1.3. Статистична методологiя

Статистична методологiя — це комплекс спецiальних, притаманних лише статистицi методiв, засобiв дослiдження. Вона грунтується на загальнофiлософських (дiалектична логiка) i загальнонаукових (порiвняння, аналiз, синтез) принципах.

Згiдно з принципами дiалектичної логiки статистика будь-яке суспiльне явище розглядає не iзольовано, а у взаємозв’язку з iнши­ми, виявляє фактори, якi спричинюють варiацiю значень ознак у межах сукупностi, оцiнює ефекти впливу факторiв і щiльнiсть причинно-наслiдкових зв’язкiв.

Суспiльнi явища динамiчнi, тому статистика вивчає їх у розвитку, оцiнюючи тенденцiї та циклiчнi коливання, iнтенсивнiсть дина­мiки та структурних зрушень.

Статистична методологiя грунтується на поєднаннi аналiзу і син­тезу. Розглядаючи сукупностi елементiв, статистика, з одного боку, визначає в них схожi риси i вiдмiнностi, об’єднує елементи в групи, видiляючи при цьому рiзнi типи й форми явищ, а з iншого — узагальнює iнформацiю як за окремими групами (типами), так i по сукупностi в цiлому.

Особливостi статистичної методологiї пов’язанi, по-перше, з точ­ним вимiрюванням i кiлькiсним описуванням масових суспiльних явищ; по-друге, з використанням узагальнюючих показникiв для характеристики об’єктивних статистичних закономiрностей.

Будь-яке статистичне дослiдження послiдовно проходить три етапи. Перший етап — збирання первинного статистичного матерi­алу реєстрацiєю фактiв чи опитуванням респондентiв. На другому етапi зiбранi данi пiдлягають систематизацiї та групуванню — вiд характеристики окремих елементiв переходять до узагальнюючих показникiв у формi абсолютних, вiдносних чи середнiх величин. Третiй етап передбачає аналiз варiацiї, динамiки, взаємозв’язкiв.

Етапи об’єднуються метою дослiдження. На кожному з них використовуються тi методи, якi можуть дати глибоку й всебiчну характеристику явищ, що вивчаються. Так, масове статистичне спостереження дає iнформацiйну базу для статистичних узагальнень і характеристики об’єктивних закономiрностей. Статистичнi данi мають безперечну доказову силу саме тому, що вони спираються не на окремi факти, а на їх сукупнiсть.

На етапi узагальнення даних масового спостереження елемен­ти сукупностi класифiкують за певними ознаками, наприклад, народжених можна класифiкувати за статтю та мiсцем народження, видобуток вугiлля — за шахтами або за роками. Впорядковану таким чином статистичну сукупнiсть називають статис­тичним рядом. Залежно вiд способу класифiкацiї розрiзняють ряди розподiлу та ряди динамiки. Ряд розподiлу — це результат класифiкацiї, групування елементiв сукупностi в статицi (станом на певний момент чи за певний iнтервал часу). За допомогою групувань виокремлюються характернi риси та рiзноякiснi типи явищ. Ряд динамiки класифiкує значення статистичних показ­никiв у часi (за перiодами чи моментами часу), описує динамiку розвитку масового процесу.

В арсеналi статистичних методiв аналiзу — методи вивчення варiацiї, диференцiацiї та сталостi, швидкостi та iнтенсивностi розвитку, узагальнюючi iндекси, регресiйнi моделi тощо. Вивчаючи рiзноманiтнi cуспiльнi явища та процеси, статистичний метод при- стосовується до їх особливостей. Одна рiч, скажiмо, збирання даних про демографiчнi процеси (народжуванiсть, смертнiсть, мiграцiю), iнша — про екологiчний стан довкiлля. Але в будь-якому дослiд­женнi виявляються властивi статистичному методу риси — масовiсть даних, кiлькiсне вимiрювання, узагальнення.

Аналiтичнi можливостi статистичних методiв поглиблюються завдяки використанню компактної та рацiональної форми подання результатiв узагальнення iнформацiї та аналiзу виявлених законо­мiрностей. Такими формами є статистичнi таблицi та графiки.

Статистичнi методи пов’язанi з математикою. У них спiльнi методи обробки й оцiнювання даних, але рiзнi предмети пiзнання. Математична статистика вивчає закономiрностi масових явищ в абстрактнiй формi, статистика як суспiльна наука характеризує розмiри й спiввiдношення суспiльних явищ у конкретних умовах їх iснування та розвитку.

Передумовою використання статистичних методiв у конкретному дослiдженнi має бути визначення сутi явища, що вивчається, його властивостей та якiсної своєрiдностi. Теоретичний аналiз дає всебiчне уявлення про природу й логiку предмета пiзнання. Це — об’єктивна основа методологiчних рiшень.

Статистичний аналiз масових явищ і процесiв є необхiдною ланкою в системi управлiння економiкою та державою в цiлому. Передусiм, за допомогою статистики здiйснюється «зворотний зв’язок», тобто потiк iнформацiї йде вiд об’єкта до суб’єкта управлiння — керiвництва пiдприємств, об’єднань, територiальних, галузевих і центральних органiв влади. Без вiрогiдної, всебiчної i своєчасної iнформацiї ефективнi управлiнськi рiшення неможливi. Хто володiє iнформацiєю, той володiє свiтом.