Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
история сессия....doc
Скачиваний:
42
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
533.5 Кб
Скачать

44. Утворення зунр. Акт зєднання унр і зунр

9 листопада 1918 р. УНРада утворила свій тимчасовий виконавчий орган, якого 13 листопада 1918 р. було перетворено на уряд — Державний Секретаріат ЗУНР-ЗО УНР.

13 листопада 1918 р. було затверджено Конституційні основи новоствореної держави — «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії», згідно з яким вона отримала назву «Західно-Українська Народна Республіка». Закон визначав територію ЗУНР, яка включала українські етнічні землі і охоплювала Галичину, Буковину і Закарпаття.

Наслідком активної зовнішньо-політичної діяльності ЗУНР стало відкриття посольств в Австрії, Угорщині і Німеччині і дипломатичних представництв у Чехо-Словаччині, Канаді, США, Бразилії, Італії та ін.

Акт

Кульмінацією національно-визвольних змагань українців стало 22 січня 1919 р. — День злуки УНР і ЗУНР. Уже практично з першого дня утворення Західноукраїнської Народної Республіки між урядами УНР і ЗУНР проводились переговори про втілення ідеї соборності.

1 грудня 1918 р. у Фастові було укладено попередній договір між Радою державних секретарів ЗУНР та Директорією УНР про "злуку обох українських держав в одну державну одиницю". На засіданні З січня 1919 р. УНРада в Станіславі, куди переїхав весь апарат уряду, одностайно прийняла ухвалу про об'єднання ЗУНР та УНР, в якій, зокрема, зазначалося: "Українська Національна Рада, виконуючи право самовизначення українського народу, проголошує торжественно з'єднання ЗУНР і УНР в одну одноцільну суверенну Народну Республіку".

45. Політика радянської влади в Україні 1919-1920

Наприкінці 1919 - на по­чатку 1920 р. у ході бойових дій про­ти дені-кінців і з просуванням уперед Червоної Армії в Україні відновлювалася радянська влада. Перед більшовиками постало нагаль­не завдання проаналізувати досвід своєї діяльності в Україні у 1919 р.,  яка призвела до їхнього повного розриву з селянством, що й стало головною причи­ною падіння радянської влади. Аналізу цих уроків значною мірою була присвячена розроблена за участю Леніна резолюція ЦК РКП(б) про радянську владу в Україні, схвалена 29 листопада 1919 р. ЦК і підтверджена Восьмою Всеросійською партійною конференцією, яка працювала 2-4 грудня 1919 р. Ленін та ЦК РКП(б), засуджуючи, як тоді говорили, помилки й перекручення, допущені в Україні в 1919 р., передбачали внес­ти зміни в свою політику, зокрема в національному, земельному і продовольчому питаннях. У першому пункті зазначеної вище резолюції ЦК РКП(б)  проголошувалось, що “РКП поділяє точку зору визнання самостійності УСРР”. Це формальне визнання ЦК РКП(б) самостійності України позитивно вплинуло на настрої широких мас українського народу. У резолюції ЦК РКП(б) вказувалося на необхід­ність забезпечити якнайтісніший зв'язок радянських установ з ко­рінним селянським населенням. Як завдання радянської влади ста­вилося завоювання довір'я не тільки селянської бідноти, а й широких верств середнього селянства. З цією метою необхідно було, зо­крема, зберігаючи основні принципи продовольчої політики (примусова розверстка), спо­соби її проведення пристосовувати до умов українського се­ла.