Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Метод вказівки нови 2.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
378.37 Кб
Скачать

1.3. Структура дисципліни (групи се)

М О Д У Л І,

або теми

(для дисциплін, що складаються з одного змістового модуля)

Обсяги занять у годинах

Лекції

Практичні (семінари)

Індив.роботи

Усього аудиторних

Сам. робота

Разом

1.Психологічна наука, її розвиток та сучасний стан. Основні галузі психологічного знання. Інженерна психологія.

2

2

-

4

6

12

2. Проблема особистості у психології. Спрямованість як провідна підструктура особистості.

2

-

-

2

6

8

3. Психологічні засади діяльності та здібностей людини.

2

-

-

2

6

8

4. Психічні процеси, їх функції та розвиток

6

2

-

8

8

14

5.. Темперамент і характер.

2

2

-

4

7

11

6. Основи психології спілкування.

2

2

-

4

8

12

7 Розвиток особистості. “Я-концепція”. Психологічний захист.

2

-

-

2

6

8

Продовження таблиці 1.2. Структура дисципліни (групи СЕ)

8. Емоційні стани людини та їх корекція.

2

-

-

2

6

8

Усього за семестр

20

8

-

28

53

81

Усього з дисципліни

20

8

-

28

53

81

2. Мета та завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі

2.1. Мета викладання дисципліни “Психологія” – стимулювання і корекція процесу всебічного (особистісного, соціального, професійного) становлення майбутнього спеціаліста, допомога кожному студентові усвідомити цілісність й унікальність власної особистості, сприяння значному просуванню на шляху професійного вдосконалення.

2.2. Завдання вивчення дисципліни:

  • наближення до розуміння професійної необхідності глибокого вивчення психологічного змісту і структури майбутньої діяльності, пізнання власних індивідуальних особливостей (інтересів, схильностей, можливостей) та співвіднесення їх з компонентами цієї структури;

  • формування вміння розпізнавати та правильно оцінювати найхарактерніші соціально-психологічні ситуації професійної діяльності;

  • усвідомлення значимості конструювання і реалізації перспективних програм професійного самовдосконалення на основі об’єктивного психологічного самоаналізу, саморозвитку, постійної праці над собою;

  • оволодіння психологічним інструментарієм цілеспрямованого впливу на особистість і групу в системі професійних відносин.

Здійснення завдань курсу полягає у формуванні в студентів комплексу базових знань і умінь за такими напрямами:

1. Освітній напрямок – формування цілісного уявлення про психологічну науку через ознайомлення студентів із законами розвитку та діяльності психіки, найголовнішими структурними галузями, науковими школами й дослідницькими напрямами сучасної психології. Сприяння студентам в оволодінні системою знань, умінь і навичок, що дозволяють кваліфіковано діагностувати й ефективно розв’язувати психологічні проблеми професійного, сімейного або особистісного характеру.

2. Мотиваційний напрям – розкриття теоретичних і практичних можливостей психологічної науки, її перспектив та ролі в житті суспільства з метою активізації пізнавальної діяльності студентів, розвитку гуманістичної спрямованості.

3. Рефлексивний і соціально-перцептивний напрям – усвідомлення власного духовного світу: закономірностей та етапів його розвитку, структурних елементів будови, принципів його соціальної інтеграції. Опанування характеру актів сприйняття людини людиною, розуміння технологічних можливостей і професійної необхідності цього процесу.

4. Технологічний напрям – вивчення сучасних технологій психологічної діагностики загальних і професійних особливостей людей.

5. Психокорекційний напрям – підвищення психостійкості студентів, забезпечення протистояння психотравмуючим факторам, закладення основ навичок психічної саморегуляції.

2.3. Перелік дисциплін, знання яких необхідно студенту для вивчення курсу – предмет має структурні зв’язки з такими дисциплінами, як „Філософія”, „Релігієзнавство”, „Соціологія”. Знання з цих дисциплін повинні допомагати студентам виробити теоретичні погляди на механізми індивідуальної й групової поведінки людей, соціальні орієнтири, настрої, почуття тощо.