3. Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій.

Надзвичайна ситуація (НС) — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.

Причини поділяються на природні та антропогенні.

Природні причини

З усього виду небезпек вони належать до розряду найбільш стабільних і становлять стабільну загрозу для людства впродовж всього його існування. За причиною виникнення вони поділяються на : 1. Тектонічні — пов'язані з процесами, що виникають з процесами Землі. 2. Топологічні — причиною їх є процеси, що виникають на поверхні Землі. 3. Метеорологічні — пов'язані з процесами в атмосфері.

Антропогенні діляться на соціальні та економічні.

Соціальні: 1.ріст народонаселення; 2. урбанізація; 3.непідготовленість населення(відсутність інформації про обстановку у НС;відсутність нормативно-правової бази; недбалість та некомпетентність посадових осіб, перевищення повноважень і т. д.; корупція,тероризм)

Економічні:

• недосконалість технічних засобів і технологічних процесів;

• зміна довкілля внаслідок природокористування (забруднення)

• бідність (зношування техніки, недостача коштів на модернізацію, профілактику й т.д.).

За характером походження подій, що зумовлюють виникнення надзвичайних ситуацій на території України, розрізняють 4 класи надзвичайних ситуацій: техногенного, природного, соціально-політичного та військового характеру. Кожен клас надзвичайних ситуацій поділяється на групи, які містять конкретні їх види.

НС техногенного характеру – це наслідок транспортних аварій, катастроф, пожеж, раптового руйнування споруд та будівель

НС природного характеру – це наслідки небезпечних геологічних, метеорологічних, гідрологічних, морських та прісноводних явищ,, інфекційних захворювань людей, сільськогосподарських тварин.

НС соціально-політичного характеру – це ситуації, пов’язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування.

НС воєнного характеру – це ситуації, пов’язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження

Залежно від територіального поширення, обсягів, заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, розрізняють 4 рівні надзвичайних ситуацій — загальнодержавний(2 обо більше обл), регіональний(2 або більше р-нів), місцевий та об'єктовий.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ №20

1. Загальне та регіональне розуміння терміну „ландшафт”.

2. Співвідношення індивідуальних та типологічних ландшафтних одиниць.

3. Шумове, вібраційне та електромагнітне забруднення міст.

1. Загальне та регіональне розуміння терміну „ландшафт”.

Ландшафт як загальне поняття виступає синонімом регіональних і типологічних комплексів будь-якого таксономічного рангу. Його можна порівняти з такими ж загальними поняттями як клімат, ґрунти, рельєф, при визначенні яких не є на увазі конкретна територія. З цих позицій ландшафт визначається як сукупність взаємообумовлених та взаємопов’язаних предметів і явищ природи, які виступають у вигляді тих чи інших історично складених, безперервно розвиваючих природних комплексів. Найбільш розповсюдженим поняттям ландшафту є саме загальне його трактування.

Під вузько регіональним трактуванням ландшафту розуміється територіально обмежена ділянка земної поверхні, який характеризується генетичною єдністю та тісним взаємозв’язком складових його компонентів. У цьому трактуванні ландшафт близький до того, що інші автори розуміють під конкретним фізико-географічним районом. Регіональне трактування ландшафту залишає на долю ландшафтознавства вивчення лише нижчих типологічних комплексів, які не виходять за межі фізико-географічного району.