- •Лекція 1. Предмет і завдання курсу. Історичні передумови появи маніпуляторів та промислових роботів. Сучасні концепції комплексної автоматизації виробництва
- •1.2. Системи управління пр
- •1.3. Сучасні концепції комплексної автоматизації виробництва
- •Лекція 2. Робот як об’єкт керування. Особливості взаємодії робота і людини в умовах виробництва. Основні поняття, терміни, визначення
- •Дистанційно-керовані маніпулятори
- •Лекція 3 . Функціональна схема і класифікація промислових роботів. Основні технічні показники пр
- •3.1. Функціональна схема пр
- •3.2. Класифікація пр
- •3.3. Основні технічні показники промислових роботів
- •Лекція 4 . Системи основних координатних переміщень. Поняття однорідних координат
- •4.1. Система основних координатних переміщень
- •4,2. Поняття узагальнених координат
- •Лекція 5. Кінематичні схеми. Типові кінематичні схеми роботів різної конструкції
- •Вимоги до кс
- •Лекція 6 . Кінематичний аналіз пр. Розв’язання прямої задачі кінематики
- •Розв’язаня прямої задачі
- •Приклад
- •Визначення швидкості та прискорення робочого органу пр
- •Приклад
- •Лекція 7 . Розв’язання зворотної задачі кінематики маніпулятора. Методи точного і наближеного розв’язання зворотної задачі
- •Приклад
- •Наближені методи
- •Метод Ньютона
- •Лінійне наближення рівнянь зв’язку має вигляд
- •Метод розрахунку приростів узагальнених координат
- •Лекція 8. Динаміка механічної частини пр. Динамічний аналіз. Складання рівнянь руху маніпулятора у загальних координатах
- •Лекція 9. Вимоги до приводів пр. Вибір двигунів приводів
- •Лекція № 10 . Типи і характеристики електродвигунів, що застосовуються у робототехніці. Промислові серії електродвигунів
- •Лекція № 11. Спеціальні двигуни постійного струму. Вентильні двигуни
- •11.1. Спеціальні двигуни постійного струму
- •11.2. Вентильні двигуни
- •Лекція 12 Електроприводи промислових роботів. Функціональна схема еп і його елементи.
- •Лекція 13. Типові структури регульованих еп.
- •Синтез систем керування еп эшим1 і эпб2
- •Лекція № 14 . Синтез систем керування еп промислових роботів.
- •14.2. Вибір системи керування еп пр
- •14.3. Структурна схема каналу керування “Електроніка нцтм–30”
- •Лекція № 15 . Системи дистанційного керування роботами
- •15.1. Системи дистанційного керування
- •15.1.1. Системи командного керування
- •15.2. Системи копіювального керування
- •15.3. Системи напівавтоматичного (н/а) керування
- •15.3.1. Основні способи напівавтоматичного керування маніпуляторами
- •Лекція 16 . Системи автоматичного керування роботами
- •16.1. Особливості систем автоматичного керування
- •16.2. Циклові ск
- •Лекція 17 . Позиційно-контурні системи керування. Адаптивні системи керування
- •17.1. Загальні положення
- •17.2. Будова позиційно-контурного програмного керування
- •17.4. Обробка інформації в сенсорних системах
- •Лекція 18 . Динамічні моделі маніпулятора. Структурні схеми моделей механічної частини маніпуляторів
- •0 Бл.-вид. Арк.. 3,75
17.4. Обробка інформації в сенсорних системах
Розглянемо загальну структуру відеоаналізу в робототехніці.
1) Класифікуємо елементи структури з точки зору етапів відеоаналізу, способів розпізнавання і типів математичних процедур.
2) Розв’язання відеосенсорних задач зв’язаний з можливостями обчислювальних пристроїв робототехнічних систем для сприйняття інформації у природній формі – у вигляді зображення робочого простору, виробів, креслень тощо. Сприйняття відеоінформації у природній формі вимагає аналізу зображення за допомогою ЕОМ.
