Міністерство освіти і науки україни
ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА
КАФЕДРА ІСТОРІЇ І ПРАВА
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
З ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ уКРАЇНИ»
ДЛЯ СТУДЕНТІВ УСІХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
Полтава 2005
Методичні рекомендації до самостійної роботи з дисципліни «Історія України» для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання. – Полтава: ПолтНТУ, 2005. – 37 с.
Укладачі: доцент, кандидат історичних наук І.М.Гавриленко; доцент, кандидат історичних наук О.В.Козак; доцент, кандидат історичних наук Н.І.Самойленко; доцент, кандидат історичних наук Л.І.Скомаровська; асистент С.М.Капко.
Відповідальний за випуск: В.І. Горбань, доцент, кандидат історичних наук.
Рецензент: кандидат історичних наук О.П.Єрмак.
Затверджено радою університету
Протокол № 3 від 25.06.2005р.
Редактор Я.В.Новічкова
Коректор Н.О.Янкевич
Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентами навчального матеріалу в час, вільний від аудиторних занять.
Згідно з вимогами наказу Міністерства освіти №161 від 02.06.1993р. обсяг самостійної роботи має становити від 1/3 до 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення дисципліни.
Робочою програмою дисципліни “Історія України” передбачається самостійна робота студентів в обсязі 54 години (із загального обсягу 108 год.), яка поділяється на такі види:
Опрацювання лекційного матеріалу;
Підготовка до семінарських занять (за планами семінарів);
Опрацювання тем курсу за рекомендованими списками літератури;
Відвідування консультацій;
Підготовка до складання іспиту за переліком питань.
Перевірка виконання студентами самостійної роботи відбувається як під час аудиторних занять, так і на консультаціях у формі тестування, письмових контрольних робіт, усного опитування, реферативного виступу на семінарському занятті, індивідуальної співбесіди, колоквіуму. Результати самостійної роботи враховуються при виставленні атестаційної оцінки під час міжсесійного контролю та впливають на екзаменаційну оцінку.
Виконуючи самостійну роботу з історії України, студенти вчаться розподіляти свій робочий час, планувати черговість виконання окремих етапів завдання, користуватися бібліотечними фондами і каталогами, працювати з історичними документами та літературними джерелами, аналізувати матеріал, порівнювати різні наукові концепції та робити висновки, складати конспекти. Ці вміння стануть у пригоді і надалі, при вивченні інших історико-правових дисциплін та в науковій роботі. З іншого боку, інтеграція України в європейський простір передбачає знання кожним громадянином минулого власного народу, без чого неможливо адекватно уявити місце української державності в європейській спільноті, бо „хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього” (М.Рильський).
Опрацювання історичного матеріалу сприяє розвиткові таких якостей особистості, котрі допомагають людині адаптуватися до умов конкуренції на ринку праці.
На кафедрі створені необхідні умови для успішної самостійної роботи студентів із вивчення історії України. Для них запроваджено консультації викладачів, складено їх графіки. Розроблені опорні конспекти лекцій, плани семінарських занять, перелік тем для самостійного опрацювання. Списки літератури для самостійного вивчення складені з урахуванням її наявності в бібліотеці університету.
Забезпеченість університетської бібліотеки підручниками, навчальними посібниками та спеціальною літературою з історії України є в цілому достатньою.
Підручники можна отримати на навчальному абонементі. Основна кількість навчальних посібників, спеціальної літератури, журналів знаходиться в читальному залі з гуманітарних дисциплін (№3). До цього ж залу кафедрою передаються плани семінарських занять з історії України та списки рекомендованої літератури до них. Словники, довідкову літературу, поточну періодику можна переглянути у читальному залі №1, спеціальну літературу для більш поглибленого вивчення окремих тем курсу одержати на абонементі наукової літератури.
Кафедрою створено спеціальний фонд роздаткового матеріалу у вигляді ксерокопій з історичних джерел, окремих наукових статей та публікацій у періодиці. Матеріали цього фонду постійно доповнюються і поновлюються, вони містять найсучасніші наукові концепції, репрезентують різні погляди на проблеми вітчизняної історії та рекомендуються студентам для обов’язкового опрацювання в ході самостійної підготовки. У списках літератури біля назви такого матеріалу помічено: ксерокопії на кафедрі. Це означає, що їх не треба шукати в бібліотеці, а звертатися безпосередньо до лаборанта на кафедру.
Однією з форм самостійної роботи студентів денної форми навчання є самостійне опрацювання матеріалу лекцій за власним конспектом, який вівся під час прослуховування лекції, або за опорними конспектами, підготовленими викладачем.
Конспект лекцій студента повинен бути акуратним, написаним в окремому зошиті чітким, розбірливим почерком. Теми, назви питань, визначення, ключові поняття необхідно виділяти, підкреслювати. Звичайно, важко встигнути належно оформити конспект під час лекції, тому він потребує ретельного самостійного доопрацювання: розшифрування скорочень, уточнення окремих положень, пригадуючи виклад лекції або використовуючи літературу. Лектор є обмеженим у часі, а тому деякі питання можуть бути окреслені надто схематично, в загальних рисах, наукові проблеми – тільки названі, для обґрунтування концепції подані посилання на джерела. На всі ці моменти необхідно звернути увагу, обов’язково вдаючись до літератури, що була рекомендована лектором. Тільки повний, належним чином оформлений конспект лекцій допоможе студенту добре підготуватися до колоквіуму, семінарського заняття, контрольної роботи чи іспиту.
Якщо з поважних причин студент пропустив лекцію, він повинен звернутися на кафедру в час консультацій викладача-лектора, скористатися опорними конспектами, отримати рекомендації щодо літератури та джерел і опрацювати тему самостійно.
Другою важливою формою самостійної роботи студентів є підготовка до семінарських занять. На семінари звичайно виносяться найбільш складні й актуальні питання вітчизняної історії, які мають протиріччя у висвітленні в літературі, викликають підвищений інтерес істориків, містять у собі предмет для наукових дискусій.
До кожного семінарського заняття з історії України викладачами кафедри розроблено план, що містить 2-3 питання та список літератури, опрацьовуючи котру студент знайде на них відповідь. Готуючись до семінару, необхідно вести конспект, в якому робити виписки з літератури, занотовувати основні положення наукових концепцій, завжди обов’язково зазначаючи назви статей чи книг і прізвища їх авторів.
Конспектування літератури не означає механічного переписування всієї рекомендованої статті або розділу підручника. Воно може мати такі форми:
а) текстуальне конспектування (дослівні виписки окремих місць, що мають найбільше теоретичне значення і найточніше характеризують історичне явище, подію) застосовують при опрацюванні першоджерел, праць видатних учених, історичних діячів;
б) вільне конспектування (виклад думок автора своїми словами) – для загального опрацювання великих за обсягом наукових статей, розділів підручника, монографій;
в) змішане конспектування (окремі положення виписуються у формі цитат, інша частина тексту передається своїми словами).
Оцінюючи роботу студентів на семінарі, викладач на основі розроблених та затверджених кафедрою критеріїв ураховує елемент самостійності у відповіді, кількість опрацьованих джерел і якість позааудиторної підготовки студента.