- •Міністерство аграрної політики україни
- •1. Організаційно-методичні вказівки щодо проведення занять
- •3. Методичні вказівки до практичних занять
- •План проведення заняття
- •Питання для опитування
- •1. Дослідження умов праці на робочих місцях користувачів еом
- •Принцип нормування
- •Визначення вологості повітря
- •Визначення швидкості руху повітря
- •1.3 Практична частина
- •2.1 Теоретична частина
- •2.2 Розрахунок освітлення робочих місць
- •2.4 Практична частина
- •3. Розрахунок вентиляції виробничих приміщень
- •3.1 Теоретична частина
- •3.2 Практична частина (розв’язування задач)
- •4. Оформлення звіту
- •План проведення заняття
- •1. Визначення загазованості повітря
- •1.1 Теоретична частина Дія шкідливих речовин на організм людини
- •Принцип нормування вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони
- •Засоби й методи оцінки концентрації шкідливих
- •Характеристика газоаналізатора уг-2
- •Конструкція і принцип дії повітрозабірного пристрою
- •Склад спецкомплектів
- •Призначення фільтруючих патронів
- •Методика визначення запиленості повітря
- •2.2 Практична частина
- •3.1. Теоретична частина
- •3.1.1 Загальні відомості
- •3.1.2. Призначення і будова зізод Респіратори
- •Протипилові респіратори
- •Протигазові респіратори
- •Призначення патронів протигазових респіраторів
- •Універсальні респіратори
- •Фільтруючі протигази
- •Призначення протигазових коробок
- •3.1.3 Методика вибору і розрахунку потреби зізод
- •Час захисту фільтрів протипилових респіраторів залежно від умов праці, год.
- •Час захисної дії фільтруючих патронів респіраторів
- •4. Оформлення звіту
- •5. Захист звіту
- •Контрольні питання
- •План проведення заняття
- •Питання для опитування
- •Методичні рекомендації студентам щодо підготовки до заняття
- •1. Теоретична частина
- •1.2 Організація роботи з атестації
- •1.3 Рекомендації до виконання робіт на окремих етапах атестації
- •1.3.1 Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу
- •1.3.3 Загальна оцінка умов праці за ступенем шкідливої і небезпечності
- •1.3.4 Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця
- •2. Практична частина
- •3. Оформлення звіту за заняття
- •План проведення заняття
- •Теми рефератів
- •Методичні рекомендації студентам щодо підготовки до заняття
- •План проведення заняття
- •Питання для опитування
- •Теми рефератів
- •1.2.2 Вимоги до розміщення органів управління
- •1.2.3. Вимоги до розміщення засобів відображення інформації
- •1.3 Вимоги ергономіки до організації робочих місць користувачів дисплеїв
- •1.3.1 Просторове розміщення і фарбування помешкань
- •1.3.2 Особливості розміщення робочих місць у приміщенні
- •1.3.3 Параметри робочого столу і розміщення устаткування на ньому
- •1.3.4 Конструктивні особливості робочого сидіння
- •Орієнтація, розміри приміщення і кількість робочих місць еом
- •3.Оформлення звіту
- •4. Захист звіту
- •Контрольні питання
- •План проведення заняття
- •Питання для опитування
- •Теми рефератів
- •Методичні рекомендації студентам щодо підготовки до заняття
- •Література
- •Додаток 1. Таблиці для розрахунку освітленості виробничих приміщень Норми освітленості робочих поверхонь у виробничих приміщеннях
- •Значення світлового коефіцієнт α
- •Світлові і електричні параметри ламп розжарювання
- •Світлові і електричні параметри люмінесцентних ламп
- •Додаток 2. Таблиці для атестації робочих місць
- •Класи умов праці залежно від вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони (перевищення гдк, разів)
- •Класи умов праці при роботі з біологічним фактором
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень у холодну пору року
- •Класи умов праці за показником wbgt-індексу для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року
- •Класи умов праці за показниками важкості трудового процесу
- •Класи умов праці за показниками напруженості трудового процесу
1.3.4 Конструктивні особливості робочого сидіння
Пристосування, що забезпечують підтримку робочої пози для виконання роботи у положенні «сидячи» ― різні крісла, стільці, табурети і т. д. Розрізняють сидіння для тривалого і короткочасного користування.
Основна робоча поза передбачає таке положення корпуса, що сприяє прояву природних вигинів хребетного стовпа і не викликає значної м’язової напруги. При цьому не розтягуються м’язи і зв’язування хребта, не розслаблюються м’язи черевного преса і тазового дна, міжхребетні хрящі не приймають асиметричну форму, не здавлюються органи грудної клітки.
Недотримання перерахованих вище умов приводить до патологічних змін опорно-рухового апарата людини й інших порушень (остеохондроз, радикуліт, сутулість, опущення внутрішніх органів, відвислість живота й ін.).
При роботі сидячи величина кутів тазостегнових, колінних і гомілковостопних суглобів повинна бути 108 ― 1030.
Якщо трудовий процес вимагає тривалої підтримки жорстко фіксованої пози без можливості її зміни (у проміжку часу не менше 30 ─ 40 хв), то рекомендується напівм’яке сидіння (крісло) з регульованими параметрами (які встановлюються відповідно до індивідуальних антропометричних даних працівника), профільоване (із двома кутами нахилу), з високою спинкою. Для зняття загальної напруги рекомендується у перервах змінювати позу і положення тіла.
Конструкційні й оздоблювальні матеріали крісла повинні бути міцними, вогнестійкими, не токсичними та забезпечувати у необхідних випадках можливість експлуатації в різних кліматичних умовах.
Покриття сидіння, спинки, підлокітників і підголівника повинні виготовлятися зі зм'якшеного, вологовідштовхувального, не електроіонізуючого, повітря проникненого матеріалу.
При роботі з дисплеєм необхідно використовувати опори. Їхня відсутність призводить до значного збільшення навантаження на опорно-м’язовий апарат, що може супроводжуватися болями в окремих частинах тіла і зниженням працездатності.
З метою зменшення статичної напруги м’язів рук доцільно використовувати стаціонарні чи з’ємні підлокітники довжиною не менш 250 мм, шириною 50 ― 70 мм, що регулюються по висоті над сидінням у межах 200 ― 260 мм, по відстані між підлокітниками 350 ― 300 мм. В окремих випадках підлокітники можуть бути складовими елементами робочого столу.
На робочому місці необхідно передбачити підставки для ніг, якщо це необхідно. Підставка для ніг повинна мати довжину 400 мм і ширину 350 мм і регулюватися за висотою у межах 0 ― 150 мм і за кутом нахилу у межах 0 ― 20 . Вона повинна мати рифлене покриття і бортик висотою 10 мм по нижньому краю.
Практична частина
Задача: Визначити можливість розташування необхідної кількості робочих місць користувачів ЕОМ у приміщенні (за своїм варіантом).
Вихідні дані зазначені в таблиці 5.5.
Таблиця 5.5