- •Теорії походження Русі
- •Політична роздробленість Київської Русі та монгольська навала
- •13 Галицько-волинське князівство та його роль в історії україни
- •14. Період входження українських земель до складу великого князівства Литовського
- •15. Соціально-економічні та політичні передумови виникнення українського козацтва
- •16. Запорізька січ та її роль в історії україни
- •17. Роль запорозького козацтва в боротьбі проти турок і татар
- •18. Народні рухи та козацько-селянські повстання на україні хv
- •19. Причини характер та періодизація національно-визвольної війни
- •20. Розгортання національно визвольної війни
- •21. Утворення української гетьманської держави
- •22. Громадянська війна та поділ козацької україни на два гетьманства
- •23. Боротьба за возз'єднання української держави
- •24. Гетьманування івана мазепи
- •25. Пилип орлик і його конституція
- •26. Гетьман п полуботок та данило апостол
- •27. Останній гетьман україни к.Розумовський
- •28. Ліквідація запорізької січі та доля запорозького козацтва
- •29. Національно-визвольний рух на правобережжі
- •31. Національне відродження в україні. Кирило-мефодіївське товариство
- •32. Особливості скасування кріпосного права в україні
- •33. Ліберальні реформи 60-70 рр
- •34.Соціально-економічний розвиток України в пореформений період
- •35. Соціально-економічний розвиток українських земель в складі австро-угорської імперії
- •36. Суспільно-політичний та національний рух України у другій половині 19 ст
- •38. Україна в роки першої російської революції 1905-1907
- •39. Україна в роки Першої світової війни
- •40. Утворення української центральної ради. Перший та другий універсал.
- •42. Українська держава гетьмана Скоропадського
- •43. Директорія унр
- •44. Утворення зунр. Акт зєднання унр і зунр
- •45. Політика радянської влади в Україні 1919-1920
- •46. Україна в умовах непу
- •47. Входження України до срср та його наслідки
- •48.Прискорена індустріалізація Укаїни та її наслідки
- •49. Колективізація сільського господарства та її наслідки.
- •50. Голодомор
- •51. Українізація
- •53. Початок Другої світової війни .
- •54. Німецько-радянська війна . Оборонні бої на Україні 1941-1942
- •55. Окупація України гітлерівською німеччиною та рух опору.
- •56. Визволення України від німецько-вашиських загарбників.
- •№59Хрущовська "відлига"
- •№66Конституційний процес в Україні
- •№67 Зовнішня політика незалежної України
23. Боротьба за возз'єднання української держави
Слободищенський трактат, який став початком розколу України за територіальною ознакою, водночас відкрив новий етап боротьби за гетьманську владу. Особливість цього етапу полягала в тому, що предметом бажань старшини одночасно стали дві булави. Лівобережжя, яке перебувало під патронатом Москви, дедалі більше відокремлюється від Правобережжя. На Правобережжі відновлення польсько-шляхетських порядків спричинило народний опір та посилення старшинської опозиції. За цих обставин гетьманське крісло захиталось під Ю. Хмельницьким. Претендентів на булаву вистачало в українських землях. На Лівобережжі основна боротьба розгорнулася між Я. Сомком, І. Брюховецьким та В. Золотаренком. На «Чорній раді» у Ніжині (червень 1663 р.) гетьманом було обрано І. Брюховецького. На початку 60-х років XVII ст. загострилася боротьба за владу і на Правобережжі. Ситуація особливо ускладнилася влітку 1662 р. після невдалого походу Ю. Хмельницького в Лівобережну Україну. На булаву претендували П. Тетеря, Г. Гуляницький, М. Ханенко, П. Дорошенко. Після того, як у січні 1663 р. Ю. Хмельницький склав гетьманські повноваження, козацька рада у Чигирині проголошує гетьманом Правобережжя П. Тетерю. Новий гетьман хотів відновити єдність козацької України шляхом компромісу з лівобережною старшиною. Він не одразу виявив себе як прихильник пропольської орієнтації, зокрема після обрання він повідомляв кримському хану, що «від царя й короля не чекає нічого доброго». Проте Правобережжя територіально було міцно прив´язане до Польщі, і тому кожен з правобережних гетьманів мусив демонструвати свою лояльність польському уряду та йти у фарватері польської політики. За цих обставин цілком природно, що П. Тетеря взяв участь у поході Яна II Казимира в Лівобережну Україну. У разі успіху перед гетьманом відкривалася перспектива за допомогою Польщі розв’язати проблему возз´єднання козацької України. Проте похід закінчився невдачею, до того ж на Правобережжі 1664—1665 pp. вибухнуло повстання місцевого населення проти польської шляхти. Не зумівши опанувати ситуацією, П. Тетеря зрікається гетьманства та втікає до Польщі. Фатальний розкол України на Правобережну та Лівобережну поглиблювався. Глибока криза державності викликала бажання у патріотичних сил зупинити цю руйнівну тенденцію, об´єднати українські землі в межах однієї держави та відновити її незалежність. Лідером цих сил став новий правобережний гетьман П. Дорошенко, який прийшов до влади в серпні 1665 р.
Останньою спробою переломити хід подій, відновити територіальну єдність і повноцінну державність був час гетьманства П. Дорошенка. Проте внаслідок постійної боротьби козацької верхівки за булаву, низки невдалих кроків та помилок, зради союзників, намагання Польщі, Росії та Туреччини контролювати хід подій в українських землях П. Дорошенко втратив підтримку народних мас, не зміг об´єднати українські землі в межах однієї держави і відновити її незалежність. Падіння гетьманства на Правобережжі стало завершальним актом Української національної революції.