діяльності суб’єктів господарювання. Дане положення може бути досягнуте за умови, що реальне інвестування проводиться на сучасній науково-технічній, інноваційній основі.

У курсовій роботі необхідно визначити фінансові параметри інноваційного розвитку і його наступні наслідки, які проявляються у плані капітальних вкладень, балансовому плані, плані доходів та витрат основної операційної діяльності й рівні ефективності фінансової діяльності в після-інвестиційний період функціонування суб’єкта господарювання.

3.4.1. Фінансова діагностика необхідності та рівня фінансової ефективності реалізації інвестиційно-інноваційного розвитку суб’єкта господарювання

За результатами попередньо проведеного аналізу виявлено, що рівень ефективності фінансової діяльності суб’єкта господарювання є недостатньо високим. Як правило, це пов’язано з недостатніми обсягами доходів від реалізації продукції (низький рівень ділової активності) і високим рівнем операційних витрат, зокрема змінних витрат у розрахунку на 1 грн. доходів підприємства. Це можна побачити з аналізу номенклатурних груп продукції. Як показує аналіз, у номенклатурі груп продукції, що випускається і реалізується підприємством, є збиткові групи. Основною причиною збитковості цих груп є її високі операційні витрати, які перевищують ціну реалізації продукції. Глибинними причинами такого стану є недостатній технічний рівень виробництва.

У зв’язку із цим організаційні й економічні заходи не дозволяють значно поліпшити фінансовий стан підприємства для забезпечення умов стабільного зростання рівня фінансової стійкості діяльності підприємства. Тому поліпшення фінансового стану на довгострокову перспективу діяльності підприємства безпосередньо пов'язане з проведенням інвестицій у виробничо-комерційну сферу, тобто з упровадженням новітніх технологій виготовлення продукції за рахунок оновлення активів, зокрема основних засобів.

Попередньою обов'язковою функцією фінансового управління в даному випадку є проведення фінансової діагностики прогнозного інвестиційного проекту, тобто визначення вимог до його виробничо-фінансових результатів. Інвестиційний проект повинен реалізувати новітні досягнення науково-технічного прогресу, тобто бути інноваційним за своїм змістом.

При реалізації інвестиційних програм попередньо необхідно обґрунтувати їх економічну ефективність, тобто провести попередній прогнозний аналіз можливих фінансових результатів діяльності підприємства після реалізації інвестицій.

Відповідно до закономірностей ефективного розвитку виробничих систем реалізація інвестиційно-інноваційних проектів повинна забезпечувати випереджальне зростання фінансових результатів щодо використання ресурсів та проведення витрат. Із точки зору економічної і фінансової ефективності прийнятним для реалізації може бути інвестиційно-інноваційний проект, при якому темпи зростання фіксованих витрат будуть нижчими, ніж темпи зростання результатів за умови забезпечення зниження питомої ваги змінних і сумарних операційних витрат у сумарних операційних доходах підприємства.

Згідно з викладеними положеннями, прийнятними для підприємства можуть бути наступні умови та наслідки впровадження інвестиційно-інноваційного проекту. Після реалізації проекту фіксовані витрати, головним чином у частині амортизаційних відрахувань, зростуть на 19%. Сумарні операційні доходи при цьому підвищаться на 22%, а змінні операційні витрати на 13%. За таких умов фінансові результати діяльності підприємства в прогнозному періоді матимуть значення, наведені в таблиці.

Таблиця 10

Прогнозний рівень показників операційної діяльності підприємства, тис. 28рн..

№з/п	Найменування показників	Значення
1	Сумарні операційні доходи	27028,98
2	Змінні витрати	17175,85
3	Валова маржа	9853,13
4	Фіксовані витрати	6224,21
5	Прибуток від операційної діяльності	3628,92

При цьому повинна виконуватися закономірність

І_ОП > І_СОД> І_F> І_{ЗВ .}

Для умов прогнозного періоду діяльності підприємства необхідно провести розрахунки порогу рентабельності, запасу фінансової стійкості і навести графічну інтерпретацію залежностей названих показників.