З часткою zu Infinitiv вживається

• після всіх дієслів, крім тих, що зазначені вище: Er hat vergessen seine Papiere zu bringen.

• після деяких прикметників, які вживаються як частина іменного присудка: Es ist interessant diese Stadt zu besichtigen.

• після деяких абстрактних іменників: Ich habe keine Möglichkeit ins Theater zu gehen.

2. Виконайте вправи:

1. Доповніть речення часткою zu де потрібно.

1. Wir wollen gemeinsam ( verreisen).

2. Du musst nicht so pünktlich (kommen).

3. Er geht jetzt regelmäßig ( schwimmen).

4. Sie beginnt jetzt regelmäßig ( trainieren) .

5. Die Kinder bemühen sich ruhig ( sitzen).

6. Ich habe mit ihm etwas Wichtiges ( besprechen).

2. Напишіть речення с часткою zu або без частки zu.

1. Der Lehrer lässt die Kinder (aufstehen).

2. Die Mutter legt das Kind ( schlafen) .

3. Die Mutter schickte ihren Sohn Brot ( holen).

4. Ich fand ihn dort ( liegen).

5. Sie lehrte den Jungen Klavier ( spielen).

6. Ich bat den Besucher die Treppe ( heraufkommen).

3. В яких реченнях пишеться частка zu.

1. Niemand wagte es, seine Worte ( bezweifeln).

2. Wir haben uns vorgenommen, den Berg ( besteigen).

3. Er versprach , die Informationen nicht ( missbrauchen).

4. Sie bat ihren Mann , die Tür ( verschließen).

5. Es ist notwendig , die Lektion bald ( ausarbeiten).

6. Die Papiere sind schnellstens ( nachsenden).

4. Перекладіть речення на рідну мову. Поясніть використання частки zu mit Infinitiv.

1. Das Buch ist in allen Bibliotheken zu finden.

2. Mein Freund hatte mir etwas mitzuteilen.

3. Das Zimmer ist jeden Tag zu lüften.

4. Sie brauchen morgen nicht zu kommen.

5. Wir wollen diesen Auftrag übernehmen.

6. Der Plan muß vorsichtig erfüllt werden.

7. Er versteht gut zu erzählen.

8. Erst am Abend hörte es auf zu regnen.

9. і)Sie glaubt die Grammatik gut zu kennen.

5. Перекладіть речення на німецьку мову.

а) Я купую кожного дня журнал з програмою телебачення, щоб знати, коли

транслюватимуть мої улюблені передачі.

б) Він прокинувся сьогодні раніше, щоб послухати по радіо нову музичну

передачу.

в) Людині потрібні засоби масової інформації, щоб більше знати про події

у світі.

г) Наша група поїхала до вокзалу, щоб зустріти німецьких гостей.

д) Він подзвонив мені, щоб розповісти про останні новини.

е) Після занять я швидко їду додому, щоб подивитися по телебаченню

свою улюблену передачу.

3. Ознайомтеся з неособовими формами дієслова, а саме: дієприкметники теперішнього і минулого часу

Partizip I und Partizip II (Дієприкметники теперішнього і минулого часу)

Дієприкметник – це неособова форма дієслова, що має властивості дієслова, прикметника і прислівника. В німецькій мові є два дієприкметники: теперішнього часу (Partizip I) i минулого (Partizip II).

Утворення Partizip I

Partizip I утворюється за допомогою суфікса – d - , який додається до інфінітива дієслова.

führen + d = führend

bezaubern + d = bezaubernd

malen + d = malend

singen + d = singend

Вживання Partizip I

Partizip I виражає тривалу незавершену дію або стан і виступає в реченні в таких функціях: у ролі обставини способу дії:

Er sitzt singend. Він сидить співаючи.

Sie geht schweigend. Вона йде мовчки.

У ролі предикатива в іменному присудку :

Dieser Beweis ist überzeugend Цей доказ переконливий

Перед іменником в ролі означення :

die steigende Inflation зростаюча інфляція

die sinkende Temperatur спадаюча температура

Конструкція «zu + Partizip I» виражає можливість, якщо біля неї є заперечення або прислівники , які означають ступінь можливості виконання дії, та необхідність , якщо вони відсутні. Цю конструкцію можна утворювати лише від дієслів , які вживаються в Passiv:

die nicht zu lösende Aufgabe завдання, яке неможливо вирішити

der zu übersetzende Text текст, який слід перекласти.

Partizip I у функції означення стоіть перед означуваним іменником і узгоджується з ним у роді, числі й відмінку.

Z.B. das lesende Kind дитина, яка читає

die gelesenen Bücher прочитані книжки