- •Міністерство аграрної політики україни
- •1. Організаційно-методичні вказівки щодо проведення занять
- •3. Методичні вказівки до практичних занять
- •План проведення заняття
- •Питання для опитування
- •1. Дослідження умов праці на робочих місцях користувачів еом
- •Принцип нормування
- •Визначення вологості повітря
- •Визначення швидкості руху повітря
- •1.3 Практична частина
- •2.1 Теоретична частина
- •2.2 Розрахунок освітлення робочих місць
- •2.4 Практична частина
- •3. Розрахунок вентиляції виробничих приміщень
- •3.1 Теоретична частина
- •3.2 Практична частина (розв’язування задач)
- •4. Оформлення звіту
- •План проведення заняття
- •1. Визначення загазованості повітря
- •1.1 Теоретична частина Дія шкідливих речовин на організм людини
- •Принцип нормування вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони
- •Засоби й методи оцінки концентрації шкідливих
- •Характеристика газоаналізатора уг-2
- •Конструкція і принцип дії повітрозабірного пристрою
- •Склад спецкомплектів
- •Призначення фільтруючих патронів
- •Методика визначення запиленості повітря
- •2.2 Практична частина
- •3.1. Теоретична частина
- •3.1.1 Загальні відомості
- •3.1.2. Призначення і будова зізод Респіратори
- •Протипилові респіратори
- •Протигазові респіратори
- •Призначення патронів протигазових респіраторів
- •Універсальні респіратори
- •Фільтруючі протигази
- •Призначення протигазових коробок
- •3.1.3 Методика вибору і розрахунку потреби зізод
- •Час захисту фільтрів протипилових респіраторів залежно від умов праці, год.
- •Час захисної дії фільтруючих патронів респіраторів
- •4. Оформлення звіту
- •5. Захист звіту
- •Контрольні питання
- •План проведення заняття
- •Питання для опитування
- •Методичні рекомендації студентам щодо підготовки до заняття
- •1. Теоретична частина
- •1.2 Організація роботи з атестації
- •1.3 Рекомендації до виконання робіт на окремих етапах атестації
- •1.3.1 Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу
- •1.3.3 Загальна оцінка умов праці за ступенем шкідливої і небезпечності
- •1.3.4 Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця
- •2. Практична частина
- •3. Оформлення звіту за заняття
- •План проведення заняття
- •Теми рефератів
- •Методичні рекомендації студентам щодо підготовки до заняття
- •План проведення заняття
- •Питання для опитування
- •Теми рефератів
- •1.2.2 Вимоги до розміщення органів управління
- •1.2.3. Вимоги до розміщення засобів відображення інформації
- •1.3 Вимоги ергономіки до організації робочих місць користувачів дисплеїв
- •1.3.1 Просторове розміщення і фарбування помешкань
- •1.3.2 Особливості розміщення робочих місць у приміщенні
- •1.3.3 Параметри робочого столу і розміщення устаткування на ньому
- •1.3.4 Конструктивні особливості робочого сидіння
- •Орієнтація, розміри приміщення і кількість робочих місць еом
- •3.Оформлення звіту
- •4. Захист звіту
- •Контрольні питання
- •План проведення заняття
- •Питання для опитування
- •Теми рефератів
- •Методичні рекомендації студентам щодо підготовки до заняття
- •Література
- •Додаток 1. Таблиці для розрахунку освітленості виробничих приміщень Норми освітленості робочих поверхонь у виробничих приміщеннях
- •Значення світлового коефіцієнт α
- •Світлові і електричні параметри ламп розжарювання
- •Світлові і електричні параметри люмінесцентних ламп
- •Додаток 2. Таблиці для атестації робочих місць
- •Класи умов праці залежно від вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони (перевищення гдк, разів)
- •Класи умов праці при роботі з біологічним фактором
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень у холодну пору року
- •Класи умов праці за показником wbgt-індексу для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року
- •Класи умов праці за показниками важкості трудового процесу
- •Класи умов праці за показниками напруженості трудового процесу
План проведення заняття
1. Обговорити питання відповідно до плану заняття.
2.Заслухати реферати студентів за тематикою заняття і провести їх обговорення.
3.Рішення задач.
4. Оформлення звіту за заняття.
5 Захист звіту.
