3.2. Класифiкації та групування

Подiл сукупностей на групи, однорiднi в тому чи iншому розу­мінні, пов’язаний з такими термiнами як систематизацiя, типологiя, класифiкацiя, групування. Традицiйно розподiл виконують за схе­мою: iз множини ознак, якi описують явище, добирають розмежу­вальнi, а потiм сукупнiсть подiляють на групи та пiдгрупи вiдпо­вiдно до значень цих ознак.

Головний принцип будь-якого розподiлу грунтується на двох положеннях:

1) в один клас, групу об’єднуються елементи певною мiрою подiбнi мiж собою;

2) ступiнь подiбностi мiж елементами, якi належать до одного класу, значно вищий, нiж мiж елементами, що належать до рiзних класiв.

У кожному конкретному дослiдженнi вирiшуються три питання:

1) що взяти за основу групування;

2) скiльки груп, позицiй необхiдно виокремити;

3) як розмежувати групи.

Основою групування може бути будь-яка атрибутивна чи кiлькicна ознака, що має якiсно вiдмiннi градацiї. Таку ознаку називають групувальною. Залежно вiд складностi масового явища (про­цесу) та мети дослiдження групувальних ознак може бути одна, двi й бiльше.

У статистичнiй практицi широко використовуються розмежування сукупностей за атрибутивними ознаками — класифiкацiї та номенклатури. Вони розроблюються мiжнародними та нацiональ­ними статистичними органами i рекомендуються як статистичний стандарт. Здебільшого це багатоступеневi класифiкацiї з докладною номенклатурою груп і пiдгруп, з чiтко визначеними вимогами та умовами вiднесення елементiв сукупностi до тiєї чи iншої групи.

У мiжнароднiй статистицi вiдома галузева класифiкацiя видів економічної діяльності, стандартна класифікація занять, стандартна торговельна класифiкацiя. Рiзновидом класифiкацiй є товарнi номенклатури, наприклад Брюссельська митна номенклатура. З 1988 р. облiк експорту та iмпорту ведеться за Гармонiзованою системою описування та кодування товарiв, яка має п’ять ступенiв класифiкацiї.

Кожнiй класифiкацiйнiй позицiї надається код (шифр), який замiнює її назву i є постiйним засобом iдентифiкацiї при передаванні iнформацiї по каналах зв’язку, при обробцi на ЕОМ тощо. Так, згiдно з мiжнародним стандартом галузевої класифiкацiї, розробленої статистичною комiсiєю ООН, код виду економiчної дiяльностi складається з чотирьох цифр. Наприклад, 15 5 2 означає:

15 — код галузi обробної промисловостi «Виробництво продук­тiв харчування та напоїв»;

5 — виробництво напоїв;

2 — виробництво вин.

Класифiкацiї мають сталий характер i забезпечують порiвнян­нiсть даних у просторi та часi.

Поряд з класифiкацiями для висвiтлення певних питань конкретного дослiдження використовують групування.

На групування у статистичному аналiзi покладаються певнi функцiї, зокрема:

1) вивчення структури та структурних зрушень;

2) визначення типiв соцiально-економiчних явищ, виокремлення однорiдних груп і пiдгруп;

3) виявлення взаємозв’язкiв мiж ознаками.

Згідно з цими функцiями групування подiляються на три види: структурнi, типологiчнi, аналiтичнi.

Структурне групування характеризує склад однорiдної сукуп­ностi за певними ознаками. Наприклад, склад населення регiону за мiсцем проживання (табл. 3.1). За даними таблицi з 5,3 млн осіб населення регіону у мiстах проживає 3,5 або 2/3 загальної кiлькостi. На одного сiльського жителя припадають двоє мiських. Кожна група характеризується також кiлькiстю та питомою вагою населення працездатного вiку, що поглиблює аналiз структури.

Таблиця 3.1