4. Статистичнi показники

4.1. Суть і види статистичних показникiв

Iнформацiя про розмiри, пропорцiї, змiни в часi, iншi законо­мiрностi cоцiально-економiчних явищ створюється, передається i зберiгається у виглядi cтатистичних показникiв.

З фiлософського погляду статистичний показник — це мiра, тобто єднiсть якiсного i кiлькiсного вiдображення певної власти­востi соцiально-економiчного явища чи процесу.

Якiсний змiст показника визначається суттю явища i знаходить своє вiдображення в назвi: народжуванiсть, урожайнiсть, прибутко­вiсть тощо. Кiлькiсну сторону представляють число та його вимiр­ник. Оскiльки статистика вивчає суспiльнi явища в конкретних умовах простору і часу, значення будь-якого показника визначене щодо цих атрибутiв. Наприклад, капiтал фiрми «Славутич» на початок 1998 р. становив 4400 млн гр.од.

Сполучною ланкою мiж якiсним змiстом i числовим вираженням є правило побудови — модель показника, яка розкриває його статис­тичну структуру, встановлює, що, де, коли, яким чином пiдлягає вимiрюванню. У нiй обгрунтовуються одиницi вимiрювання, техно­логiя збирання даних, обчислювальнi операцiї.

Модель показника має надзвичайно важливе значення для забезпечення вiрогiдностi статистичної iнформацiї. Як видно з рис. 4.1, вiд обгрунтованостi моделi залежать обидва аспекти вiрогiдностi: адекватнiсть вiдображення явища i точнiсть вимiрювання.

Адекватнiсть розглядається як здатність показника вiдобразити саме ту властивiсть, яка передбачена програмою дослiдження. Адже для однієї й тієї самої якiсної категорiї можна побудувати кiлька по­казникiв. Наприклад, рентабельнiсть виробництва можна оцiнити на основi балансового чи нетто-прибутку, вiдносно капiталу чи активів.

Точнiсть i повнота вимiрювання залежать вiд можливостей облiку, органiзацiї збирання та обробки даних. Отже, щоб показник вiдповiдав своєму призначенню й виконував покладенi на нього функцiї, на стадiї його проектування потрібне всебiчне логiчне та статистичне обгрунтування моделi.

Рис. 4.1. Зв’язок статистичної моделi показника та вiрогiдностi iнформацiї

Показники розрізняють за способом обчислення, ознакою часу та аналітичними функцiями.

За способом обчислення розглядають первиннi і похiднi показники. Первиннi визначаються зведенням даних статистичного спостереження й подаються у формi абсолютних величин (кiлькiсть i сума вкладiв в Ощадний банк). Похiднi показники обчислюються на базi первинних або похідних показникiв. Вони мають форму серед­нiх або вiдносних величин (середня заробiтна плата, iндекс середньої заробiтної плати).

За ознакою часу показники подiляються на iнтервальнi та мо-ментнi. Iнтервальнi характеризують явище за певний час (день, декаду, мiсяць, рiк). Прикладом може бути обсяг виробленої продукцiї, введення в дiю житла, споживання свiжої води і т. iн. До моментних вiдносять показники, що дають кiлькiсну характеристику явищ на певний момент часу: площа виноградних i цитрусових насаджень, протяжнiсть нафтопроводiв на кiнець року тощо. Iнтервальнi та моментнi показники можуть бути як первинними, так i похiдними. Наприклад, площа зрошуваних земель — первинний моментний показник, а частка таких земель вiдносно загальної площi — похiдний моментний показник; спожита електроенергiя в галузi — первинний iнтервальний показник, а в розрахунку на одиницю робочого часу — похiдний iнтервальний показник.

Iнтервальнi показники залежать вiд довжини перiоду, за який вони обчислюються. Особливiстю первинних iнтервальних показ­никiв є адитивнiсть, тобто можливiсть пiдсумовування. Похiднi показники здебільшого неадитивнi.

Серед статистичних показникiв існують пари взаємообернених показникiв, якi паралельно характеризують одне й те саме явище. Прямий показник х зростає з підсиленням явища, обернений 1/х, навпаки, зменшується. Прикладом можуть бути такі показники:

а) купівельна спроможність грошової одиниці — прямий показник, ціна одиниці товару — обернений;

б) продуктивність праці за одиницю часу — прямий показник, трудомісткість одиниці продукції — обернений і т.д.