Питання для опитування
Характеристика електромагнітних випромінювань і полів від комп’ютерів та оргтехніки.
Вплив шуму, освітлення мікрокліматичних умов на працівників.
Характеристика інформаційного та нервово–психологічного перевантаження, вплив на зір.
Профілактичні заходи щодо поліпшення умов праці і підвищення працездатності
користувачів комп’ютерів.
Теми рефератів
Гігієнічні вимоги до організації та обладнання робочого місця користувача комп’ютера.
Вимоги щодо розмірних характеристик робочого місця користувача комп’ютера.
Вимоги ергономіки до організації робочого місця користувача комп’ютера.
Методичні рекомендації студентам щодо підготовки до заняття
При підготовці до заняття студентам потрібно вивчити матеріал теоретичної частини заняття та законспектувати основні положення.
При підготовці до опитування за матеріалом заняття та підготовці рефератів потрібно врахувати наступне.
При відповіді на перше питання потрібно висвітлити:
чим характерна робота фахівців економічних спеціальностей у теперішній час;
які випромінювання та поля можуть виникати при роботі комп’ютерів та оргтехніки і їхній вплив на працівників.
При відповіді на друге питання потрібно висвітлити:
що є джерелами шуму, вплив шуму на організм людини;
які небезпечні та шкідливі виробничі фактори пов’язані з освітленням;
у чому проявляється вплив мікрокліматичних умов на організм людини.
При відповіді на третє питання потрібно висвітлити:
чому ненормована робота користувача комп’ютера супроводжується великою стомленістю;
у чому проявляються нервово-психічні перевантаження;
особливості втоми зорового апарату користувача комп’ютера.
При відповіді на четверте питання потрібно висвітлити:
обов’язки власника зі створення здорових і безпечних умов праці;
основні вимоги до режиму праці та відпочинку;
як часто потрібно проводити медичні огляди;
які є профілактичні вправи для поліпшення зору, мозкового кровообігу;
як проводять психологічне розвантаження;
що потрібно робити для зменшення дії шкідливих виробничих факторів.
При доповіді першого реферату потрібно висвітлити:
як потрібно розташовувати робочі місця ЕОМ;
вимоги до конструкції робочого стола, стільця, підлокітників;
вимоги до віддалі очей користувача комп’ютера до екрану монітора;
вимоги до розміщення клавіатури.
При доповіді другого реферату потрібно висвітлити:
розмірні характеристики робочого місця;
вимоги до розміщення органів управління;
вимоги до розміщення засобів відображення інформації.
При доповіді третього реферату потрібно висвітлити:
просторове розміщення і фарбування приміщень;
особливості розміщення робочих місць з комп’ютерами у приміщеннях;
параметри робочого столу і розміщення устаткування на ньому.
Теоретична частина
Гігієнічні вимоги до організації та обладнання робочого місця користувача ЕОМ
Конструкція робочого місця користувача ЕОМ має забезпечувати підтримування оптимальної робочої пози.
Робочі місця з ЕОМ слід так розташовувати відносно світлових прорізів, щоб природне світло падало з боку, переважно з лівого. При розміщенні робочих столів з ЕОМ слід залишати такі відстані: між боковими поверхнями ЕОМ —1,2 м, відстань від титульної поверхні одного
відеотерміналу до екрану іншого —2,5 м.
Конструкція робочого столу має виповідати сучасним вимогам ергономіки і забезпечувати оптимальне розміщення на робочій поверхні використовуваного обладнання (дисплея, клавіатури, принтера) і документів. Висота робочої поверхні робочого столу з дисплеєм має регулюватися у межах 680 — 800 мм, а ширина і глибина —забезпечувати можливість виконання операцій у зоні досяжності моторного поля (рекомендовані розміри: 600 — 1000 мм, глибина — 800 — 1000 мм).
Робочий стіл повинен мати простір для ніг заввишки не менше ніж 600 мм, завширшки не менше ніж 500 мм, завглибшки (на рівні колін) не менше ніж 450 мм, для протягнутої ноги — не менше ніж 650 мм.
