2.1. Методики дослідження тривожності у підлітків із порушенням інтелекту.

У проблемі спілкування підлітків з розумовою відсталістю велике місце займає психодіагностика, як глибоке проникнення у його внутрішній світ з метою подальшого грамотного вибудовування психолого-педагогічної корекційно-розвивальної допомоги [12].

Мета психодіагностики полягає в тому, щоб дати матеріал для психологічного ув'язнення про групу осіб або окремої особи, показавши, ніж це особа відрізняється від іншої тієї ж сукупності.

Спілкування підлітків - це, перш за все спілкування з однолітками, обов'язкова передумова становлення особистості, коли виробляються комунікативні навички та вміння, формуються знання про оточуючих і власне В«ЯВ». Відсутність навичок і вмінь спілкування або недостатня їх інформованість негативно позначається на розвитку особистості дитини-олігофрена. У виникненні бар'єрів у спілкуванні, частою причиною виступає тривожність. Перед педагогами та батьками постає ряд психологічних проблем, без вирішення яких робота з навчання і виховання не може бути ефективною. Для цього використовуються тести Маклені в модифікації А. Єршова.

Слід вважати інформативним тест КОС. Для діагностики вміння спілкування можна використовувати блоки тесту MMPI, а непрямі можна отримати за допомогою тесту Айзенка. Щоб з'ясувати ить, якою мірою тривожність знижує комунікативні здібності, можна використовувати тест Гармана, колірний тест Люшера, метод незакінчених пропозицій, а також опитувальник Ч. Спілбергера (або модифікована В1988 році А.Д. Андрєєвої, або адаптована російською мовою Ю.Л. Ханін ).

За даними американського психолога Кеттела, особистісний тест якого застосовуються в багатьох країнах, від 12 до 17 років помітно поліпшуються показники за такими факторами, як товариськість, легкість у спілкуванні.

З метою підтвердження гіпотези були використані методика КОС, автор Б.А. Федоришин та опитувальник Ч. Спілбергера. Запитальник КОС призначено діагностики комунікативних і організаторських здібностей для дітей старшого віку. Він включає 40 питань: 20 з них направлені на виявлення організаторських, а 20 на визначення комунікативних здібностей. На кожне питання передбачений (+) або (-) відповідь. Опитувальник Ч. Спілбергера (адаптований Ю.Л. Ханін) - для визначення тривожності. Це єдина на сьогодні методика, яка дозволяє диференційовано вимірювати тривожність і як приватне властивість і як стан. У даному випадку важливо з'ясувати ступінь тривожності у підлітків, і як вона впливає на комунікативні здібності в спілкуванні. Бланк шкал самооцінки включає в себе 40 питань - міркувань, 20 з яких призначені для самооцінки рівня ситуативної та 20 - особистісної тривожності.

Була також використана одна з форм природного експерименту - характерологическая бесіда. Специфічна роль бесіди, як методу дослідження особистості, випливає з того, що в ній випробуваний віддає словесний звіт про властивості і проявах своєї особистості. Тому в бесіді з найбільшою повнотою виявляється суб'єктивна сторона особистості - самосвідомість, самооцінка властивостей особистості, переживання та емоційні відносини, т. п. У відповідності з цілями і завданнями в бесіді виявлялися цікавлять властивості особистості. Питання задавалися так, щоб уникнути спотворює впливу сторонніх на умови проявів властивостей особистості. p align="justify"> Для визначення індивідуального стилю спілкування і окремих властивостей підлітків застосовувалися такі методи спостереження, такі як:

Зовнішнє спостереження - відбір даних про психологію і поведінку дітей здійснюється шляхом прямого спостереження за ними з боку (під час уроку, поза школою, на перервах тощо).

Включене спостереження - на тренінгових та корекційних заняттях, досліджуючи взаємини людей, включають експериментатора в спілкування з спостерігаються дітьми, не припиняючи в той же час спостереження за складаються між учасниками взаєминами.

Крім перерахованих методів, призначених для збору первинної інформації, застосовувався спосіб обробки цих даних, їх логічного та математичного аналізу, тобто для фактів і висновків, що випливають з інтерпретації переробленої інформації.

Для перевірки гіпотези та досягнення мети роботи були проведені емпіричні дослідження серед учнів 8-х (8 учнів), 9-х (8 учнів), 10-х (8 учнів) і 11-х (5 учнів) класів, спеціалізованої (корекційної) школи-інтернату VIII виду р. Мінусінська. Особливістю даної школи є той факт, що в ній навчаються дві категорії дітей:

- діти, які мають батьків або опікунів, проживають у сімейних умовах (що приходять);

- діти, що знаходяться під опікою у держави, які проживають в умовах інтернату (інтернатівських).

У класах, де проводилися дослідження 29 учнів, з них 19 хлопчиків, 10 дівчаток; з них 15 підлітків, що проживають в інтернаті;

- приходять (3 - з опікунської сім'ї).

Одним з В«важких» учнів вважається Олександр О., який перебуває на обліку в інспекції для неповнолітніх.

Дане дослідження дозволяє з'ясувати як відсутність умінь і навичок впливає на взаємини з однолітками, батьками, вчителями, на дисципліні в школі, на успішності.