3) Мета відеоаналізу – отримання стиснутого опису зображення. Необхідний опис повинен бути інваріантний у заданому співвідношенні та має відповідати на поставлені питання відносно зображених об’єктів: кількісні, якісні, геометричні властивості, логічні висновки і т.д.
4) Розв’язання задач відеоаналізу включає попередню обробку і побудову інтерпретації опису (навчання, представлення образу, розпізнавання).
на етапі попередньої обробки реалізуються різні форми фільтрації. При цьому вихідне зображення, що має, наприклад, N2точок, перетворюється у нове з таким же числом точок;
на етапі побудови й інтерпретації опису виділяється суттєва інформація, що різко знижує обсяг даних.
На рисунку 17.2 показана схема адаптивної стабілізації програмного руху маніпулятора:
у програматорі визначається програмна траєкторія руху, котра вводиться в регулятор;.
регулятор забезпечує керуючу дію на вхід привода робота;
ця дія адаптивно коректується у відповідності з розглянутими алгоритмами керування у результаті формування допоміжних нерівностей у естиматорі покрокового розв’яння їх з визначенням коректуючого значення оцінки невизначених параметрів τ.
Рис.17. Адаптивна стабілізація програмного руху
Лекція 18 . Динамічні моделі маніпулятора. Структурні схеми моделей механічної частини маніпуляторів
Динамічні моделі дозволяють розв’язувати рівняння руху приводів окремих координат, тобто встановити, яким чином здійснюється рух окремих координат під дією моментів, що створюються приводом, який характер і ступінь взаємодії приводів різних координат один на одного при їх сумісній роботі.
При розв’язанні задачі вибору потужності привода динамічні моделі дозволяють за відомими часовими залежностями координат ланок маніпулятора знаходити часові залежності моментів приводів і будувати для них навантажувальні діаграми.
Побудова динамічних моделей вимагає попереднього запису рівняння Лагранжа ІІ роду для всіх узагальнених координат. Як показано вище, узагальнені сили знаходять за методом можливих переміщень. Знаходиться кінетична і потенційна енергія системи. Рівняння Лагранжа ІІ роду в явному вигляді універсальне, воно дозволяє отримати рівняння руху для всіх ланок маніпулятора.
Розглянемо процес складання рівнянь руху і побудови динамічних моделей на прикладі маніпуляторів, що працюють у полярній циліндричній системі координат. Для простоти зробимо припущення, що висувна частина руки невагома, а вся її маса зосереджена в центрі захвату.
Отже, для циліндричної системи координат знаходимо:
– узагальнені сили:
де M1,F2,F3– момент і сили, створювані приводами в ступенях рухомості; Mс1,Fс2,Fс3– момент і сили опору в ступенях рухомості без урахування сили ваги;
– кінетична енергія системи:
де враховано, що момент інерції відносно будь-якої осі 0ℓ, паралельній осі, котра проходить через центр мас і знаходиться на відстані r від неї, дорівнює J1 = J + mr2 (m – маса ланки, J – момент інерції ланки відносно осі, що проходить через центр мас); Jzi – момент інерції і–тої ланки відносно осі, що проходить через її центр мас і паралельно осі 0izi;
– потенційна енергія
Wп =(m2+m3)gℓх1.
Функція Лагранжа для цього маніпулятора буде
Виконаємо операції диференціювання, згідно з вимогами підстановки й отримаємо рівняння руху для трьох узагальнених координат маніпулятора:
Ці рівняння дають повне уявлення про взаємовплив приводів один на один при їх сумісному русі. Вони показують, що момент двигуна повороту колони при заданому кутовому прискоренні змінюється при суміщенні двох координат θzi ℓх2 за рахунок появи сили Коріоліса і за рахунок зміни моменту інерції. В той же час при постійності лінійного прискорення ℓх2 змінюється сила, створювана приводом висування руки за рахунок появи відцентрової сили.
При висуванні руки (збільшенні моменту інерції) привід повороту руки повинен витратити більше енергії порівняно з незалежним рухом координат, а привід висування руки – менше енергії. Отже, привід повороту буде перевантажений, а привід висування недовантажений. При зменшенні ℓх2 (зменшення моменту інерції), навпаки, привід повороту буде недовантажений, а привід висування перевантажений.
