Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ох.праці. Метод Вказ до ПЗ ек 15-4 (правка).doc
Скачиваний:
34
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
2.28 Mб
Скачать

1. Визначення загазованості повітря

Прилади й устаткування: універсальний газоаналізатор УГ-2, спецкомплект для дослідження аміаку, пляшка з 10%-м розчином аміаку, стенд «Універсальний газоаналізатор УГ-2».

1.1 Теоретична частина Дія шкідливих речовин на організм людини

Повітря в сільськогосподарському виробництві часто забруднюється різноманітними шкідливими речовинами (отрутами), які являються природними супутниками багатьох технологічних процесів.

Згідно з ГОСТ 12.1.007-76 шкідливими називаються речовини, які при контакті з організмом людини у випадку порушення вимог безпеки можуть спричинити виробничі травми, професійні захворювання або відхилення у стані здоров’я.

В санітарно-гігієнічній практиці шкідливі речовини прийнято розділяти на хімічні шкідливі речовини і виробничий пил.

Відповідно до ГОСТ 12.0.003–74 хімічні шкідливі речовин за характером дії на організм людини поділяється на групи:

  • токсичні – здатні спричиняти отруєння;

  • подразнюючі – подразнюють шкіру і слизові оболонки;

  • сенсибілізуючі – викликають підвищену чутливість організму до дії шкідливих речовин;

  • канцерогенні – здатні провокувати появу злоякісних пухлин;

  • мутагенні – діють на генетичний апарат клітин і можуть викликати певні зміни в організмі майбутніх поколінь;

  • речовини, що впливають на репродуктивну функцію організму.

Принцип нормування вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони

Шкідливі речовини, які потрапляють в організм людини, призводять до порушення здоров’я тільки в тому випадку, якщо їх концентрація в повітрі перевищує відповідну для кожної речовини величину. Тому важливим завданням являється встановлення гранично допустимої концентрації (ГДК) шкідливих речовин у повітрі.

Гранично допустима концентрація шкідливих речовин – це така концентрація, яка протягом усього трудового стажу не призводить до травми, захворювання або відхилень у стані здоров’я у процесі праці або у віддалені строки життя сучасного і майбутнього поколінь (ГОСТ 12.1.005-88). В ньому наведено ГДК (мг/м3) більше 700 шкідливих речовин, та вказано їх класи небезпеки.

Клас небезпеки шкідливих речовин встановлюють залежно від їхньої ГДК у повітрі.

За ступенем дії на організм людинишкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки (ГОСТ 12.1.007–76):

  • 1-й клас – надзвичайно небезпечні речовини– ГДК до 0,1 мг/м3 (ртуть, свинець, фосген, хлорпікрин і ін.);

  • 2-й клас – високо небезпечні речовини – ГДК від 0,1 до 1 мг/м3(марганець, мідь, сірководень, хлор, дихлоретан і ін.);

  • 3-й клас – помірно небезпечні речовини – ГДК від 1,1 до 10 мг/м3(ацетон, формалін, купорос, хлорофос і ін.);

  • 4-й клас – мало небезпечні речовини –ГДК більше 10 мг/м3(аміак, бензин, скипидар, сірка та ін.).

Засоби й методи оцінки концентрації шкідливих

газів і парів у повітрі

Лабораторний метод передбачає взяття проби забрудненого повітря і подальше дослідження його хімічного складу в лабораторії.

При експресному (швидкому) методі концентрацію шкідливих речовин визначають шляхом протягування повітря, яке потрібно досліджувати, крізь індикаторну трубку. Здійснюється це за допомогою газоаналізаторів ГХ-2 або УГ-2.