- •Бабенко м. О.
- •Тема 4. Механіка твердого тіла.
- •Тема 5. Закони збереження.
- •Тема 6. Механічні коливання.
- •Тема 7. Механічні хвилі.
- •Тема 8. Спеціальна теорія відносності.
- •Тема 1. Вступ до молекулярної фізики і термодинаміки.
- •Тема 7. Властивості реальних газів, рідин, твердих тіл.
- •Тема 8. Фазові переходи.
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Кінематика обертального руху.
- •Використання законів динаміки для знаходження прискорення точки
- •Теоретичні відомості
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Тема 3 Динаміка руху точки по колу. Рух тіла зі змінною масою Теоретичні відомості
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Закон збереження механічної енергії.
- •Консервативні і неконсервативні сили
- •Теоретичні відомості
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Тема 5 Закон збереження імпульсу. Теорія пружних і непружних зіткнень Теоретичні відомості
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Тема 6 Динаміка обертального руху тіла. Умови рівноваги тіла Теоретичні відомості
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Механічні властивості твердих тіл. Закон Гука.
- •Елементи гідродинаміки. Закон Бернуллі
- •Теоретичні відомості
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Тема 8 Перший закон термодинаміки. Внутрішня енергія і засоби її зміни. Теоретичні відомості
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Тема 9 Теплові двигуни та холодильні машини Теоретичні відомості
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Тема 10 Основне рівняння мкт. Явища переносу Теоретичні відомості
- •Задачі для самостійного розв’язування
- •Приклади розв’язування задач
- •Питання до заліку
- •Правила оформлення контрольної роботи
- •Завдання до контрольної роботи
- •Список рекомендованої літератури
Задачі для самостійного розв’язування
Матеріальна точка рухається прямолінійно. Залежність пройденого шляху від часу описується рівнянням , де s – шлях, м; t – час, с. Визначити залежність швидкості v і прискорення a від часу, середню швидкість за другу секунду руху та шлях s, який пройшла точка за п’яту секунду.
На висоті =100 м тіло, що вільно падає, мало швидкість=20 м/с. Чому дорівнюватиме швидкість тілана висоті=75 м?
Тіло кинуто з поверхні землі під кутом α=30° до горизонту з початковою швидкістю =10 м/с. Нехтуючи опором повітря, встановити: швидкість тілаv в момент часу =0,8 с; рівняння траєкторії; час підйомуі час падіння; дальністьs польоту; радіус кривизни R траєкторії в момент часу.
Швидкість частинки змінюється за законом , де А=3 м/с³, В=1с, С=1м/с. Обчислити прискорення а частинки наприкінці першої секунди руху, шляхs, пройдений частинкою і середню швидкість за цей час.
Тіло кинуте вертикально вгору з початковою швидкістю v =21 м/с, було на половині свого найвищого підняття двічі. Визначити проміжок часу Δt між цими двома моментами.
Рух матеріальної точки задано рівняннями: , , z=0, де x, y, z – координати, м; t – час. Визначати модулі швидкості v і прискорення a точки.
Тіло кинуте вертикально вгору з початковою швидкістю v =21 м/с, було на половині свого найвищого підняття двічі. Визначити проміжок часу Δt між цими двома моментами.
Із однієї точки простору кидають два тіла горизонтально і вертикально вгору з однаковими швидкостями . на якій відстаніперебуватимуть ці тіла через часt?
Через який час t після початку руху вектор швидкості тіла, що кинуто під кутом α=45° до горизонту з початковою швидкістю =10 м/с, утворюватиме з горизонтом кут β=30°?
Тема 2
Кінематика обертального руху.
Використання законів динаміки для знаходження прискорення точки
Теоретичні відомості
Нехай радіус-вектор точки, що рухається по колу навколо нерухомої в даній системі відліку вісі , зробив за час dt нескінченно малий поворот.
Кут повороту d будемо характеризувати вектором , модуль якого дорівнює d, а напрямок збігається з віссю так, що напрямок повороту відповідає правилу "правило гвинта". Визначимо переміщення т. А за проміжок часу dt.
або у векторному вигляді .
Кутовою швидкістю обертання тіла називається фізична векторна величина, яка дорівнює відношенню зміни кута повороту до проміжку часу, протягом якого ця зміна відбулася:
, .
Напрямок збігається з , тобто визначається правилом правого гвинта.
Кутовим прискоренням називається фізична векторна величина, яка дорівнює відношенню зміни кутової швидкості до проміжку часу, протягом якого ця зміна відбулася:
, .
Напрямок вектора збігається з напрямком . Запишемо формули та у проекціях на вісь Z, позитивний напрямок якої зв'яжемо з відліком координати правилом правого гвинта:
, .
Визначимо залежність . Нехай :
, ,,,
, ,
Останнє рівняння називається рівнянням обертального руху матеріальної точки.
Визначимо швидкість довільної точки А, що обертається навколо нерухомої вісі ОО' з кутовою швидкістю. Нехай положення точки А відносно деякої точки О вісі обертання характеризується радіусом-вектором :
.
Розділимо обидві частини на dt:
.
У підсумку одержуємо:
або
.
Але – радіус кола, по який рухається точка. Після відповідних замін одержуємо формулу, що зв'язує лінійну і кутову швидкості:
.