Робочий стілець має бути підйомно-поворотним, регульованим за висотою, кутом і нахилом сидіння та спинки і за відстанню від спинки до переднього краю стільця; поверхня сидіння має бути плоскою, передній край — заокругленим. Регулювання кожного із параметрів має здійснюватися незалежно, легко і надійно фіксуватися. Крок регулювання елементів стільця має становити: для лінійних розмірів — 15 — 20 мм, для кутових — 2 — 5°. Зусилля регулювання має не перевищувати 20 Н.
Висота поверхні сидіння має регулюватися у межах 400 — 500 мм, а ширина і глибина — становити не менше ніж 400 мм. Кут нахилу сидіння — до 150 вперед і до 50 назад. Висота спинки стільця має становити 300 ±20 мм, ширина — не менше ніж 380 мм, радіус кривизни горизонтальної площини —400 мм. Кут нахилу спинки має регулюватися у межах
1—300 від вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння має регулюватися у межах 260 — 400 мм.
Для зниження статичного напруження м'язів верхніх кінцівок слід використовувати стаціонарні або змінні підлокітники завдовжки не
менше ніж 250 мм, завширшки — 50 — 70 мм, що регулюються за
висотою над сидінням у межах 230 — 260 мм і відстані між
підлокітниками у межах 350 — 500 мм.
Робоче місце має бути обладнане підставкою для ніг завширшки не менше ніж 300 мм, завглибшки не менше ніж 400 мм, що регулюється за висотою у межах до 150 мм, а за кутом нахилу опорної поверхні підставки — до 200. Підставка повинна мати рифлену поверхню і бортик по передньому краю висотою 10мм.
Екран дисплея має розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, що становить 600 —700 мм, але не ближче ніж за 700 мм з урахуванням розміру літературно-цифрових знаків і символів. Розташування екрану має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом +300 до нормальної лінії погляду працівника.
Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані 100 —300 мм від краю, звернутого до працівника. У конструкції клавіатури мас передбачатися опорний пристрій (виготовлений із матеріалу з високим коефіцієнтом тертя, що перешкоджає мимовільному її зсуву), який дає змогу змінювати кут нахилу поверхні клавіатури у межах 5 — 15 0. Висота середнього рядка клавіш не повинна перевищувати 30 мм. Поверхня клавіатури має бути матовою з коефіцієнтом відбиття 0,4.
Розташування пристрою введення-виведення інформації має забезпечувати добру видимість екрану дисплея, зручність ручного керування у зоні досяжності моторного поля, за висотою становити — 900 —1300 мм, за шириною — 400 — 500 мм. Робоче місце з дисплеєм слід обладнати пюпітром для документів, що легко переміщується.
Для забезпечення захисту і досягнення нормованих рівнів комп'ютерних випромінювань необхідне застосування приекранних фільтрів, локальних світлофільтрів (засобів індивідуального захисту очей) та інших засобів захисту, що пройшли випробуваний термін в акредитованих лабораторіях і мають щорічний гігієнічний сертифікат. При оснащеності робочого місця з дисплеєм і лазерним принтером параметри лазерного випромінювання повинні відповідати вимогам Сан ПІН № 5804 - 91.
Якщо використання дисплея і ПЕОМ є періодичним, то оснащення, як правило, розташовується на приставному столі, переважно ліворуч від основного столу. Кут між основним і приставним столами повинен бути в межах 90 — 1400.
Якщо ПЕОМ використовуються періодично, то дозволяється оснащувати приміщення, яке відповідає вимогам цих Правил, окремими робочими місцями колективного використання з ПЕОМ.
Вимоги до розмірних характеристик робочого місця і розміщення органів управління
Робоче, місце для виконання робіт сидячи організовують при роботі, що не вимагає вільного пересування працівника, а також у випадках, зумовлених особливостями технологічного процесу.
Конструкція робочого місця і взаємне розташування всіх його елементів (сидіння, органи керування, засоби відображення інформації і т.д.) повинні відповідати антропометричним, фізіологічним і психологічним вимогам, а також характеру роботи.
Робоче місце повинно бути організоване відповідно до вимог стандартів, технічних умов і (або) методичних указівок з безпеки праці.
Вимоги до розмірних характеристик робочого місця
Конструкцією робочого місця повинно бути забезпечене виконання трудових операцій у межах зони досяжності моторного поля. Зони досяжності моторного поля у горизонтальній площині для середніх розмірів тіла людним приведені на рис.5.1.
