Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ох.праці. Метод Вказ до ПЗ ек 15-4 (правка).doc
Скачиваний:
34
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
2.28 Mб
Скачать

1.3.4 Конструктивні особливості робочого сидіння

Пристосування, що забезпечують підтримку робочої пози для виконання роботи у положенні «сидячи» ― різні крісла, стільці, табурети і т. д. Розрізняють сидіння для тривалого і короткочасного користування.

Основна робоча поза передбачає таке положення корпуса, що сприяє прояву природних вигинів хребетного стовпа і не викликає значної м’язової напруги. При цьому не розтягуються м’язи і зв’язування хребта, не розслаблюються м’язи черевного преса і тазового дна, міжхребетні хрящі не приймають асиметричну форму, не здавлюються органи грудної клітки.

Недотримання перерахованих вище умов приводить до патологічних змін опорно-рухового апарата людини й інших порушень (остеохондроз, радикуліт, сутулість, опущення внутрішніх органів, відвислість живота й ін.).

При роботі сидячи величина кутів тазостегнових, колінних і гомілковостопних суглобів повинна бути 108 ― 1030.

Якщо трудовий процес вимагає тривалої підтримки жорстко фіксованої пози без можливості її зміни (у проміжку часу не менше 30 ─ 40 хв), то рекомендується напівм’яке сидіння (крісло) з регульованими параметрами (які встановлюються відповідно до індивідуальних антропометричних даних працівника), профільоване (із двома кутами нахилу), з високою спинкою. Для зняття загальної напруги рекомендується у перервах змінювати позу і положення тіла.

Конструкційні й оздоблювальні матеріали крісла повинні бути міцними, вогнестійкими, не токсичними та забезпечувати у необхідних випадках можливість експлуатації в різних кліматичних умовах.

Покриття сидіння, спинки, підлокітників і підголівника повинні виготовлятися зі зм'якшеного, вологовідштовхувального, не електроіонізуючого, повітря проникненого матеріалу.

При роботі з дисплеєм необхідно використовувати опори. Їхня відсутність призводить до значного збільшення навантаження на опорно-м’язовий апарат, що може супроводжуватися болями в окремих частинах тіла і зниженням працездатності.

З метою зменшення статичної напруги м’язів рук доцільно використовувати стаціонарні чи з’ємні підлокітники довжиною не менш 250 мм, шириною 50 ― 70 мм, що регулюються по висоті над сидінням у межах 200 ― 260 мм, по відстані між підлокітниками 350 ― 300 мм. В окремих випадках підлокітники можуть бути складовими елементами робочого столу.

На робочому місці необхідно передбачити підставки для ніг, якщо це необхідно. Підставка для ніг повинна мати довжину 400 мм і ширину 350 мм і регулюватися за висотою у межах 0 ― 150 мм і за кутом нахилу у межах 0 ― 20 . Вона повинна мати рифлене покриття і бортик висотою 10 мм по нижньому краю.

  1. Практична частина

Задача: Визначити можливість розташування необхідної кількості робочих місць користувачів ЕОМ у приміщенні (за своїм варіантом).

Вихідні дані зазначені в таблиці 5.5.

Таблиця 5.5