Визначимо повне прискорення точки: продиференціюємо формулу :
,
, ,
де – тангенціальне прискорення, – нормальне прискорення.
Повне прискорення:
.
Модуль повного прискорення
.
Динаміка – розділ механіки, у якому розглядаються причини, що обумовлюють той чи інший характер руху тіла. В основу динаміки покладені 3 закони Ньютона.
І-й закон (Закон інерції Галилея): Існують такі системи відліку, відносно яких тіло, що рухається поступально, зберігає свою швидкість постійною, якщо на нього не діють інші тіла чи дія інших тіл компенсується.
Інерція – явище збереження швидкості тіла при відсутності зовнішніх впливів.
Системи відліку, у яких виконується явища інерції, називаються інерціальними. Для інерціальних систем відліку справедливий принцип відносності Галілея, згідно якого всі інерціальні СВ за своїми механічними властивостями еквіваленти одна іншій. Інакше кажучи, у всіх ІСВ всі закони механіки виконуються однаково.
Основні динамічні характеристики:
Сила – векторна фізична величина, яка є кількісною мірою взаємодії тіл. Сила визначена, якщо задані її модуль, напрямок і точка дотикання.
Рівнодіючою силою називається сила, що діє на тіло так само, як і всі сили, прикладені до нього. Вона дорівнює векторній сумі всіх сил, що діють на тіло. . При дії сили тіло змінює свою швидкість або деформується.
Маса – фізична величина, що є кількісною мірою інертності тіл. .
Інертність – властивість тіл, яка полягає у тім, що для зміни швидкості тіл потрібно якийсь час, чим більше цей час, тим більше інертне тіло.
Властивості маси:
а) адитивність, тобто маса складеного тіла дорівнює сумі мас окремих його частин;
б) маса тіла як цілого – величина постійна, що не змінюється при його русі.
Імпульс чи тіла кількість руху – фізична величина, яка дорівнює добутку маси тіла на його швидкість. Напрямок збігається з напрямком .
.
Імпульс сили – фізична величина, яка дорівнює добутку сили на час дії сили: ,.
ІІ закон Ньютона.
Перше формулювання: прискорення тіла при взаємодії з іншими тілами, прямо пропорційно рівнодіючій силі, що діє на тіло і обернено пропорційно масі тіла.
.
Так як прискорення:
,
то після відповідної заміни одержуємо:
, .
Друге формулювання: швидкість зміни імпульсу тіла прямо пропорційна рівнодіючій силі, що діє на тіло.
ІІІ закон Ньютона: сили, з якими дві матеріальні точки взаємодіють між собою, завжди рівні за модулем, протилежні за напрямком, і спрямовані уздовж прямої, що з'єднують ці точки:
.
Особливості сил взаємодії:
однієї природи;
прикладені до різних матеріальних точок;
виникають парами.
Основне рівняння динаміки матеріальної точки – математичний вираз другого закону Ньютона:
Розв’язування отриманого рівняння – основна задача динаміки матеріальної точки. При цьому можливі дві постановки задачі:
знайти F, якщо відомі m і r(t).
знайти закон руху точки, якщо відомі маса точки m, сила і визначені початкові умови (та ).
Силові взаємодії в механіці поділяються на гравітаційні та електромагнітні.
Гравітаційні здійснюються між тілами відповідно до закону Всесвітнього тяжіння. Електромагнітні виникають між тілами або частинками, що мають електричний заряд.
Закон Всесвітнього тяжіння: сили взаємодії двох матеріальних точок прямо пропорційні добутку мас цих точок і обернено пропорційні квадрату відстані між ними.
,
де – гравітаційна стала: = 6,67*10–11 (Н*м2)/кг2. До сил гравітаційної природи відносять вагу тіла.
Вага тіла – це сила, з яким тіло діє на опору чи підвіс, що нерухомі відносно даного тіла. За ІІІ законом Ньютона вага дорівнює силі реакції опори або силі пружності підвісу:
.
Сили електромагнітної природи.
Пружна сила – сила, пропорційна зміщенню матеріальної точки з положення рівноваги і спрямована до положення рівноваги:
,
де – радіус-вектор, який характеризує зміщення частинки з положення рівноваги, k – коефіцієнт, що характеризує пружні властивості тіла. Цей закон називають законом Гука.
Сила тертя – виникає на межі контакту тіл і спрямована протилежно напрямку передбаченого руху тіл. Тертя підрозділяють на тертя спокою, тертя ковзання і тертя катання.
Сила тертя спокою – дорівнює проекції зовнішніх сил на лінію контакту L тіл:
.
Тертя ковзання – виникає при ковзанні одного тіла на поверхні іншого і спрямовані в протилежному напрямку руху тіла. Знаходиться за формулою:
,
де – коефіцієнт тертя ковзання, що залежить від природи і стану дотичних поверхонь, N – сила нормальної реакції поверхні.
Сила тертя катання. Виникає з тієї причини, що точка опори зміщується уперед внаслідок деформації поверхонь, і момент сили тяжіння перешкоджає вільному руху тіла. Знаходиться за формулою:
,
де R – радіус тіла, що котиться.
Сила опору – сила, що діє на тіло при його русі в рідині чи газі. При невеликих швидкостях:
,
де k – коефіцієнт опору.