- •Міністерство аграрної політики україни
- •1. Організаційно-методичні вказівки щодо проведення занять
- •3. Методичні вказівки до практичних занять
- •План проведення заняття
- •Питання для опитування
- •1. Дослідження умов праці на робочих місцях користувачів еом
- •Принцип нормування
- •Визначення вологості повітря
- •Визначення швидкості руху повітря
- •1.3 Практична частина
- •2.1 Теоретична частина
- •2.2 Розрахунок освітлення робочих місць
- •2.4 Практична частина
- •3. Розрахунок вентиляції виробничих приміщень
- •3.1 Теоретична частина
- •3.2 Практична частина (розв’язування задач)
- •4. Оформлення звіту
- •План проведення заняття
- •1. Визначення загазованості повітря
- •1.1 Теоретична частина Дія шкідливих речовин на організм людини
- •Принцип нормування вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони
- •Засоби й методи оцінки концентрації шкідливих
- •Характеристика газоаналізатора уг-2
- •Конструкція і принцип дії повітрозабірного пристрою
- •Склад спецкомплектів
- •Призначення фільтруючих патронів
- •Методика визначення запиленості повітря
- •2.2 Практична частина
- •3.1. Теоретична частина
- •3.1.1 Загальні відомості
- •3.1.2. Призначення і будова зізод Респіратори
- •Протипилові респіратори
- •Протигазові респіратори
- •Призначення патронів протигазових респіраторів
- •Універсальні респіратори
- •Фільтруючі протигази
- •Призначення протигазових коробок
- •3.1.3 Методика вибору і розрахунку потреби зізод
- •Час захисту фільтрів протипилових респіраторів залежно від умов праці, год.
- •Час захисної дії фільтруючих патронів респіраторів
- •4. Оформлення звіту
- •5. Захист звіту
- •Контрольні питання
- •План проведення заняття
- •Питання для опитування
- •Методичні рекомендації студентам щодо підготовки до заняття
- •1. Теоретична частина
- •1.2 Організація роботи з атестації
- •1.3 Рекомендації до виконання робіт на окремих етапах атестації
- •1.3.1 Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу
- •1.3.3 Загальна оцінка умов праці за ступенем шкідливої і небезпечності
- •1.3.4 Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця
- •2. Практична частина
- •3. Оформлення звіту за заняття
- •План проведення заняття
- •Теми рефератів
- •Методичні рекомендації студентам щодо підготовки до заняття
- •План проведення заняття
- •Питання для опитування
- •Теми рефератів
- •1.2.2 Вимоги до розміщення органів управління
- •1.2.3. Вимоги до розміщення засобів відображення інформації
- •1.3 Вимоги ергономіки до організації робочих місць користувачів дисплеїв
- •1.3.1 Просторове розміщення і фарбування помешкань
- •1.3.2 Особливості розміщення робочих місць у приміщенні
- •1.3.3 Параметри робочого столу і розміщення устаткування на ньому
- •1.3.4 Конструктивні особливості робочого сидіння
- •Орієнтація, розміри приміщення і кількість робочих місць еом
- •3.Оформлення звіту
- •4. Захист звіту
- •Контрольні питання
- •План проведення заняття
- •Питання для опитування
- •Теми рефератів
- •Методичні рекомендації студентам щодо підготовки до заняття
- •Література
- •Додаток 1. Таблиці для розрахунку освітленості виробничих приміщень Норми освітленості робочих поверхонь у виробничих приміщеннях
- •Значення світлового коефіцієнт α
- •Світлові і електричні параметри ламп розжарювання
- •Світлові і електричні параметри люмінесцентних ламп
- •Додаток 2. Таблиці для атестації робочих місць
- •Класи умов праці залежно від вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони (перевищення гдк, разів)
- •Класи умов праці при роботі з біологічним фактором
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень у холодну пору року
- •Класи умов праці за показником wbgt-індексу для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року
- •Класи умов праці за показниками важкості трудового процесу
- •Класи умов праці за показниками напруженості трудового процесу
1. Визначення загазованості повітря
Прилади й устаткування: універсальний газоаналізатор УГ-2, спецкомплект для дослідження аміаку, пляшка з 10%-м розчином аміаку, стенд «Універсальний газоаналізатор УГ-2».
1.1 Теоретична частина Дія шкідливих речовин на організм людини
Повітря в сільськогосподарському виробництві часто забруднюється різноманітними шкідливими речовинами (отрутами), які являються природними супутниками багатьох технологічних процесів.
Згідно з ГОСТ 12.1.007-76 шкідливими називаються речовини, які при контакті з організмом людини у випадку порушення вимог безпеки можуть спричинити виробничі травми, професійні захворювання або відхилення у стані здоров’я.
В санітарно-гігієнічній практиці шкідливі речовини прийнято розділяти на хімічні шкідливі речовини і виробничий пил.
Відповідно до ГОСТ 12.0.003–74 хімічні шкідливі речовин за характером дії на організм людини поділяється на групи:
токсичні – здатні спричиняти отруєння;
подразнюючі – подразнюють шкіру і слизові оболонки;
сенсибілізуючі – викликають підвищену чутливість організму до дії шкідливих речовин;
канцерогенні – здатні провокувати появу злоякісних пухлин;
мутагенні – діють на генетичний апарат клітин і можуть викликати певні зміни в організмі майбутніх поколінь;
речовини, що впливають на репродуктивну функцію організму.
Принцип нормування вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони
Шкідливі речовини, які потрапляють в організм людини, призводять до порушення здоров’я тільки в тому випадку, якщо їх концентрація в повітрі перевищує відповідну для кожної речовини величину. Тому важливим завданням являється встановлення гранично допустимої концентрації (ГДК) шкідливих речовин у повітрі.
Гранично допустима концентрація шкідливих речовин – це така концентрація, яка протягом усього трудового стажу не призводить до травми, захворювання або відхилень у стані здоров’я у процесі праці або у віддалені строки життя сучасного і майбутнього поколінь (ГОСТ 12.1.005-88). В ньому наведено ГДК (мг/м3) більше 700 шкідливих речовин, та вказано їх класи небезпеки.
Клас небезпеки шкідливих речовин встановлюють залежно від їхньої ГДК у повітрі.
За ступенем дії на організм людинишкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки (ГОСТ 12.1.007–76):
1-й клас – надзвичайно небезпечні речовини– ГДК до 0,1 мг/м3 (ртуть, свинець, фосген, хлорпікрин і ін.);
2-й клас – високо небезпечні речовини – ГДК від 0,1 до 1 мг/м3(марганець, мідь, сірководень, хлор, дихлоретан і ін.);
3-й клас – помірно небезпечні речовини – ГДК від 1,1 до 10 мг/м3(ацетон, формалін, купорос, хлорофос і ін.);
4-й клас – мало небезпечні речовини –ГДК більше 10 мг/м3(аміак, бензин, скипидар, сірка та ін.).
Засоби й методи оцінки концентрації шкідливих
газів і парів у повітрі
Лабораторний метод передбачає взяття проби забрудненого повітря і подальше дослідження його хімічного складу в лабораторії.
При експресному (швидкому) методі концентрацію шкідливих речовин визначають шляхом протягування повітря, яке потрібно досліджувати, крізь індикаторну трубку. Здійснюється це за допомогою газоаналізаторів ГХ-2 або УГ-2.