Такий взаємовплив призводить до збільшення нерівномірності навантажувальної діаграми приводів, еквівалентного моменту двигунів і як наслідок завищення їх усталеної потужності.
Структурна схема динамічної моделі маніпулятора ПР, що працює у циліндричній системі координат, складена за вищевикладеними рівняннями, наведена на рисунку 18.1.
У цьому маніпуляторі взаємовпливу приводів повороту і висування руки немає, тобто привід підйому руки працює незалежно.
Рис. 18.1. Структурна схема моделі механічної частини ПР, що працює в циліндричній системі координат.
Динамічна модель для маніпулятора, що працює в сферичній системі координат
Рис. 18.2. Координатні осі ПР, що працює в сферичній системі координат.
Для такого маніпулятора (рис1 8.2) знаходимо:
– узагальнені сили
N1=M1–Mc1; (18.7)
N2=M2–Mc2; (18.8)
N3=F3–Fc3; (18.9)
– кінетичну енергію системи
де враховано, що момент інерції відносно осі 0ℓ, яка проходить через центр мас у довільному напрямку, дорівнює:
де - моменти інерції відносно осей, що проходять через центр мас ланки і паралельно осям системи 0ixiyizi – що зв’язана з цією ланкою; – відцентрові моменти інерції відносно тих же осей (рівні нулю, якщо осі є головними осями інерції ланки);Jxi, Jyi, Jzi – моменти інерції і-тої ланки відносно тих же осей;
– потенційна енергія системи
Wп = (m2r2 + m3ℓx2)gsinθy2.
Функція Лагранжа для цього маніпулятора має вигляд:
(18.10)
Підставимо отриману функцію у рівняння Лагранжа ІІ роду в загальному вигляді, виконаємо диференціювання й отримаємо рівняння руху для всіх узагальнених координат маніпулятора:
Отримані рівняння свідчать про значну взаємодію всіх трьох приводів при їх суміщеному русі. Так, момент привода повороту руки відносно осі 0z при постійному прискоренні буде вже залежати від двох коріолісових сил, що враховують взаємодію координат θ2 і ℓх2, . На привід висування руки будуть діяти відцентрові сили від швидкостей двох кутових координат, на приводи яких буде впливатиме зміна моментів інерції, зумовлена в свою чергу висуванням руки.
Список літератури
1. Ахрамеев Ж.П., Дмитриевна Н.Д. и др.. Роботехника и гибкие автоматизированніе производства – в 9 книгах. — М.: Высшая школа. 1986. – 350с.
2. Остриров В.Н., Сазонов Ю.М., Маслова Н.К. Механика электроприводов промышленных роботов.— М.: Издательство МЭИ, 1988.—67с.
3. Андрианов Ю.Д. Гейзер Л.Я., Игнатов М.Б. и др.. управляющие системы промышленных роботов. — М.: Машиностроение, 1984. – 228с.
4. Холготин Ю.А. Приводы и элементы систем управления промышленными роботами и манипуляторами. — Л.ЛЭТИ, 1982.—314с.
5.Москаленко В.В. Современные системы автоматизированного электропривода.— М.: Высшая школа. 1990.—96с.
6. Москаленко В.В. Электрический привод.— М.: Издательство “Мастерство”, 2000.—368с.
7. Микропроцессорные системы управления по робототехнике/ Под ред. И.М. Макарова. М.: Наука. 1986.—217с.
8. Галай М.В. Імпульсні, цифрові та релейні системи автоматичного керування:навчальний посібник.—Полтава.:редакційно-видавничий відділ ПолтНТУ, 2002.— 220с.
Шульга Олександр Васильович
Конспект лекцій із дисципліни “Електропривід і автоматизація роботів та маніпуляторів” для студентів спеціальності 7.092203 “Електромеханічні системи автоматизації та електропривід”
Комп’ютерна верстка О.М. Копилець
Редактор Н.В. Жичилій
Коректор С.П. Безноса
_______________________________________________________________________________________________________________________________
Друк RISO