- •Теорія статистики
- •1. Предмет і метод статистики
- •1.1. Предмет статистики
- •1.2. Основнi категорiї статистики
- •1.3. Статистична методологiя
- •Основнi категорії та поняття
- •2. СтаТиСтичне спостереження
- •2.1. Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення
- •2.2. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження
- •2.3. Організаційні питання статистичного спостереження
- •2.4. Форми, види та способи спостереження
- •Основні категорії та поняття
- •3. Зведення та групування статистичних даних
- •3.1. Суть статистичного зведення
- •3.2. Класифiкації та групування
- •Розподіл населення регіону за місцем проживання
- •Ступінь зубожіння населення Росії протягом 1992 — 1993 рр.
- •Характеристика процесу зубожiння населення Росiї протягом 1993 року
- •Розподiл молодих робiтникiв за ступенем задоволеностi умовами працi та професiйною мобiльнiстю
- •Залежнiсть урожайностi озимої пшеницi вiд термiну збирання
- •3.3. Принципи формування груп
- •Iнтервали групувань комерцiйних банкiв за рiвнем прибутковостi, %
- •Розподiл домашнiх господарств Угорщини за ступенем бiдностi, 1992 р. (в %)
- •Розподіл працюючих за рівнем середньомісячної заробітної плати
- •Вторинне групування працюючих за рівнем середньомісячної заробітної плати
- •3.4. Статистичнi таблицi
- •Динаміка зовнішньої торгівлі_________ за______, дол. Сша
- •Основнi категорії та поняття
- •4. Статистичнi показники
- •4.1. Суть і види статистичних показникiв
- •4.2. Абсолютнi статистичнi величини
- •4.3. Вiдноснi величини
- •Відносні величини динаміки
- •Вiдноснi величини структури
- •Вiдноснi величини координацiї
- •Матерiальнi запаси фiрми
- •Вiдноснi величини порiвняння зі стандартом
- •Відносні величини просторових порівнянь
- •Вiдноснi величини iнтенсивностi
- •4.4. Середні величини
- •Середня арифметична
- •Ставлення населення регіону до приватизації землі
- •Середня гармонічна
- •Середня геометрична
- •4.5. Система статистичних показників
- •Шкала рейтингових оцінок
- •Розрахунок багатовимірних середніх інвестиційної привабливості підприємств
- •Основні категорії та поняття
- •5. Ряди розподілу. Аналіз варіацій та форми розподілу
- •5.1. Закономірність розподілу
- •Частотні характеристики рядів розподілу
- •Розподіл фірм регіону за рівнем фондоозброєності праці
- •Розподіл робітників за рівнем кваліфікації
- •5.2. Характеристики центру розподілу
- •Розподіл домогосподарств мережі бюджетних обстежень міста за рівнем забезпеченості житлом
- •5.3. Характеристики варіації
- •Коефіцієнти kдля різного обсягу сукупності
- •Розрахунок узагальнюючих характеристик варіації
- •5.4. Характеристики форми розподілу
- •Розподіл населення регіону за рівнем середньодушового доходу
- •Розрахунок коефіцієнта концентрації
- •Розрахунок коефіцієнтів територіальної локалізації
- •Галузева структура зайнятості населення
- •Розрахунок коефіцієнтів структурних зрушень
- •5.5. Види та взаємозв’язок дисперсій
- •Розрахунок дисперсії тарифного розряду робітників
- •Розрахунок загальної та групових дисперсій якості сиру
- •Розрахунок міжгрупової та середньої з групових дисперсій
- •Основні категорії та поняття
5. Ряди розподілу. Аналіз варіацій та форми розподілу
5.1. Закономірність розподілу
Статистична сукупність формується під впливом причин та умов, з одного боку — типових, спільних для всіх елементів сукупності, а з іншого — випадкових, індивідуальних. Ці чинники взаємозв’язані, а їх спільна взаємодія визначає як індивідуальні значення ознак, так і розподіл останніх у межах сукупності. Характерні риси та особливості структури статистичної сукупності відображаються в рядах розподілу.
Ряд розподілу складається з двох елементів: варіант — значень ознаки xj та частот fj. Саме у співвідношенні варіант і частот виявляється закономірність розподілу.
Залежно від статистичної природи варіант ряди розподілу поділяються на атрибутивні та варіаційні. Частотними характеристиками будь-якого ряду є абсолютна чисельність j-ї групи — частота fj та відносна частота j-ї групи — частка dj. Очевидно, що, а, або 100 %. Додатковою характеристикою варіаційних рядів є кумулятивна частота (частка), яка є результатом послідовного об’єднання груп і підсумовування відповідних їм частот (часток). Кумулятивна частота(частка) характеризує обсяг сукупності зі значеннями варіант, які не перевищуютьxj (табл. 5.1).
Таблиця 5.1
Частотні характеристики рядів розподілу
Значення |
Частоти fj |
Частки dj |
Кумулятивні | |
варіант хj |
|
|
частоти |
частки |
х1 |
f1 |
d1 |
f1 |
d1 |
х2 |
f2 |
d2 |
f1 + f2 |
d1 + d2 |
х3 |
f3 |
d3 |
f1 + f2 + f3 |
d1 + d2 + d3 |
... |
... |
... |
... |
... |
хm |
fm |
dm |
1 | |
Разом |
|
1 |
* |
* |
Якщо варіаційний ряд інтервальний з нерівними інтервалами, то частотні характеристики такого ряду непорівнянні і в аналізі розподілу використовують щільність частоти (частки) на одиницю інтервалу, тобто або.
Як приклад розглянемо розподіл фірм регіону за рівнем фондоозброєності праці в розрахунку на одного працюючого (табл. 5.2). Згідно зі значеннями кумулятивних часток на більшості фірм (50,6 %) фондоозброєність праці не перевищує 5 млн гр.од. Щільність розподілу зі зростанням ширини інтервалу зменшується.
Таблиця 5.2
Розподіл фірм регіону за рівнем фондоозброєності праці
Фондоозброєність праці, млн гр.од. |
Частка , % |
Кумулятивна частка |
Щільність частки , % |
1 — 2 |
13,4 |
13,4 |
13,4 |
2 — 5 |
37,2 |
50,6 |
12,4 |
5 — 10 |
23,5 |
74,1 |
4,7 |
10 — 20 |
16,8 |
90,9 |
4,7 |
20 — 50 |
9,1 |
100,0 |
0,3 |
Разом |
100 |
* |
* |
Кожний розподіл має свої особливості, характерні риси. Найтиповіші з них подано в рядах розподілу (табл. 5.3). Групувальною ознакою є тарифний розряд, значення якого варіюють у межах від 2 до 6. Припустимо, що розподіли робітників умовних професій за рівнем кваліфікації різні. Так, у рядах А і В розподіл частот однаковий, але центри розподілу, навколо яких групуються індивідуальні значення, різні: в ряду А — 5-й розряд, в ряду В — 4-й. У рядах С, Д, К центр розподілу такий самий, як і в ряду В, — 4-й, проте форма розподілу різна. Ряди В і С різняться межами варіації; в рядах С і Д при однакових межах варіації і симетричному розподілі частот різний ступінь витягнутості вздовж осі ординат, різна крутизна (ексцес) розподілу: в розподілі С лише 36 % обсягу сукупності групується навколо центра, в розподілі Д — 76 % обсягу. Розподіл К відрізняється від інших асиметричністю відносно центра.
Таблиця 5.3