5.4. Автоматизація проектування і виготовлення технічних систем

Розробка оптимальної конструкції вимагає розгляду певного числа варіантів. Такий шлях проектування може привести до багатоваріантних задач, котрі вирішуються за допомогою сучасних математичних методів, а розрахунки ведуть за допомогою ЕОМ.

В час науково-технічної революції підвищуються темпи морального старіння ма-шин, що викликає необхідність прискорення проектування нових моделей, до яких вису-вають більш високі вимоги по якості і ефективності. Задоволення цих вимог підвищує обсяги проектних робіт, що потребує значного підвищення продуктивності праці інже-нерно-технічних працівників, зайнятих проектуванням, впровадженням і розробкою сис-тем автоматизованого проетування (САПР).

САПР будують з врахуванням єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД)_} єдиної системи технологічної підготовки виробництва (ЄСТПВ), а також авто-матизованої системи управління виробництвом (АСУВ).

САПР може бути розглянутий у вигляді комплексу окремих етапів і наявності пря-мих і зворотніх зв'язків (рис.9.12).

Вихідним положенням є логічна постановка задачі, зміст якої визначається сис-темними моделями.

Особливе значення набирає етап формалізації зв'язків, тому що нова постановка задачі на підставі системного підходу потребує в багатьох випадках наукових дослід-жень для встановлення закономірностей дій зв'язків. В цьому випадку можуть виникнути труднощі, які потребують уточнення постановки задачі.

Етап формалізації задачі є переходом у зону математичних дій. Власне на цьому етапі необхідне погодження постановки задачі з можливостями проведення розрахунків, і вірогідно, що виникне необхідність в уточненні попередніх етапів.

Етап аналізу результатів потребує кваліфікованої оцінки, тому що від нього зале-жить вибір рішення. Прийняте рішення може бути спрямоване не на його безпосередню реалізацію у конструкції, а на уточнення постановки задачі.

При використанні для виготовлення машин, верстатів з ЧПК і верстатних комп-лексів завдяки однозначної дискретної системи перетворення інформації доцільно об'єд-нати процеси автоматизованого проектування, автоматизованого програмування і авто-матизованого виробництва, що значно скорочує терміни від ідеї до готової продукції.

5.5. Використання та експлуатація технічних систем

"Цикл життя" технічних систем можна поділити на етапи, стадії і операції.

Чотирма етапами "циклу життя" технічної системи є створення, переміщення (пос-тачання, монтаж), використання і ліквідація. Технічна система на кожному етапі по-винна задовільняти певним вимогам, тобто мати певні властивості. Кількість і трива-лість стадій, на які поділяються етапи "життя" технічній системи, залежать від рівня її складності, оригінальності конструкції, способу виробництва і вимог замовника. Залежно

від проектно-конструкторської реалізації і її традицій деякі стадії можуть бути визначені різним чином.

Сукупна цінність технічної системи визначається головним чином на стадії конст-руювання.

"Цикл життя" технічної системи складається з ланцюга фаз:

Ф1 - постановка мети і формування задачі;

Ф2 - розробка задуму нової технічної системи (інформаційна фаза - образ за думу);

ФЗ - проведення цільових досліджень у межах програми НДР;

Ф4 - дослідно-конструкторські роботи (ДКР);

Ф5 - створення і дослідження дослідного зразка;

Ф6 - випуск у економічну сферу;

Ф7 - впровадження (підготовка виробництва, виробництво і експлуатація);

Ф8- припинення випуску і експлуатації;

Ф9 - знищення (утилізація).

На всіх фазах життєвого циклу виникає безперервне надбання нових знань і пос-тупове їх втілення не тільки у будові машин, але і в технології, довкіллі, регламентах і в технологічній документації, патентних, наукових публікаціях і т.і.