2.2 Розрахунок освітлення робочих місць

Розрахунок природного освітлення

При розрахунку природного освітлення визначають сумарну площу вікон за формулою:

∑ S_В = α × S_П ,

де: α ─ світловий коефіцієнт ;

S_П─ площа підлоги, м².

Значення світлового коефіцієнта для певних видів робіт наведено в довідниках (наприклад, додаток 1, табл. 2).

Розрахунок штучного освітлення

(за питомою потужністю)

При розрахунку штучного освітлення визначають тип і кількість ламп (n) за формулою:

n = S_П × W_ПИТ / W_Л ,

де: W_ПИТ ─ питома потужність, Вт/м² ;

W_Л ─ потужність однієї лампи.

Норми питомої потужності електричного освітлення для певних видів робіт наводиться в довідниках.

Примітка:необхідні дані для розрахунків наведені у додатку 1.

2.3 Характеристика люксметра Ю-116

Для дослідження освітленості використовується люксметр Ю-116. Він складається із фотоелемента, гальванометра (стрілочного приладу) і світло-поглинаючих насадок. Світловий потік, який попадає на фотоелемент, викликає електричний струм, величина якого фіксується стрілкою гальванометра пропорційно величині світлового потоку. Гальванометр має дві шкали вимірювання: від 0 до 30 люксів і від 0 до 100 люксів і відповідні їм кнопки управління.

Для вимірювання великої освітленості (більше 100 люксів) на фотоелемент одягають світлопоглинаючі насадки К,М,Р,Т. НасадкаК виготовлена у вигляді полусфери із білої світлорозсіюючої пластмаси і має бути постійно одягнена на фотоелемент. При використанні насадокМ,Р,Ткоефіцієнт послаблення світлового потоку дорівнює10, 100, 1000відповідно. Показання приладу при використанні насадок множать на відповідний коефіцієнт послаблення.

2.4 Практична частина

• Визначити площу вікон, коефіцієнт природного освітлення, кількість люмінесцентних ламп потужністю 20 Вт (ЛБ-20) для лабораторії.

За заданим викладачем розрядом зорової роботи оцінити умови роботи по освітленості і зробити висновок.

Запропонувати заходи щодо забезпечення оптимальних умов праці.

3. Розрахунок вентиляції виробничих приміщень

3.1 Теоретична частина

Вентиляцією називають регульований повітрообмін, що забезпечує видалення з приміщення забрудненого повітря і подачу свіжого повітря.

Залежно від призначення виробничих приміщень влаштовують припливну, витяжну та припливно-витяжну вентиляцію.

За способом переміщення повітря вентиляційні установки бувають:

• з природним збудженням, коли повітрообмін здійснюється за рахунок різниці температур і питомої густини холодного й теплого повітря, а також під впливом вітру (аерація);

• з механічним збудженням, коли повітрообмін підтримується засобами з механічним приводом (вентиляторами).

Розрахунок вентиляції виробничих приміщень

Основною величиною для визначення параметрів вентиляційної системи і вибору необхідного вентиляційного обладнання є повітрообмін (L, м³/год).

Повітрообмін – це часткова або повна заміна забрудненого повітря у приміщенні свіжим і чистим зовнішнім.

У процесі обміну повітря у приміщенні об’єм повітря, що надходить до приміщення, повинен перевищувати об’єм повітря, що виділяється, не більше ніж на 10 ― 15%. При цьому свіже повітря слід подавати в зону з найменшим виділенням забруднень і видаляти із зони з найбільшим виділеннями забруднень.

Для приміщення з нормальним мікрокліматом, без виділення шкідливих речовин, потрібний повітрообмін L (м³/год) визначають так: L = n * q ,

де: n– кількість працівників;

q – витрата повітря на одного працівника, м³/год.

Якщо на одного працівника у приміщенні припадає менше ніж 20 м³ об’єму приміщення, то q=30 м³/год, якщо більше 20 м³, то q=20 м³/год.

Для приміщень з виділенням шкідливих речовин потрібний повітрообмін L (м³/год) визначають за формулою:

L = к V ,

де: V – об’єм приміщення, м³;

К– кратність повітрообміну, разів / год.

Кратність повітрообміну (К =1,2,3..., n) показує, скільки разів за годину весь об’єм повітря у приміщенні замінюється свіжим, і визначається за формулою:

К =q_ф / q_гдк ,

де: q_ф – фактична концентрація шкідливих речовин, мг/м³;

q_гдк – гранично допустима концентрація шкідливих речовин, мг/м³.

Якщо відома кількість виділень (пилу, газів) в мг/год, потрібний повітрообмін L (м³/год) розраховують за формулою:

L = G / q_гдк –q_о

де: G – кількість виділень шкідливих речовин у повітрі приміщення, мг/год;

q_гдк – гранично допустима концентрація шкідливих речовин, мг/м³;

q_о – концентрація шкідливих речовин, що надходить у приміщення з чистим повітрям, мг/м³.