33. Ліберальні реформи 60-70 рр

Установа земств. Після скасування кріпосного права потребували проведення цілого ряду інших перетворень. До початку 60-х рр..колишнє управління на місцях показало свою повну неспроможність. Діяльність керували губерніями та повітами чиновників, призначених у столиці, і відстороненість населення від прийняття будь-яких рішень довели господарське життя, охорону здоров'я, освіту до крайнього розладу. Скасування кріпосного права дозволяла залучити до вирішення місцевих проблем всі верстви населення. У той же час, засновуючи нові органи управління, уряд не міг не рахуватися з настроями дворян, багато з яких були незадоволені скасуванням кріпосного права.

Самоврядування в містах. У 1870 р. за прикладом земської була проведена міська реформа. Вона вводила всесословние органи самоврядування - міські думи, які обираються на чотири роки. Голосні дум обирали на той самий строк постійно діючі виконавчі органи - міські управи, а також міського голову, який був керівником як думи, так і управи.

Судова реформа. Найпослідовнішим перетворенням Олександра II явилася судова реформа, проведена в листопаді 1864 року.Відповідно до неї новий суд будувався на принципах буржуазного права: рівності всіх станів перед законом; гласності суду "; незалежності суддів; змагальності обвинувачення і захисту; незмінності суддів і слідчих; виборності деяких судових органів.

За новим судовим статутам були створені дві системи судів - світові та загальні

Військові реформи. Ліберальні перетворення в суспільстві, прагнення уряду подолати відсталість у військовій області, а також скоротити військові витрати викликали необхідність проведення корінних реформ в армії

Реформи в галузі освіти. Значною перебудові було і систему освіти. У червні 1864 р. Було затверджено "Положення про початкові народні училища", згідно з яким такі навчальні заклади могли відкривати громадські установи та приватні особи. Це призвело до створення початкових шкіл різних типів - державних, земських, церковнопарафіяльних, недільних і т. д. Термін навчання в них не перевищував, як правило трьох років.

Православна церква в період реформ. Ліберальні перетворення торкнулися і православну церкву. Перш за все уряд спробував поліпшити матеріальне становище священнослужителів. У 1862 р. було створено Було покладено початок жіночому середньої освіти - з'явилися жіночі гімназії. Але обсяг знань які дають у них, поступався тому, чого навчали у чоловічих гімназіях. У гімназії приймали дітей «всіх станів, без розрізнення звання і віросповідання», правда, при цьому встановлювалася висока плата за навчання.

34.Соціально-економічний розвиток України в пореформений період

З 2-пол. 60-х pоків XIX ст. починається швидке зростання фабрицько-заводської промисловостi, котра поглинає дрiбнотоварне i мануфактурне виробництво. Царський уряд змушений був сприяти капiталiстичному прогресу країни. Biн проголосив протекцiонiстську полiтику, яка мала прогресивне значення, бо сприяла розвитку вiтчизняної промисловостi. Царський уряд також забезпечував великим капiталiстам високi прибутки i шляхом казенних замовлень за пiдвищеними цiнами на виробництво металу, озброєння, паровозiв, вагонів та iншої продукцiї. Biн надавав їм пiльги, вигiднi кредити , субсидiї, платив премiї, головним чином за рахунок коштiв, якi він стягував з трудяших шляхом прямих i непрямих податкiв.

У 70-90-тi роки ХІХ ст. у Pociї та в Українi особливо інтенсивно велося залiзничне будiвництво. Одночасно з залiзничним будiвництвом розвивався й водяний рiчковий та морський транспорт, розширювалося пароплавство.

Почала швидко розвиватися i вугiльна промисловiсть. Уже в 70-х роках стали виникати, за участю iноземних капiталiв, aкціонернi товариства, що будували новi великi кам'яновугiльнi копальнi. Видобуток вугiлля в Донбасi збiльшувався. якщо у 1860 р. в Донбасi було видобуто 6 млн. пудiв вугiлля, то у 1900 р. - 690 млн. пудiв, що становило 70 % загальноросiйського видобутку.

Швидко зростали видобуток залiзної руди, виплавка чавуну i виробництво сталi та залiза в Донбасi, Поднiпров’ї та Криворiжжi. Всього на кінець XIX ст. в Українi працювало 17 великих металургiйних заводiв, заснованих на вiльнонайманiй працi, паровiй енергетицi i використаннi кам'яного вугiлля. У 1900 р. Пiвдень України дав 92 млн. пуд. чавуну - 52 % загальноросiйської виплавки чавуну та 59 млн. пудiв сталi й залiза, шо становило 44 % всього виробництва. Україна перетворилася на головну вугiльно-металургiйну базу всієї Росiйської держави.

В Українi найбiльшого розмаху набуло сільськогосподарське машинобудування, яке мало всеросiйське значення. У 1900р. тут дiяло 65 пiдприємств, якi переважно належали iноземним капiталiстам. 3 кiнця XIX ст. розвивається транспортне машинобудування, заводи України починають випускати паровози, морські й річкові судна.