Зона досяжності моторного поля в горизонтальній площині при висоті робочої поверхні над підлогою 725 мм.
Виконання трудових операцій «часто» і «дуже часто» повинно бути забезпечено в межах зони легкої досяжності і оптимальної зони
моторного поля, наведених на рис.5.2 (частоту виконання операцій приймають: «дуже часто» — дві і більше операцій за 1 хв; «часто» — менше двох операцій за1 хв., але більш двох операцій за 1 год.).
Рис.5.1
Зони для виконання ручних операцій і розміщення органів управління.
Рис.5.2
1 — зона для розміщення важливіших і найчастіше використовуваних органів керування (оптимальна зона моторного поля);
2 — зона для розміщення часто використовуваних органів керування (зона легкої досяжності моторного поля);
3 — зона для розміщення рідко використовуваних органів керування (зона досяжності моторного поля).
При організації робочого місця слід враховувати антропометричні показники жінок (якщо працюють тільки жінки) і чоловіків (якщо працюють тільки чоловіки); якщо устаткування обслуговують жінки і чоловіки — загальні середні показники жінок і чоловіків.
Робоче місце повинно забезпечити оптимальне положення працівника, що досягається регулюванням висоти робочої поверхні, сидіння і простору для ніг. Регульовані параметри слід вибирати по номограмі, наведеної на
рис. 5.3.
Номограма залежності висоти робочої поверхні для різних видів робіт (1 ― 4), простору для ніг (5) і висоти робочого сидіння (6) від росту людини.
Рис. 5.3
При нерегульованій висоті робочої поверхні оптимальне положення працівника досягається регулюванням висоти сидіння і підставки для ніг. У цьому випадку висоту робочої поверхні встановлюють за номограмою (рис. 5.3) для працівників зі зростом 1800 мм. Висота робочої поверхні ― це відстань по вертикалі від підлоги до горизонтальної площини (реально існуючої або уявної), в якій виконуються основні трудові рухи. Оптимальна робоча поза для працівників нижчого росту досягається за рахунок збільшення висоти робочого сидіння і підставки для ніг на розмір, рівний різниці між висотою робочої поверхні, оптимальної для росту цього працівника.
Таблиця 5.1
Найменування роботи
|
Висота робочої поверхні при організації робочого місця, мм | ||
жінок |
чоловіків |
жін. і чол. | |
1 |
2 |
3 |
4 |
1. Дуже тонкі зорові роботи (складання годинника, гравірування, картографія, складання дуже дрібних деталей і ін.) |
930 |
1020 |
975 |
2. Тонкі роботи (монтаж дрібних деталей, верстатні роботи, що вимагають високої точності й ін.) |
835 |
905 . |
870 |
3. Легкі роботи (монтаж великих деталей, конторська робота, верстатні роботи, що не вимагають високої точності й ін.) |
700 |
750 |
725 |
4. Друкування на машинці, типографських верстатах, перфораторах, легка складальна робота більш великих деталей і ін.) |
630 |
680 |
655
|
Конструкція регульованого крісла оператора повинна відповідати вимогам ГОСТ 21889-76.
У тих випадках, коли неможливо здійснити регулювання висоти робочої поверхні і підставки для ніг, допускається застосування устаткування з нерегульованими параметрами робочого місця. У цьому випадку числові значення цих параметрів визначають за табл. 5.1, 5.2 і рис. 5.4.
Рис. 5.4 Простір для ніг ((ширина не менше 500 мм)
а ─ відстань від скління до нижнього краю робочої поверхні не
менше 150 мм; h ─ висота простору для ніг не менше 600 мм.
Таблиця 5.2
Стать працівника |
Висота сидіння, мм |
Жінки |
400 |
Чоловіки і жінки |
420 |
Чоловіки |
430 |
Форму робочої поверхні різного устаткування варто встановлювати з урахуванням характеру виконуваної роботи. Вона може бути прямокутною, мати виріз для корпуса працівника або поглиблення для настільних машин і т. д. При необхідності на робочу поверхню слід встановлювати підлокітники.
Підставка дня ніг повинна бути регульованою за висотою. Ширина повинна бути не менше 300 мм, довжина ― не менше 400 ми. Поверхня підставки повинна бути рифленою. На передньому краю слід передбачати бортик висотою 10 мм .